Справа № 2 а- 7 /09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 року Білогірський районний суд Автономної Республіки ОСОБА_1 у складі:
головуючого - судді Куртлушаєва М.І.
при секретарі - Клімової Ю.О.
розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Білогірського відділу земельних ресурсів про скасування постанови посадової особи про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
позивачка звернулася з позовом до Білогірського відділу земельних ресурсів про скасування постанови № 224 від 02 березня 2007 року посадової особи про накладення адміністративного стягнення – штрафу за порушення земельного законодавства. Свої вимоги мотивує тим, що дана постанова незаконна, оскільки відсутні подія та склад правопорушення та порушені положення ст.ст. 247,268,280, 281,285 КУоАП, ст.ст. 107, 159, 160, 198 Земельного кодексу України. Перевірка з цього приводу відбулась - 08 лютого 2007 року інспектором Авраамовим Д.В. без попереднього повідомлення про час та місце перевірки дотримання границь садових ділянок № 1, № 2, які розташовані у с. Міжгір’я. Зробив помилковий висновок про порушення ОСОБА_2 границь суміжної земельної ділянки, передчасно склав акт про поновлення границь земельної ділянки. На його вимоги пред’явити земельну-кадастрову документацію на ділянку № 1, інспектор не реагував, а в акті зазначив, що результати геодезичної зйомки будуть готові пізніше, але до цього часу не йому, не членам комісії для ознайомлення з результатами геодезії досить надані не були. Не повідомив, про час та місце розгляду адміністративної справи, без її участі, 02 березня 2007 року Білогірський районний відділ земельних ресурсів прийняв постанову про накладення штрафу. Про це вона дізналася лише – у травні 2007 року.
У судовому засіданні - представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що після того як дізнався про існування постанови, 22 травня 2007 року звернувся до Білогірського відділу земельних ресурсів, де й ознайомився з матеріалами справи. Вважає постанову № 224 від 02 березня 2007 року незаконною, оскільки вона не відповідає дійсності, тому що границі земельної ділянки ні ким не порушувались. Дії відповідача він оскаржував до вищестоящій інстанції, але не отримавши відповідь подав скаргу до Голови Апеляційного суду АР Крим – 29 травня 2007 року.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав суду пояснив, що постанова № 224 від 02 березня 2007 року була ухвалена правомірно, оскільки факт порушення земельного законодавства знайшов своє підтвердження згідно перевірки від 16 лютого 2007 року по результатам якої був укладений акт № 358 /а.с. 30/, згідно з яким було встановлено що ОСОБА_2 самовільно зайняла на 0,0357 га земельної ділянки більше, чим передбачено державним актом І - КМ № 076183 – 0,093 га.. Від підпису в даному акті представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 відмовився. По факту виявлених порушень був складений протокол про адміністративне правопорушення № 100542 відносно ОСОБА_2 за порушення ст.125 ЗК України на підставі чого було накладено адміністративне стягнення. /а.с. 33/. 22 травня 2007 року під ознайомлення з матеріалами адміністративної справи ОСОБА_3 викрав зазначену постанову, після чого з ним виникла конфліктна ситуація. Просить вважати пропуск строку звернення до адміністративного суду, підставою для відмови у задоволенні даного позову.
Суд заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи дійшов до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого правового обґрунтування та підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.
Отже, як було встановлено 16 лютого 2007 року інспектором по контролю за використанням та охороні земель був укладений протокол про адміністративне правопорушення по ст. 53-1 КУоАП за порушення ОСОБА_2 положення ст. 125 ЗК України, оскільки вона незаконно самовільно зайняла на 0,0357 га земельної ділянки більше, чим передбачено державним актом І - КМ № 076183 – 0,093 га.. На підставі даного протоколу на позивачку було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі – 68 гривень, згідно постанови № 224 від 02 березня 2007 року.
З прийнятим рішенням позивачка не погодилась, тому звернулася до Білогірського районного суду АР Крим з адміністративним позовом - 19 серпня 2008 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України – дана категорія справ підсудна місцевим загальним судам, як адміністративним судам.
Разом з тим згідно ч. 2 ст. 99 КАС України – для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як було встановлено судом представнику позивача були надані матеріали для ознайомлення з адміністративною справою – 22 травня 2007 року, що й не заперечується самим представником позивачки.
Частина 3 ст. 72 КАС України передбачає, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Крім цього перебування представника позивачки у відділі земельних ресурсів в той день, також підтверджується постановою про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення по ст. 173 КУоАП від 06 серпня 2007 року по відношенню ОСОБА_3.
При таких обставинах суд вважає, що позивачка дізналася – 22 травня 2007 року про існування постанови про накладення на неї адміністративного стягнення й якщо вважала, що цей документ був ухвалений незаконно, то повинна була оскаржити у встановленому законом порядку з дотриманням строків звернення до відповідних інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України - пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи те, що представником позивачки не були надані будь-які докази, як б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, який минув – 22 травня 2008 року, то на думку суду даний позов необхідно залишити без задоволення.
Що ж стосується звернення позивачки до Апеляційного суду АР Крим з приводу волокити розгляду її скарги у Білогірському районному відділі земельних ресурсів не може бути перешкодою для звернення до адміністративного суду у встановленому законом порядку. Крім цього доводи позивачки про передачу скарги з відділу земельних ресурсів до Білогірського районного суду АР Крим були перевірені та не знайшли свого підтвердження.
Виходячи з наведеного та керуючись ч. 2 ст. 18, ч. 3 ст. 72, ч. 2 ст. 99, ч. 1 ст. 100, Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Білогірського відділу земельних ресурсів про скасування постанови посадової особи про накладення адміністративного стягнення № 224 від 02 березня 2007 року, відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржене шляхом подання заяви про оскарження до Білогірського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Автономної Республіки ОСОБА_1 протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження через Білогірський районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Головуючий: п/п З оригіналом згідно.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя Білогірського районного суду
Автономної Республіки ОСОБА_1 Куртлушаєв
секретар: