Справа № 1- 302/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2010 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді- Ротмістренка М.В.

при секретарі- Ревачко І.С.

з участю прокурора – Грамотник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянку України, українку, ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово не працюючої, одруженої, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимої

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 383 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2009 року ОСОБА_1 будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за дачу завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину, діючи умисно, зі штучним створенням доказів обвинувачення, звернулась в чергову частину Ужгородського РУ ГУМВС України в Закарпатській області з повідомленням про те, що 31 березня 2009 року о 4 -й годині 30 хвилин в с. Р. Комарівці по вул. Гагаріна, 22 Ужгородського району ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в стані алкогольного сп”яніння з застосуванням фізичного насильства вступили з нею в статеві зносини всупереч її волі. ОСОБА_1 дала детальне пояснення про факт її зґвалтування та штучно створила непрямі докази вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме: надала органу дізнання як доказ вини останніх бюстгальтер, сорочку, кофту та штани в яких вона була одягнута 31 березня 2009 року. Однак, 04 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського РУ ГУМВС України з письмовою заявою про те, що вона просить припинити розгляд її зави, так як ОСОБА_3 вступав з нею в статеві зносини добровільно.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила злочин передбачений ст. 383 ч. 2 КК України – за відомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення тяжкого злочину із штучним створенням доказів обвинувачення, вчинене з корисливих мотивів.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнала повністю, щиро розкаялась у вчиненому, пояснила суду, що 31 березня 2009 року звернулась в чергову частину Ужгородського РУ ГУМВС України в Закарпатській області з повідомленням про те, що 31 березня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в стані алкогольного сп”яніння з застосуванням фізичного насильства вступили з нею в статеві зносини всупереч її волі., однак в подальшому заявила, що претензій до останніх не має.

З врахуванням того, що фактичні обставини по справі ніким не оспорюються, суд за згодою учасників судового розгляду у відповідності до ст. 299 КПК України обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудної та документів, що характеризують її особу.

Вина підсудної ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу усної заяви (повідомленням) про злочин від 31 березня 2009 року, згідно якої ОСОБА_1 будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за дачу завідомо неправдивого повідомлення про злочин звинуватила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в тому, що вони її зґвалтували. /а.с. 8/, заявою ОСОБА_1 від 04 квітня 2009 року згідно якої вона просить припинити перевірку відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв”язку з тим, що вона претензій до останніх не має. /а.с. 28/.

Згідно характеристики підсудна ОСОБА_1 характеризується позитивно /а.с. 61/, на утриманні має одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5. /а.с. 68/.

Крім наведеного, вина ОСОБА_1, обставини і спосіб вчинення злочину, стверджуються іншими матеріалами справи.

На підставі наведених доказів, суд визнає ОСОБА_1 винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 383 ч.2 КК України та вважає, що органом досудового слідства вірно кваліфіковано її дії за цим законом.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та обираючи вид і міру покарання підсудній, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, дані про особу винної, яка по місцю проживання характеризується позитивно, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягалась.

Щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд враховує як обставини, які пом”якшують покарання підсудної.

Обставин , які обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.

З урахуванням тяжкості злочину, особи винної та інших обставин справи, суд приходить до висновку, що для виправлення особи немає необхідності у реальному виконанні покарання засудженій ОСОБА_1 і можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням до неї ст. ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України і призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 наступні обов”язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступлення вироку в законну силу засудженій ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5