Справа № 2-13/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2008 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: - судді Сірої Г.І.

при секретарі Печеновій Л.В.

з участю:позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2.

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4.

розглянувши у судовому засіданні в м. Кролевець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування 348 грн 50 коп. матеріальної шкоди та 3500 грн. моральної шкоди 2 листопада 2007 року. 3.12.2007 р. вона збільшила свої позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди до 717 грн. 13 коп.; в судовому засіданні вона зменшила вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди до 117 грн. 13 коп.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що вона проживає в АДРЕСА_1. Недалеко від неї, по АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_3, яка в своєму господарстві тримає собаку породи «кавказька вівчарка» без дотримання Правил утримання собак. Вранці, 28 вересня 2007 року, приблизно о 9 год. 30 хв. собака, яку утримує ОСОБА_3, забіг до її двору, звідки забрав молоду курку-бройлера і побіг до господарства ОСОБА_3 Після цього вона пішла до ОСОБА_3, щоб повідомити їй чи її сину про те, що трапилося і про те, щоб собаку тримали на прив'язі. Постукавши у хвіртку, стала чекати, щоб хтось вийшов. З-під огорожі вискочив собака і несподівано накинувся на неї, зваливши з ніг. Вона впала на землю, а собака став кусати в різні частини тіла. Вона не могла сама захиститися, стала кричати та звати на допомогу. На її крик вибігла сусідка ОСОБА_5 яка також стала кричати, побачивши, як собака терзає її. Собака погнався за ОСОБА_5 яка забігла до свого двору, а вона від страху продовжувала кричати, як кричала і ОСОБА_5. На їх крики з двору ОСОБА_3 вийшов її син ОСОБА_6., який забрав собаку. Це сталося внаслідок того, що ОСОБА_3 порушила п. п. 1 Правил утримання собак, котів і хижих тварин в м. Кролевець, затверджених VIII сесією Кролевецької міської ради від 29.01.2003 р.

28 вересня 2007 року їй у хірургічному відділенні Кролевецької ЦРЛ була зроблена операція в зв'язку з одержаними укусами собаки, так як вона отримала рани стегна, лівої гомілки, молочної залози.

За постановою суду від 16.10.2007 р. ОСОБА_3 притягнута до адмінвідповідальності за ст. 154 ч. 2 КУпАП - штраф 55 грн. з конфіскацією собаки.

Діями ОСОБА_3 їй завдана матеріальна та моральна шкода.

Для лікування нею витрачено 175 грн. 43 коп, на придбання ліків; вона щодня їздила на перев'язку до ЦРЛ. 23.11.2007 р. їй була повторно зроблена операція, на проїзд на маршрутному таксі вона витрачала 2 грн., всього в жовтні вона витратила - 36 грн., в листопаді - 52 грн., разом 88 грн. Для звернення до суду вона копіювала документи, на що витратила 18 грн. 60 коп. Внаслідок нападу на неї собаки було пошкоджено її одяг -футболка 10 грн., брюки - 30 грн., 2 м полотеничної тканини лляної, якою вона закривала рани - 15 грн., всього на 55 грн. Ці витрати нею понесені за період з 17.10.2007 р. Крім того, до 17.10.2007 р. нею понесені витрати: з 28.09.2007 р. по 10.10.2007 р. вона перебувала в лікарні і на лікування, на придбання ліків, нею потрачено 348 грн. 50 коп. Також собака відповідачки розірвала курку вартістю 50 грн.

Таким чином, всього їй завдана матеріальна шкода в розмірі 717 грн. 13 коп. Відповідачкою в добровільному порядку відшкодовано 600 грн., тому вона просить стягнути 117 грн. 13 коп. матеріальної шкоди. Позивачка також просить стягнути 3500 грн. моральної шкоди. Від нападу собаки вона отримала нервовий стрес, вона була дуже налякана. Від пережитого страху вона не могла спокійно спати; вона перенесла також великий фізичний біль, їй прийшлося тривалий час лікуватися; вона тривалий час потребувала фізичної допомоги в повсякденному житті.

Відповідачка позов визнала частково, пояснивши, що не визнає частково позову в частині відшкодування матеріальної шкоди: не визнає витрат на проїзд до лікарні на 30 грн., так як це не підтверджується записами в амбулаторній карті позивачки; не визнає позову в частині відшкодування вартості одягу - 55 грн., так як позов в цій частині нічим не підтверджується; не визнає позову в частині витрат на копіювання документів, так як сам факт понесення цих витрат не свідчить, що копії документів виготовлялися саме для пред'явлення позову. Крім того, позивачка не надала доказів щодо завдання їй шкоди на 50 грн., спричиненої, з її слів, тим фактом, що собака порвала курча. Вона вказує як «курча» так і «курку», що є суперечливим. З врахуванням цього, вона вважає, що матеріальну шкоду вона відшкодувала, передавши їй добровільно 600 грн. Що стосується моральної шкоди, то вона позов визнає частково, на суму 1500 грн., вважаючи, що вимоги позивачки завищені.

З врахуванням позиції відповідача позивачка в судовому засіданні зменшила позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди на 55 грн. - вартість пошкодженого одягу та полотеничної тканини.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Внаслідок порушення Правил тримання собак ОСОБА_3 28 вересня 2007 року належна їй собака покусала ОСОБА_1, в зв'язку з чим за постановою Кролевецького райсуду від 16.10.2007 р. ОСОБА_3 притягнута до відповідальності за ст. 154 ч. 2 КУпАП (а.с.8). ОСОБА_1 з приводу заподіяних їй тілесних ушкоджень внаслідок укусів собаки ОСОБА_3 знаходилася на лікуванні в умовах стаціонару Кролевецької ЦРЛ та продовжувала лікуватися амбулаторно (а.с. 4, 5, 23, 28, 31-41). Для придбання ліків нею затрачені грошові кошти (а.с. 6, 7, 21, 22, 24-25, 29, 30) в сумі 514 грн. 46 коп. Крім того, в зв'язку з необхідністю поїздок в ЦРЛ позивачка витрачала кошти на оплату проїзду. Відповідно до даних амбулаторної карти нею доведені витрати на суму 58 грн. (а.с.26). Таким чином позивачка надала докази про розмір витрат в сумі 572 грн. 46 коп. Що стосується шкоди внаслідок пошкодження майна, відшкодування вартості курки, витрат на копіювання, то, беручи до уваги позицію відповідача, суд вважає, що ці вимоги не

доведені. З врахуванням того, що ОСОБА_3 відшкодувала ОСОБА_1 600 грн., то слід зробити висновок про те, що матеріальна шкода позивачці відшкодована. При цьому суд бере до уваги, що, як пояснила відповідач, вся сума 600 грн. сплачена нею ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Що стосується вимог позивача в частині відшкодування моральної шкоди, то її вимоги по своїй суті відповідають положенням ст. ст. 23, 1167 ЦК України. Разом з тим, вирішуючи питання про розмір відшкодування, суд вважає, що вимоги завищені. При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги відповідно до положень ст. 1193 ЦК України матеріальне становище відповідача з врахуванням її стану здоров'я. Розмір відшкодування, на думку суду, слід визначити в сумі 1500 грн.

В зв'язку з частковим задоволенням позову підлягають частковому задоволенню і вимоги позивачки в частині відшкодування судових витрат. При цьому суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України, виходячи з яких відшкодуванню підлягає 292 грн. 02 коп.: 46 грн. 22 коп., виходячи з суми задоволеного позову про відшкодування матеріальної шкоди (90,62% сума в 600 грн. становить від 662 грн. 13 коп.) 3 грн. 64 коп. (42,85 % складає сума 1500 грн. від 3500 грн., судовий збір 8,5 грн.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 15 грн. 13 коп. - (50,45% від 30 грн.) за юридичну допомогу - 227 грн. 03 коп. (50,45% від 450 грн.)

Відповідно до ст. 1166, 23, 1167, 1193 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 212, 214-215, 88 ЦПК України, -

вирішив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. та судові витрати по справі в сумі 292 грн. 02 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.