Справа №2-462/09 копія
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2009 рік м. Білогірськ
Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Чубабрія В.А.
при секретарі Маричі Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання трудового договору,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа – Білогірський районний центр зайнятості, про розірвання трудового договору № НОМЕР_1 від 05.05.2008 р. між нею та відповідачкою на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Свої вимоги мотивує тим, що 05.05.2008 р. між нею та відповідачкою укладено трудовий договір №1130800175, за яким ОСОБА_2 повинна виконувати роботу продавця продтоварів з мінімальною заробітною платою. Цей договір було зареєстровано у Білогірському центрі зайнятості. З серпня 2008 року відповідачка самовільно залишила роботу без поважної причини, тобто порушила умови трудового договору – здійснила прогул. Протягом усього часу, з серпня позивачка здійснювала страхові внески с 15 серпня 2008 р. до 19 грудня 2008 р. у сумі 1280 грн. 05 коп. у Пенсійний фонд. Відповідачка здійснила прогули без поважної причини, та з серпня 2008 року роботу продавця не виконувала. Таким чином, позивачка просить трудовий договір № НОМЕР_1 від 05.05.2008 року між нею та відповідачкою розірвати за п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні на позові наполягала, просила задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, пояснила, що трудовий договір з позивачкою вона не підписувала. Але підтвердила, що у травні 2008 року почала працювати у позивачки продавцем, фактично трудові відносини мали місце, але з серпня 2008 року вона у магазині не працювала, оскільки з позивачкою в них виник конфлікт через нестачу. Відповідачка просила, щоб її звільнили за взаємною згодою сторін.
Представник третьої особи за довіреністю – ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, пояснила, що страхові внески нараховувалися, отже договір був укладений.
Заслухавши сторін, їх доводи, розглянувши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 241 КЗпП України у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною собою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.
Судом встановлено що 05.05.2008 року між фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено трудовий договір, який тоді ж 05.05.2008 року зареєстровано під № НОМЕР_1 Білогірським районним центром зайнятості (а.с.9).
Доводи відповідача про те, що у договорі не її підпис, спростовуються тим, що даний договір, зареєстрований Білогірським районним центром зайнятості у присутності посадової особи центру зайнятості, та не міг бути зареєстрований у разі відсутності когось зі сторін договору.
Крім того, факт укладення та підписання обома сторонами трудового договору підтвердився оглянутою у судовому засіданні трудовою книжкою ОСОБА_2, з відповідними записами про прийняття її на роботу ОСОБА_1 у якості продавця.
Також, сама ОСОБА_2 не заперечувала, що з травня до серпня 2008 року працювала у позивачки продавцем.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Судом встановлено, та підтверджено сторонами у судовому засіданні, що ОСОБА_2 з серпня 2008 року залишила роботу, при цьому доказів про поважність причин відсутності на робочому місці не надала.
Пояснювальну записку ОСОБА_2 щодо відсутності на роботі з 1 серпня 2008 року через незгоду з недостачею (а.с.8), суд не визнає поважною причиною прогулу.
За такими обставинами, суд вважає, що вимоги позивача про розірвання трудового договору з ОСОБА_2 на підставі п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст.ст. 241,40 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
позов задовольнити.
Розірвати трудовий договір № НОМЕР_1 від 05.05.2008 року між суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Головуючий: (підпис)
З оригіналом згідно. Суддя: Секретар:
Рішення набрало законної сили_____________року. Суддя: Секретар:
- Номер: 2-зз/159/9/17
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-462/09
- Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
- Суддя: Чубабрія В.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.09.2017
- Дата етапу: 26.09.2017