2-4/2007

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

26 січня 2007 року                                                Новогродівський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Броднікова С.О.

при секретарі Рогаліній О.О.

з участю позивачки ОСОБА_2

представника позивачки ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новогродівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та пені,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходились у зареєстрованому шлюбі до 21.03.1995 року, від якого мають дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Постановою Баглійського районного народного суду М.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.10.1996 року з ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку до їх повноліття, починаючи стягнення з 01.10.1996 року.

Рішенням Заводського районного суду М.Дніпродзержинська від 16.03.2006 року з ОСОБА_3 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу).

Рішенням Апеляційного суду Донецькій області від 17.08.2006 року, яким змінено рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 14.04.2006 року, з ОСОБА_3 стягнуто на користь повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на період навчання, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 24.10.2005 року і до 05.04.2007 року, за умови продовження навчання.

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та пені, вказуючи на те, що аліменти виплачувались на дітей тривалий час відповідачем менш прожиткового мінімуму у порушення Закону України "Про прожитковий мінімум", Законів України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік", "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік", "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік", а тому основне виховання та утримання дітей було покладена на неї та її батьків. У кінці 2003 року сплата аліментів на старшу дочку зупинена по досягненню дитиною повнолітня. Аліменти на молодшу дочку ОСОБА_5 продовжуються у розмірах з вищезазначеними порушеннями. За період з січня 2004 року по квітень 2006 року включно відповідач працював у ВАТ "Дніпровагонмаш" та отримував заробітну плату, з якої їй на неповнолітню дочку ОСОБА_5 аліменти виплачував повністю у 25% з заробітку по травень 2005 року, а з червня 2005 року по жовтень 2005 року включно по 100 грн. щомісячно, потім їх  виплата зупинилась.  Відповідно  ст. 194  СК України  згідно  наданого  розрахунку з

відповідача на її користь підлягає стягненню заборгованість по аліментам на утримання дочки ОСОБА_5 у сумі 3002 грн. 14 коп. Відповідно ст.196 СК України згідно наданого розрахунку за вказаний період з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 6144 грн. 15 коп. за прострочення сплати аліментів. Зараз аліменти на донку. ОСОБА_5 перераховуються у порушення законодавства менш ніж прожитковий мінімум. її звернення до ДВС залишились без уваги. Просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментам у розмірі 3002 грн. 14 коп. та пеню у розмірі 6144 грн. 15 коп. Встановити мінімальний розмір аліментів на дочку ОСОБА_5 не нижче прожиткового мінімуму на дитину.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали свої вимоги та уточнили їх і просять стягнути з відповідача заборгованість по аліменти на утримання дочок з 01.10.1997 року по серпень 2006 року включно. Визначити з 07.06 .2006 року розмір аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не нижче встановленого прожиткового мінімуму на дитину до її повноліття.

Відповідач був допитаний у порядку окремого доручення, дав пояснення і у судовому засіданні, подав декілька письмових заперечень, позов не визнає, заперечує проти стягнення з нього заборгованості по аліментам та пені, так як ніколи не ухилявся від сплати аліментів. Навпаки, без наявності виконавчого листа за місцем роботи в ВАТ "Дніпровагонмаш", сам написав заяву на утримання аліментів з заробітку. Позивачка, постійно отримуючи аліменти, звернулась за виконавчим листом лише після мого звільнення. Крім того, з 1997 року у нього народився, аліменти на якого стягуються лише з 2006 року. З 2004 року стан його здоров'я різко погіршився, він чотири рази проходив курс лікування у стаціонарі, проходив реабілітацію в санаторії м.Євпаторія. Просить відмовити позивачці у позові.

Представник третьої особи ДВС у Заводському районі М.Дніпродзержинська дав пояснення у порядку окремого доручення. З позовом не згодна, вказала, що виконавчий лист від 11.10.1996 року Баглійського райсуду М.Дніпродзержинська про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4, 1985 року, на примусове виконання до ДВС не пред'являвся, а тому ДВС не здійснювався контроль за стягненням аліментів. 03.05.2006 року до ДВС у Заводському районі М.Дніпродзержинська поступило два виконавчих листа Новогродівського міського суду про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в розмірі 1/8 частини заробітку починаючи з 24.10.2005 року по 05.04.2007 року. Не заперечує щоб справа слухалась в їх відсутності.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, позов ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені, обґрунтованим частково та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ст. 194 ч.І СК України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Судом встановлено, що відповідач з 04.10.1995 року по 20.08.1998 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме пожежним ЗДПО-1 М.Дніпродзержинська, звідки був звільнений за власним бажання та з 20.08.1998 року як пенсіонер МВС отримує пенсію. До винесення постанови Баглійським районним судом М.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.10.1996 року за заявою відповідача з 01.10.1995 року по 01.11.1996 року з його заробітної плати утримувалися аліменти на дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (довідка ГУ МНС в справі), а надалі за вказаним рішенням суду.

З листопада 1998 року з пенсії ОСОБА_3 в філії Дніпро Дзержинського відділення №3293 ВАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 по грудень 2003 року утримувалися аліменти на дітей у розмірі 1/3 частини пенсії, а з січня 2003 року, в зв'язку з досягненням повноліття дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини пенсії. 21.06.2006 року до Ощадбанку надійшов дублікат виконавчого листа від 11.10.1996 року про стягнення на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/6 частини  пенсії починаючи з   14.062006 року щомісячно.  По  розпорядженню ДВС  до виконавчого листа виплату аліментів було перераховано.

Таким чином, утримання аліментів з заробітку пожежного та пенсії відповідача на користь позивачки на утримання дітей здійснювалося у повному обсязі відповідно до рішення суду, виконавчий лист за яким знаходився на виконанні ще до створення державної виконавчої служби і до введення в дію Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року.

Відповідно ч.З ст. 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Зменшення розміру аліментів на користь позивачки до 1/6 частини пенсії в зв'язку з досягненням повноліття дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснено правомірно на підставі закону. За період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року відповідач отримав пенсію на загальну суму 17947,49 грн., з якої у нього було утримано аліменти в розмірі 1/4 частини і тільки з липня 2006 року в розмірі 1/6 частини в загальній сумі 3600,35 грн. Переплата аліментів за цей час склала 609,10 грн. ( 17947,49 : 6 = 2991,25).

З 15.10.2003 року по 04.04.2006 року відповідач працював в ВАТ "Дніпровагонмаш" М.Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Згідно довідок підприємства від 31.07.2006 року та 25.09.2006 року, виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь позивачки до ВАТ "Дніпровагонмаш" не надходив. З 01.01.2004 року по 30.04.2005 року на підставі заяви ОСОБА_3 з його заробітку проводилось утримання аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку.

Судом встановлено, що дублікат виконавчого листа в Баглійському райсуді М.Дніпродзержинська позивачка не отримувала та не направляла його до ДВС для стягнення аліментів з заробітної плати відповідача. Аліменти з заробітної плати відповідач сплачував добровільно через розрахунковий відділ підприємства, що підтверджено відповідями ДВС та підприємства ВАТ "Дніпровагонмаш"(в справі).

За час роботи в ВАТ "Дніпровагонмаш" відповідач отримав заробітну плату в сумі 30482,66 грн., а саме за жовтень-грудень 2003 року в сумі 1577,64 грн, з якої підлягали стягненню аліменти у розмірі 1/3 частини, тобто в сумі 525,88 грн. За період з 01.01.2004 року по 04.04.2006 рок відповідач отримав заробітну плату в загальній сумі 28907,02 грн., з якої було утримано аліментів на суму 3044,67 грн. за період з 01.01.2004 року по 30.04.2005 року та 600 грн. було переказано відповідачем поштою з 09.06.205 року по 28.10.2005 року. За 2004-2006 роки відповідач повинен був був сплатити позивачці аліменти з заробітної плати на утримання дочки ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частини, тобто в сумі 28907,02 : 6 = 4817,84 грн., а виплатив 3044,67 + 600 = 3644,67 грн.

Таким чином, за час роботи в ВАТ "Дніпровагонмаш" відповідач мусив виплатити позивачці 5343,72 грн.(525,88 + 4817,84), а виплатив 3644,67 грн. Тому заборгованість за цей час склала 1699,05 грн.(5343,72 - 3644,67).

Але, з урахуванням того, що допущено переплату аліментів за цей час при їх утриманні з пенсії в сумі 609,10 грн., то з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню заборгованість по аліментам в сумі 1699,05 - 609,10 = 1089,95 грн.

На думку суду, вказана заборгованість виникла не з вини відповідача, який, як встановлено в судовому засіданні, ніколи не ухилявся від сплати аліментів за рішенням суду. Аліменти з його заробітку сплачувались не в повному розмірі в зв'язку з тим, що позивачка не отримувала в суді та не пред'явила до ДВС дублікат виконавчого листа для стягнення аліментів з іншого виду доходу.

Крім того, відповідач продовжує сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/6 частини доходу на кожного та аліменти на повнолітню дочку в зв'язку з навчанням у розмірі 1/8 частини доходу, знаходиться на медичному обліку з приводу дісциркутяторної енціфалопатії 1-11 ст. складного генезу (посттравматичної, на фоні церебрального атеросклерозу і шийного остеохондрозу); виразкова хвороба цибулини 12палої кишки, з больовим та диспептичним синдромами; сечокам'яна хвороба.

З урахуванням викладеного, того, що заборгованість по аліментам, виникла не з вини відповідача, який постійно сплачував аліменти і ніколи не ухилявся від цього обов'язку, позивачка не пред'являла виконавчий лист для примусового виконання з іншого виду заробітку, розмір заборгованості за аліментами не обчислювався державним виконавцем, як вимагає ч.4 ст. 195 СК України, суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, не підлягають задоволенню.

На думку суду, не можуть бути задоволені вимоги позивачки про визначення з 07.06.2006 року аліментів на утримання дочки ОСОБА_5, 1990 року народження, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), так як на неї відповідач сплачує аліменти у розмірі 1/6 частини доходу, у нього є син ОСОБА_7, 1997 року народження, на якого також стягуються аліменти у розмірі 1/6 частини доходу та є повнолітня дочка ОСОБА_4, на яку стягуються аліменти у розмірі 1/8 частини доходу Крім того, враховуючи його стан здоров'я та матеріальне становище, підвищення розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 з 1/6 до 1/4 частини доходу защемить інтереси, як самого платника так і інших дітей.

Вимоги позивачки про визначення розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 не нижче встановленого прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, не ґрунтуються на законі, так як відповідно ч.2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів не може бути меншим 30 відсоткам прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, а тому також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.182, 183, 194, 195, 196 СК України, ст.ст.10, 60, 212, 213, 215, 218, 224-228, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_2 заборгованості по аліментам на дочок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за період роботи в ВАТ "Дніпровагонмаш" з 15.10.2003 року по 04.04.2006 року у розмірі 1089 грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області на розрахунковий рахунок 35221017001000 в УДК в Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26288796 - витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Новогродівський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачею апеляційної скарги на нього протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті.