Справа №2-30/09 копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 березня 2009 рік                                 м. Білогірськ

    Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого                         - судді Чубабрія В.А.

при секретарі                         - Фоломеєвій В.В., Маричі Н.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білогірську позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 селищної ради Білогірського району АР Крим, виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради Білогірського району  про визнання недійсними Державного акту на право власності на земельну ділянку, рішення селищної ради, рішення виконавчого комітету селищної ради, встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 селищної ради Білогірського району АР Крим, виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради Білогірського району  про визнання недійсними Державного акту КМ №010840 від 12.05.2005року на право власності на земельну ділянку, який видано ОСОБА_2, визнання недійсними рішення 29 сесії 4 скликання ОСОБА_3 селищної ради №641 від 12.01.2005року, визнання недійсним рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради №117 від 15.10.1997року, встановлення факту, що має юридичне значення.

    Свої вимоги мотивує тим, що з 1977 року вона проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1. Цей будинок одноповерховий та складається з 5 квартир. Рішенням виконкому ОСОБА_3 селищної ради № 153 від 23.10.1991 року будинок №4 по вул. Першотравневої, у сел. Зуя із земельною ділянкою площею 1060 кв.м., на якій він розташований, був переданий на баланс ОСОБА_3 комбінату комунальних підприємств. Відповідач ОСОБА_2 придбала у цьому будинку 26/100 часток у вигляді квартири №5 на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.1992 року. У 1993 році позивачка приватизувала свою квартиру №1, яка розташована у даному будинку. Рішенням виконкому ОСОБА_3 селищної ради № 117 від 15.10.1997 року ОСОБА_2 було постановлено передати у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та госпбудівель. У рішенні вказано, що розглядається заява громадян про передачу їм у приватну власність земельних ділянок, раніше наданих їм для будівництва та  обслуговування житлового будинку. При цьому їй було виділено 0,018 га землі. Вважає, що ОСОБА_2 приступила до користування земельною ділянкою, яка знаходиться у сумісному колективному користуванні громадянами, які проживають у 4-х квартирах, але не „раніше виділеною їй для будівництва та обслуговування житлового будинку”. Відповідно до цього Рішення № 117 ОСОБА_2 приступила до розробки технічної земельної документації і к 2005 року винесла на розгляд ОСОБА_3 селищної ради технічну документацію з Держакту на право власності на земельну ділянку для її затвердження. Рішенням 29 сесії 4-го скликання ОСОБА_3 селищної Ради № 641 від 12.01.2005 року було постановлено: 1. Внести зміни у Рішення виконкому ОСОБА_3 селищної Ради №117/109 від 15.10.1997 року „Про передачу безкоштовно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та госпбудівель” – площу земельної ділянки ОСОБА_2 вважати 0,0226 га; 2. Затвердити технічну документацію з землеустрою про складання документів, посвідчуючих право на земельну ділянку у АДРЕСА_1, що передається у власність ОСОБА_2; 3. Передати ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0226 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та госпбудівель  у АДРЕСА_2, із забудованих земель цивільного призначення сел. Зуя;                 4. Гр. ОСОБА_2 отримати у Білогірському відділі земельних ресурсів державний Акт на право власності на землю.  Дане Рішення сесії позивачка вважає незаконним, у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 селрада первісно виходила з помилкової посилки про відсутність у домоволодіння №4 по вул. Першотравневої земельної ділянки, що й привело к порушенню вимог нормативних актів, що регулюють правовідносини у земельній сфері. Виділення земельної ділянки ОСОБА_2 вважає незаконним. Таким чином, позивачка просить визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку (КМ № 010840 від 12.05.2005 року), який видано на ім'я ОСОБА_2, визнати недійсним Рішення 29-й сесії 4-го скликання ОСОБА_3 селищної ради № 641 від 12.01.2005 року.

    03.11.2008 року позивачка ОСОБА_1 надала до суду уточнену позовну заяву, у якій вказала відповідачем також виконком ОСОБА_3 селищної ради та просила визнати недійсним також рішення виконкому ОСОБА_3 селищної Ради № 117 від 15.10.1997 року.

    10.02.2009 року позивачка ОСОБА_1 надала до суду уточнену позовну заяву, у якій просила також встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що договір купівлі-продажу від 20.05.1992 року 26/100 часток будинку №4 по вул. Першотравневої у сел. Зуя є договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3; продавець – виконком ОСОБА_3 селищної ради Білогірського району АР Крим в особі ОСОБА_3 ККП, покупець – ОСОБА_2, яка проживає у кв. №5 будинку №; по вул. Першотравневої у сел. Зуя Білогірського району АР Крим.

    У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 на позові наполягала, просила задовольнити.

    Представник позивачки - адвокат ОСОБА_4. у судовому засіданні на позові наполягав, просив задовольнити у повному обсязі, пояснив, що відповідачем порушено законні права позивачки на отримання земельної ділянки.

    Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, пояснила, що ОСОБА_1 взагалі не є власником ділянки, усі документи ОСОБА_2 відповідають вимогам закону та право власності ОСОБА_2 отримано правомірно.

    Представник залученого судом до участі у справі у якості співвідповідача виконком ОСОБА_3 селищної ради за довіреністю ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснив, що оспорюванні рішення винесені з дотриманням встановленого законом порядку.

    Представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради до судового засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

    Заслухавши сторін, їх доводи, розглянувши матеріали справи у їх сукупності,  суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову за наступним підставами.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

    Згідно ч.2 ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб.    

Судовим розглядом встановлено, що предметом спору є законність отримання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,0226 га для обслуговування 26/100 часток будинку № 4 по вул. Першотравневої, с. Зуя.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

12.05.2005 року ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0226 га, яка розташована АДРЕСА_4 Крим (а.с.34).

Судом встановлено, що підставою для видачі Державного акту на ім'я ОСОБА_2 стало рішення виконкому ОСОБА_3 селищної ради №117 від 15.10.1997р. та рішення ОСОБА_3 селищної ради 29 сесії 4 скликання від 12.01.2005 р. № 641.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради № 117 від 15.10.1997 року ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по вул. Першотравневої, №4/5, с. Зуя, розміром 0,018 га (а.с.11).      

Рішенням 29 сесії 4 скликання ОСОБА_3 селищної ради № 641 від 12.01.2005 року вирішено  внести зміни у рішення виконкому ОСОБА_3 селищної ради № 117/109 від 15.10.1997 року – площу земельної ділянки, переданої у власність у АДРЕСА_5, ОСОБА_2 вважати 0,0226 га; вирішено затвердити технічну документацію з землеустрою про складання документів, посвідчуючих право на земельну ділянку у АДРЕСА_5, що передається у власність ОСОБА_2; вирішено передати ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, площею 0,0226 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та госпбудівель у с. Зуя, вул. Першотравнева, 4, із забудованих земель цивільного призначення с.Зуя; рекомендовано ОСОБА_2 отримати у Білогірському відділі земельних ресурсів державний акт на право власності на землю (а.с.12).

Відповідно до листа ОСОБА_3 комбінату комунальних підприємств від 02.12.2008 року будинок №4 по вул. Першотравневої на балансі ЗККП на цей час не перебуває Рішенням виконкому № 70 від 22.04.1992 р. були продані 26/100 часток житлового будинку №4 по вул. Першотравневій Гуцевої Валентині Павлівні та зняті з балансу ККП. Будинок є багатоквартирним. Рішення про зміну статусу з квартири на будинок у ОСОБА_3 комбінаті комунальних підприємств – немає (а.с.106).

Але, судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.1992 року, зареєстрованим у БТІ за № 164, належать 26/100 часток житлового будинку у сел. Зуя, вул. Першотравнева, 4, Білогірського району Республіки Крим, який розташовано на присадибній земельній ділянці розміром 1060,0 кв.м. (а.с.7-8). Отже ОСОБА_2 є власником 26/100 часток житлового будинку в силу ч.1 ст. 328 ЦК України.

    Відповідно до ст. 40 Земельного кодексу     України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

    Таким чином, процедура отримання ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по вул. Першотравневої, №4/5, с. Зуя, розміром 0,018 га цілком відповідає вимогам закону.

    Отже доводи представника позивача щодо порушення порядку надання          ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, посилання на законодавство про приватизацію є неспроможними, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 26/100 часток житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу, отже земельна ділянка для будівництва та обслуговування цих 26/100 часток житлового будинку виділялася їй на підставі закону. Крім того, вказаний договір сторонами не оспорювався.

Відповідно до ч.2 ст. 42 Земельного кодексу України у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню власників.

ОСОБА_1 на праві загальної власності належить квартира АДРЕСА_6, це підтверджується свідоцтвом про право власності на житло (а.с.9-10).

    Судовим розглядом встановлено, що ділянка ОСОБА_1, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, у власність, у користування не передана, а знаходиться у комунальній власності ОСОБА_3 селищної ради (а.с.43). Дозвіл на будівництво будівель виконкомом ОСОБА_3 селищної ради ОСОБА_1 також не видавався (а.с.47,50).

    Але, як встановлено судом та підтверджено сторонами у судовому засіданні, ОСОБА_1 не зверталася до виконкому ОСОБА_3 селищної ради для виділення їй у користування, власність земельної ділянки.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що законне отримання ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, яка була їй правомірно передана для обслуговування 26/100 часток житлового будинку, ніяким чином не порушує право ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою, що може бути передана у користування об’єднанню власників приватизованих квартир.

Щодо вимог позивачки про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме того, що договір купівлі-продажу від 20.05.1992 року 26/100 часток будинку №4 по вул. Першотравневої у сел. Зуя є договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3; продавець – виконком ОСОБА_3 селищної ради Білогірського району АР Крим в особі ОСОБА_3 ККП, покупець – ОСОБА_2, яка проживає у кв. №5 будинку №; по вул. Першотравневої у сел. Зуя Білогірського району АР Крим, суд вважає, що вони необґрунтовані, оскільки доказів, що підтверджують цей факт ОСОБА_1 не надано.

Крім того, відповідно до ст. 234, 256 ЦПК України суд розглядає цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Але позивачка ОСОБА_1 не надала суду доказів, на підставі яких вона вважає, що право власності ОСОБА_2 на 26/100 часток житлового будинку та земельну ділянку для їх обслуговування порушує її право на отримання земельної ділянки, з урахуванням того, що договір купівлі-продажу сторонами не оспорювався, вимоги про визнання його недійсним позивачем не заявлялися, отже судом законність правочину не перевірялася.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього ж Кодексу, які не потребують доказуванню.

Отже, позивачка та її представник не довели свого позову, що є їх обов’язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.10 ЦПК України. При цьому суд створив всі умови для змагального процесу, роз’яснював сторонам їх права та обов’язки.

За такими обставинами, суд вважає за необхідне у задоволенні позову ОСОБА_1  відмовити у повному обсязі.

    На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.125,158 ЗК України, ст.ст. 316, 328 ЦК України, ст.ст.10,11,30,60,61,169,212-215,234,256,258 ЦПК України, суд –      

В И Р І Ш И В:

    позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 селищної ради Білогірського району АР Крим, виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради Білогірського району  про визнання недійсними Державного акту КМ №010840 від 12.05.2005року на право власності на земельну ділянку, який видано ОСОБА_2, визнання недійсними рішення 29 сесії 4 скликання ОСОБА_3 селищної ради №641 від 12.01.2005року, визнання недійсним рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради №117 від 15.10.1997року, встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без задоволення у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Головуючий:              (підпис)     З оригіналом згідно.    Суддя:     Секретар:

Рішення набрало законної сили_______________року.     Суддя:         Секретар: