Справа № 2-60/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2009 року Білогірський районний суд Автономної Республіки ОСОБА_1 у складі:
головуючого – судді Куртлушаєва М.І.,
при секретарі - Клімової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Василівської сільської ради Білогірського району АР Крим, третя особа - Білогірська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями,
ВСТАНОВИВ:
позивачка звернулася до суду з позовом до Василівської сільської ради Білогірського району АР Крим про встановлення факту прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 та визнання права власності на житловий будинок № 25 по вул. Мельничній с. Павлівка Білогірського району Автономної Республіки ОСОБА_1. Свої вимоги мотивувала тим, що 26.02.1981 року помер її батько – ОСОБА_4, 04.11.1999 року померла її мати – ОСОБА_3, батьки перебували у зареєстрованому шлюбі та разом проживали у ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий належав ОСОБА_4 Після смерті матері відкрилася спадщина на вказаний житловий будинок, який, як вважає позивачка, перейшов у власність матері на підставі рішення Василівської сільської ради № 20-22 від 23.07.97 року про надання у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки розміром 0,12 га. Позивачка є спадкоємицею за заповітом після померлої ОСОБА_3, до нотаріальної контори у встановлений законом строк не звернулася, але фактично прийняла спадщину, оскільки проживає у зазначеному будинку.
У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з’явилися, але надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, представник відповідача позовні вимоги визнає.
З урахуванням думки позивача, у відповідності зі ст. 169 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача та третьої особи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для з’ясування прав і взаємовідносин сторін.
Заслухавши пояснення позивачки, її доводи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.02.1981р. помер ОСОБА_4, а 04.11.1999 року – ОСОБА_3Л.(а.с.11,12), які перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.10,34) та проживали у ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з дочкою ОСОБА_2, що підтверджується будинковою книгою(а.с.37-39) та довідкою Василівської сільської ради № 742 від 13.06.08р.(а.с.22), заповітом від 14 березня 1988 року, посвідченого Василівською сільською радою Білогірського району АР Крим, за реєстровим номером 18 (а.с.13), ОСОБА_3 заповіла все своє майно, будинок, які їй належать – ОСОБА_2, згідно довідки ТОВ «Співдружність» № 08/01-10 від 04.04.2008 року будинок № 25 по вул. Мельничній с. Павлівка Білогірського району АР Крим належить ОСОБА_4, позика за будинок сплачена, заборгованості не має(а.с.18, 36), рішенням виконкому Василівської сільської ради № 20-22 від 23.07.2007 року ОСОБА_3 надана у приватну власність земельна ділянка площею 0,12 га для обслуговування житлового будинку з будівлями за адресою: с. Павлівка Білогірського району АР Крим по вул. Мельничній № 25 (а.с.20), що підтверджує довідка Василівської сільської ради № 402 від 07.04.2008 року.
До спірних правовідносин щодо спадкового майна, яке залишилося після померлої ОСОБА_3, слід застосовувати положення Цивільного Кодексу України 1963 року, так як він діяв на час відкриття спадщини до закінчення строку на її прийняття.
Згідно зі ст.525 ЦК України (1963р.), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3Л є 04.11.1999р.
Згідно з ст.549 ЦК України (1963р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1). якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном; 2). якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вказані дії повинні бути здійснені протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.
Спадкоємець вважається фактично прийнявшим спадщину, якщо він довів, що вступив в управління чи користування спадщиною. Доказами можуть бути наявність у спадкоємця ощадних книжок на ім’я померлого, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, державного акта на землю та інших документів, виданих на ім’я померлого, на майно, користування, управління та розпорядження яким можливо тільки після оформлення права на нього. Фактом прийняття спадщини є також спільне проживання спадкоємця з померлим перед його смертю.
Суд вважає за можливе встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, оскільки вона проживала разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, фактично вступила до управління та володіння спадковим майном.
Що стосується визнання права власності на житловий будинок № 25 по вул. Мельничній с. Павлівка Білогірського району Автономної Республіки ОСОБА_1, суд вважає, що у цих вимогах слід відмовити, тому що, як свідчать матеріали справи, на момент смерті ОСОБА_3 за нею не було оформлено право власності на вказаний жилий будинок, тому він не може входити у склад спадкового майна.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525,549,553 ЦК України (1963р.), Законом України „Про власність”, ст.ст. 10, 11, 209, 212,214-215 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
позов задовольнити частково.
Встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після ОСОБА_3, померлої 04 листопада 1999 року.
В решті вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про оскарження до Білогірського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Автономної Республіки ОСОБА_1 протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження через Білогірський районний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Головуючий: п/п З оригіналом згідно.
Рішення не набрало законної сили.
Суддя Білогірського
районного суду АР ОСОБА_1 Куртлушаєв
секретар: