Справа № 2-1099/08

РІШЕННЯ

Іменем   України

«04» червня 2008 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого     - судді Гуревського В.К.,

за секретаря     - Кузнецовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства та виключення з актового запису -

встановив:

Позивачка звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 800, 0 гривень щомісяця на утримання його неповнолітньої дочки ОСОБА_3, до її повноліття, починаючи з дня подання позову, аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років в розмірі 200, 0 грн. щомісяця з дня подання позову, аліментів за минулий період на утримання дочки в розмірі 800, 0 грн. щомісяця, починаючи з 25.05.2007 року, посилаючись на такі обставини. З 29.09.2006 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, не бере участі у її вихованні. Угоди щодо добровільної сплати аліментів між сторонами не досягнуто. Неповнолітня дочка перебуває на утриманні позивачки, відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню дитини. Інших дітей у відповідача немає, стягнень за виконавчими документами не проводиться. На підставі цього позивачка просить її позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання з'явився, позовні вимоги позивачки визнав частково, посилаючись на те, що він платити аліменти згоден тільки на дитину, а на утримання позивачки виплачувати аліменти не згоден. Відповідач подав зустрічний позов, в якому оспорює батьківство та просить виключити його з актового запису про народження дитини як батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з наступних обставин. З травня 2007 року сторони припинили шлюбні відносини, проживають окремо. Причиною розриву їх стосунків було те, що ОСОБА_1 запевнила відповідача, що насправді, він не є батьком дочки. З цього приводу розпочалася сварка, яка привела до розриву їхніх стосунків.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим задоволенням позову ОСОБА_1 та з відмовою у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 з наступних причин.

З 29.09.2006 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про шлюб 1-ЖД № 036350). Від вказаного шлюбу, відповідно до свідоцтва про народження 1-ЖД № 080985, актовий запис № 274, народилась дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої зазначений відповідач ОСОБА_2. Шлюбні відносини між сторонами припинені. Судом встановлено, що сторони проживають окремо з травня 2007 року, дочка проживає разом з матір'ю та відповідно довідки від 29.05.2008 року позивачка з 30.06.1999 року не працює. Після припинення сторонами спільного проживання відповідач ухиляється від утримання дочки, матеріальної допомоги добровільно не надає. Все це спричинило виникнення між сторонами спору, за вирішенням якого позивачка звернулась до суду.

Відповідно до висновку експерта № 1196 судово-медичної експертизи, проведеної на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 18.10.2007 року, молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що ОСОБА_2 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 із вірогідністю 99, 99 %, тобто батьківство практично доказано. Інших доказів, які б свідчили про підтвердження позиції відповідача щодо невизнання ним батьківства стосовно малолітньої ОСОБА_3 до суду не надано.

Батьки дитини мають рівні обов'язки з надання утримання дитині, оскільки згідно ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Виходячи з позовної заяви, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, той факт, що він має постійний доход, на утримання дитини щомісяця необхідні грошові кошти в розмірі ХА частини від всіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого на відповідний період законом, щомісячно, починаючи з 25.07.2007 року й до досягнення повноліття дочки ОСОБА_3, тобто до 30 березня 2025 року.

При цьому згідно ст. 182 Сімейного кодексу України судом враховано, що дитина проживає з матір'ю, мати дитини здійснює догляд за нею, можливості матері по наданню утримання на дитину є

обмеженими. Судом враховано матеріальне становище платника аліментів. Згідно наданих відповідачем довідок він є начальником дільниці, відповідно до довідки за останній звітний період з 01.11.2007 -30.04.2008 року його доход складає 16416, 11 грн.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з того, що вимога позивачки щодо присудження сплати аліментів за минулий час не підтверджується доказами. Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. Крім того, суд виходить з того, що відповідач має регулярний дохід, а виплата аліментів в розмірі, яка пропонується позивачкою, може суттєво вплинути на матеріальне становище відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 141, 180, 181, 182, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 62, 169, ст. ст. 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання його неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1А частини від всіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого на відповідний період законом, щомісячно, починаючи з 25.07.2007 року й до досягнення повноліття дочки ОСОБА_3, тобто до 30 березня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 150, 0 гривень щомісячно, починаючи з 25.07.2007 року й до досягнення дочкою ОСОБА_3 трьох років, тобто до 30 березня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 51, 0 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 7, 50 гривень.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства та виключення з актового запису - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.