ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2015№910/6706/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово - будівельного кооперативу "Промбудівельник - 9"

про стягнення 47 556,37 грн. заборгованості на підставі Договору на послуги водопостачання та водовідведення №7538/4-09 від 28.01.2000 року.

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Гулевець О.В.

Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Кабанцев Я.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: Сергієнко С.В. - представник за довіреністю;

У судовому засіданні 17.07.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово - будівельного кооперативу "Промбудівельник - 9 про стягнення 47 556,37 грн. заборгованості на підставі Договору на послуги водопостачання та водовідведення №7538/4-09 від 28.01.2000 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 порушено провадження у справі №910/6706/15-г, розгляд справи призначений на 20.04.2015.

У судовому засіданні 20.04.2015, в порядку статті 77 ГПК України, оголошено перерву до 13.05.2015.

У судовому засіданні 13.05.2015, в порядку статті 77 ГПК України, оголошено перерву до 27.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2015 в порядку статті 77 ГПК України розгляд справи №910/6706/15-г відкладений на 06.07.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2015 на підставі ст.ст. 4-6 ГПК України, судом із власної ініціативи призначений колегіальний розгляд справи №910/6706/15-г.

Згідно Довідки про автоматичний розподіл справ між суддями (повторного розподілу) справу №910/6706/15-г призначено судді-доповідачу: Літвіновій М.Є., інші судді, які входять до складу колегії: Гулевець О.В., Мельник В.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2015 справу №910/6706/15-г прийнято до провадження колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Гулевець О.В., суддя Мельник В.І.

Судове засідання 06.07.2015 не відбулось, у зв'язку тимчасовою непрацездатністю судді Мельника В.І.

Згідно з ропорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного розподілу №04-23/896 та протоколу повторного автоматизованного розподілу судової справи між суддями справу №910/6706/15-г на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Гулевець О.В., суддя Ломака В.С.

Ухвалою від 07.07.2015, справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 17.07.2015.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог з посиланням на наступне: строк позовної давності; не вірно розраховані інфляційні втрати; проти стягнення заборгованості за постачання гарячої води; відсутні докази реєстрації за відповідачем лічильника 2-50863; у платіжних вимогах відсутні докази отримання їх банком.

В судовому засіданні 17.07.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2000 між Державним комунальним обєднанням "Київводоканал" (далі - позивач, постачальник за договором, в подальшому змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») та Житлово-будівельним кооперативом "Промбудівельник-9" (далі - відповідач, абонент за договором) було укладено договір №7538/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору позивач, як постачальник, зобов'язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65 (правила).

Правила-1 втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу № 190 від 27.06.2008, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (Правила - 2).

Згідно з п.3.6 Договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

За змістом п.3.7 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Позивач вказує, що за період з 01.01.2012 по 30.06.2014 у відповідача виникла заборгованість за надані згідно Договору послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 34 383,99 грн. (з урахуванням перерахунків на суму 1 479,22 грн.), що підтверджується актами зняття показань з приладу обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями.

Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по оплаті наданих послуги з водопостачання та водовідведення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з пояснень, позивач присвоїв відповідачу два коди для обліку питної води. Перший- 2-764 включає в себе нарахування за питну холодну воду і її строки, до березня 2012 року в даний код входили також стоки питної води, яка використовується для виготовлення гарячої води. Другий код - 2-40764 включає в себе нарахування за питну воду для виготовлення гарячої, а з березня 2012 року ще й стоки цієї води.

Позивач, пояснив суду, що присвоєння кодів абонентам являється особливістю ведення бухгалтерського (фінансового) обліку та нормами чинного законодавства України не передбачено узгодження його ведення зі споживачами послуг.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю природою є договором надання послуг, за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Заборгованість за договором, заявлена позивачем до стягнення з відповідача, складається із заборгованості: за питну воду та стоки (код 2-764) у розмірі 17 089,05 грн.; вартості води, яка йде на підігрів (код 2-40764) у розмірі 10 671,71 грн.; вартості приймання стічних вод, у тому числі гарячого водопостачання (код 2-40764), у розмірі 6 623,03 грн.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначає, що розрахунок заборгованості позивача містить не тільки нарахування за спожите холодне водопостачання та водовідведення, а й за постачання води, що йде на підігрів, яке не регулюється умовами Договору. Крім того, позивач заявив заяви про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; виробник житлово-комунальних послуг це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

За змістом ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначався Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу №65 від 01.07.1994 р. (надалі - Правила № 65).

Надалі з 18.10.2008 р. вступили в силу нові Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. (надалі - Правила № 190). Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно з п. 3.13 Правил № 190 розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Отже, виходячи з положень п. 3.13 Правил №190 виробником комунальних послуг з централізованого постачання гарячої води є суб'єкт господарювання, на балансі якого знаходиться бойлер.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач не має в повному господарському віданні, оперативному управлінні, користуванні, концесії бойлери, теплові пункти, котельні.

Умовами укладеного позивачем та відповідачем договору передбачено постачання позивачем відповідачу питної води, яка споживається відповідачем та обліковується лічильниками у кубічних метрах, та не передбачено оплати відповідачем питної води, яка буде постачатись йому для виготовлення гарячої води з огляду на відсутність на балансі Підприємства бойлерів та котелень.

Відтак суд приходить до висновку, що у відповідача відсутній обов'язок щодо здійснення оплати вартості води, яка йде на підігрів, нарахованої за кодом №2-40764.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. у справі №1/415-26/184, від 30.01.2014 р. у справі №910/12493/13 від 19.02.2015 р. у справі № 27/135.

Відповідач надав суду договір від 02.07.2012 №450084, який укладений з ТОВ "Євро-Реконструкція" на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, по вул. Тростянецька 7-В.

При цьому, акти про зняття показань з приладу обліку по коду 2-40559 судом не приймаються як належний доказ, оскільки вони зняті у присутності іншого абонента - КПУЖГ Дарницького р-ну ЖЕД-201.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості холодної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти для підігріву, у розмірі 10 671,71 грн. необхідно відмовити.

При цьому, пунктом 1.4 Правил визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002р. №37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691 (надалі - «Правила приймання»), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно п.1.2 Правил приймання останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Відповідно до п.1.4 Правил приймання абонент водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації; стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

За змістом п.2.4 Правил приймання підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь позивача.

При цьому, з поданих документів до матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" здійснює розщеплення платежів споживачів житлово-комунальних послуг на окремі платежі по видам житлово-комунальних послуг (опалення, водопостачання, вивіз сміття тощо) та перераховує розщеплені платежі на рахунки виробників та виконавців житлово-комунальних послуг.

З поданих до матеріалів справи документів вбачається, вбачається, що на розрахунковий рахунок позивача у справі грошові кошти ЖБК "Промбудівельник-9" зараховано у розмірі 41 113,28 грн. в якості оплати холодної води для підігріву.

При цьому, судом встановлено, що КП ГІОЦ КМДА самостійно проводить розщеплення платежів мешканців житлових будинків, відповідно до Розпоряджень КМДА. Відповідач не має можливості впливати на дії КП ГІОЦ КМДА по розщепленню та перерахуванню коштів на рахунки постачальників комунальних послуг, а тільки надає ГІОЦ КМДА інформацію щодо кількості мешканців, які фактично користуються комунальними послугами, та мешканців, які мають прилади обліку води.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що станом на момент звернення до суду із даним позовом у відповідача наявна переплата, яка перевищує заявлену до стягнення позивачем суму заборгованості за надані послуги з постачання питної воду та приймання стічних вод, у тому числі гарячого водопостачання.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог ПАТ "АК "Київводоканал" про стягнення з ЖБК "Промбудівельник-9" заборгованості у розмірі 34 383,99 грн. необхідно відмовити.

Крім того, суд зазначає, що факт невиставлення позивачем платіжних вимог - доручень на виконання умов Договору на послуги водопостачання та водовідведення унеможливлює визначити вірний період початку прострочки відповідача з оплати послуг з водовідведення і водопостачання у разі її наявності.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення основної суми боргу, підстави для задоволення позову в частині стягнення пені у розмірі 206,76 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 589,36 грн. та 3% річних у розмірі 1 499,46 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у суду відсутні.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

З огляду наведеного, а також враховуючи необґрунтованість заявлених позовних вимог у даній справі, тому у суду відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених статтею 267 Цивільного кодексу України.

З огляду на відмову у задоволенні позову, судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.07.2015.

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді О.В. Гулевець

В.С. Ломака