ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді- Ротмістренка М.В.

при секретарі- Ревачко І.С. з участю прокурора - Савко І.І. захисника - Дурдинець

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, українки, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, вдови, тимчасово не працюючої, на утриманні має двох малолітніх дітей, раніше не судимої

у вчиненні злочин>. передбаченого ст. 166 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 являючись матір"ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, усвідомлюючи, що на неї як на матір покладено обов"язок виховувати своїх дітей, піклуючись про їх здоров"я, фізичний, моральний та духовний розвиток, у період з 2006 року по 2010 рік в порушення вимог ст. ст. 150, 151 Сімейного кодексу України, ст. 19 Закону України „Про охорону дитинства", умисно, не вжила заходів щодо належного виховання своїх дітей, не спілкувалася з ними в повному обсязі, достатньому для нормального світосприйняття, не надавала дітям достатнього доступу до культурних та інших духовних цінностей, як матір не сприяла засвоєнню ними загально визначених норм моралі та не виявила інтересу до їх внутрішнього світогляду, влаштування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 до дитячого виховного закладу, для здобуття ними певного рівня освіти, що потягло за собою затримку психомозгового розвитку дітей, обумовленого неналежним виконанням обов'язків про створення необхідних побутових умов проживання, забезпечення доглядом та лікування, що підтверджується витягом з протоколу діагностичного засідання Закарпатської обласної психолого - медико - педагогічної консультації № 460 від 26.02.2010 року.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнала повністю, пояснила суду, що у період з 2006 року по 2010 рік не вжила заходів щодо належного виховання своїх дітей, не спілкувалася з ними в повному обсязі.

З врахуванням того, що фактичні обставини по справі ніким не оспорюються, суд за згодою учасників судового розгляду у відповідності до ст. 299 КПК України обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудної та документів, що характеризують її особу.

Вина підсудної ОСОБА_1 підтверджується даними рапорту від 22 лютого 2010 року (а.с. 7), даними витягу з протоколу діагностичного засідання ПМПК № 460 від 26 лютого 2010 року Закарпатської обласної психолого - медико - педагогічної консультації (а.с. 12-14), даними акту обстеження умов проживання та виховання дітей від 09.12.2009 року та 12.01.2010 року (а.с. 15-16).

Згідно характеристики підсудна ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується негативно (а.с. 20).

Крім наведеного, вина ОСОБА_1, обставини і спосіб вчинення злочину, стверджуються іншими матеріалами справи.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та обираючи вид і міру покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, дані про особу винної, яка по місцю проживання характеризуються негативно, раніше не притягалась до кримінальної відповідальності.

На підставі наведених доказів, суд визнає ОСОБА_1 винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, як злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки та вважає, що органом досудового слідства вірно кваліфіковано її дії за цим законом.

Щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд враховує як обставини, які пом"якшують покарання підсудного.

Обставин, які обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.

З урахуванням тяжкості злочину, особи винної та інших обставин справи, суд приходить до висновку, що для виправлення особи немає необхідності у реальному виконанні покарання засудженій ОСОБА_1 і можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням до неї ст. ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України і призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 наступні обов"язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з"являтися для реєстрації в ці органи.

Запобіжний захід до вступления вироку в законну силу засудженій ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши її з під варти негайно в залі суду.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4