справа № 22-64 /4
Головуючий в інстанції - Рудницька О.М,
Доповідач - Осипенко М.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - судді Осипенка М.І.
Суддів Заришняк Г.М., Німанського В.Й.
При секретарі Ярошенко С.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2007 року в справі за позовом Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем та працівниками при виконанні обов'язку військової служби та трудових обовязків-
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2006 року Центральний клінічний госпіталь Державної прикордонної служби України звернувся позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем та працівниками при виконанні обов'язку військової служби та трудових обов'язків у сумі 29 825 грн.93 коп. Позивач вказував, що ОСОБА_1 проходив у нього військову службу на посаді головного бухгалтера - начальника фінансово-економічної служби, а ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 працювали там же на посаді бухгалтерів за трудовим договором. Відповідно до посадових обов»язків, на ОСОБА_1 покладались обов»язки щодо організації і ведення фінансового господарства частини, забезпечення планування, затребування необхідних коштів, вірогідності фінансового обліку і звітності, забезпечення, дотримання єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової звітності, а на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були покладені обов»язки щодо нарахування в установленому порядку всіх видів грошового забезпечення та заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, премій, інших сум та проведення відповідних утримань. Відповідно до акту документальної ревізії госпіталю по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, проведеної фахівцями Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за жовтень - грудень 200*4 року, та січень - вересень 2005 року при нарахування матеріальної допомоги та оплату лікарняних листів працівникам виявлено порушення пункту 1 ст. 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов»язкового державного соціального страхування» та п.4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266. За наслідками цих порушень до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності донараховано : страхових внесків на суму 1157грн.84 коп. та не прийнято до зарахування здійснених витрат допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності і пологам на суму 91 грн. 95 коп.. Крім цього, за неповну сплату страхових внесків накладено штраф у розмірі заниженої суми фонду заробітної плати на 29 688 грн. та за порушення порядку витрачання страхових коштів на 45 грн.98 коп., а разом 29733 грн.98 коп.
Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Київського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, визначено суму платежу та
прийнято рішення про зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у вигляді страхових внесків 1157 грн. 84 коп., не прийнятих до заліку 81 грн.95 коп. та штрафу 29 733 грн.98 коп. Всього військовій частині було завдано матеріальних збитків на суму 29 825 грн. 93 коп. Посилаючись на те, що шкода була завдана з вини відповідачів, які неналежним чином виконували свої посадові обов»язки, позивач просив відшкодувати її з відповідачів солідарно.
В травні 2007 року представник позивача уточнив позовні вимоги і просив стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 а також із ОСОБА_5 шкоду у розмірі середньомісячного заробітку. З ОСОБА_1 - решту недостягнутої суми.
Рішенням Голосіївського районного суду від 21 травня 2007 року позов задоволено.
Постановлено : Стягнути з ОСОБА_2 на користь Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України матеріальну шкоду -1551 грн.71 коп.. Стягунути з ОСОБА_3 на користь Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України матеріальну шкоду -1280 грн.70 коп.. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України матеріальну шкоду 1273 грн.07 коп.. Стягнути з ОСОБА_5 на користь Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України матеріальну шкоду 1950 грн.51 коп.. Стягути з ОСОБА_1 на користь Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України матеріальну шкоду 23769 грн.94 коп.. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 солідарно на користь держави державне мито в сумі 298 грн.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, дав невірну^ оцінку зібраним по справі доказам.
Апеляційні скарги підлягають задоволенню із слідуючих підстав.
Як вбачається із матеріалів справи у грудні 2005 року Голосіївської міжрайонною виконавчої дирекцією Київського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена документальна ревізія по коштах Фонду Центрального клінічного госпіталю ДПС України по нарахуванню матеріальної допомоги та оплаті лікарняних листів працівникам Центрального клінічного госпіталю за жовтень - грудень 2004 року, січень -вересень 2005 року. При цьому було виявлено порушення п.1 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов»язкового державного соціального страхування» та п.4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266. За наслідками цих порушень до бюджету Фонду соціального страхування позивачеві було донараховано страхових внесків на суму 1157 грн. 84 коп. та не прийнято до зарахування 91 грн.95 коп. здійснених витрат по допомозі по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологам.За результатами ревізії Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на позивача було накладено штраф у розмірі 29688 грн. за заниження фонду заробітної плати та 45 грн.98 коп. за порушення порядку витрачання страхових коштів.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ця шкода, завдана надлишковими виплатами, повинна бути відшкодована ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у розмірі середньомісячного заробітку, так як вони неналежним чином виконували свої посадові обов»язки бухгалтерів, а ОСОБА_1, як керівник підрозділу, повинен відшкодувати решту надлишкових виплат на підставі Положення «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», так як він не здійснював належним чином контроль за роботою фінансово - економічної служби.
Проте, такі висновки суду суперечать нормам матеріального права в зв»язку з чим рішення суду підлягає скасуванню, а в позові слід відмовити із слідуючих підстав.
Відповідно до вимог п.2 ст.133 КЗпП України, за шкоду, завдану підприємству, установі зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку несуть відповідальність тільки керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а
також керівники структурних підрозділів та їх заступники. _Поскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не виконували обов»язків керівників або його заступників, то, відповідно, вони і не можуть нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну позивачеві зайвими грошовими виплатам, а тому у позові до них слід відмовити. Не може бути стягнута шкода також із ОСОБА_5, оскільки в установленому порядку до неї ніяких позовних вимог не заявлялось і вона не була притягнута до участі у справі в якості співвідповідача і судом. Стягнення шкоди у повному розмірі з ОСОБА_1, як керівника підрозділу, не передбачено розділом 3 Положення «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», а тому у позові до нього слід також відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.307 ЦПК України, 133 КЗпП України, розділом 3 Положенням «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», колегія суддів , -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2007 року скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем та працівниками при виконанні обов'язку військової служби та трудових обовязків відмовити.
Рішення суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України на протязі двох місяців.