№6\2-1231\06

РІШЕННЯ

ІМ"ЯМ УКРАЇНИ

22 січня 2007 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Войнаренко Л.Ф. при секретарі Смілянець І.В.

розглянувши в судовому засіданні в м.Вишгороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , 3-я особа Вишгородська міськрада про виселеня та зобов»язання не чинити перешкод в користуванні кімнатою,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного суду України від 6 вересня 2004 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 4 грудня 2003 року і ухвалу Апеляційного суду Київської області від 4 грудня 2003 року скасовані в частині вимог ОСОБА_1 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та про виселення ОСОБА_4, справа в цій частині направлено на новий розгляд.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 уточнили свої позовні вимоги, просять виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1, а також зобов»язати відповідачів не чинити перешкод в користуванні ОСОБА_1 кімнатою в даній квартирі. Просять позовні вимоги задовільнити.

Відповідач ОСОБА_2 з позовом не погодився, вказав, що після вселення ОСОБА_1 закрив на замок одну кімнату в квартирі АДРЕСА_1, до квартири не приходить, ніхто не чинить перешкод в користуванні квартирою. У ОСОБА_1 є ключі від квартири, він в любий час може прийти до квартири. Відповідачка ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_3, вона в квартирі не проживає, приходить до ОСОБА_3 допомогти по господарству. Просить в позові відмовити.

Аналогічні покази дали відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд прийшов до такого висновку, виходячи з наступного.

Згідно ст. 109 ЖК України виселення з займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Відповідно до ст.98 ЖК України наймач жилого приміщення та члени його сім»ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщення \тимчасових жильців\. Тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім»ї, які проживають разом з ним, зобов»язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Позивач ОСОБА_1 звернувся з даними позовними вимогами 24 квітня 2003 року, доводячи факт проживання відповідачкою ОСОБА_4 в спірній квартирі актами обстеження матеріально-побутових умов за 17 грудня 2002 року \а.с.19\, за 30 травня 2003 року \а.с.20\.

Відповідачка ОСОБА_4 стверджує, що вона в квартирі не проживає.

Аналогічно стверджують і відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Суду не надано інших доказів, які підтверджуюють факт проживання ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 за період 2005- січень 2007 p.p.

Згідно довідки НОМЕР_1 ОСОБА_4 належить на праві власності 61/300 частини домоволодіння АДРЕСА_2, де вона є зареєстрована.

Відповідно до акту державного виконавця про вселення від 17 грудня 2002 року ОСОБА_1 вселений в квартиру АДРЕСА_1 \а.с.8\.

Суду не доведено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період з 2004 по січень 2007 року чинять перешкоди позивачу в користуванні спірною квартирою.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_4 і про зобов»язання відповідачів не чинити йому перешкод в користуванні жилим приміщенням.

Керуючись ст. 11,208,209,213 ЦПК України, ст.ст.64,109,98 ЖК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

На рішення суду може бути протягом десяти днів подана заява про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.