2-2223/09

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 лютого 2009 року. Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді     Колєсніченко Т.Є.

при секретарі     Шевченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Акціонерного Комерційного Банку „Трансбанк” про стягнення основної суми вкладу, згідно депозитного договору №587-4 від 05.01.2009р., суми збитку, заподіяного неправомірними діями банку, моральної шкоди   , -

        встановив:

        ОСОБА_1 .  звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 05.01.2009р. між ним та відповідачем було укладено депозитний договір в національній валюті для фізичних осіб. За умовами вказаного договору позивач  повинен  06.02.2009 р., отримати внесені ним на рахунок банку грошові кошти в сумі 50 000грн. з відповідними відсотками. По закінченню строку договору позивач звернувся до Банку з заявою про повернення банківського вкладу. На що йому було відмовлено та сплачено лише відсотки по вказаному договору. Гроші по теперішній час не повернуто. Тому ОСОБА_1 .  звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму вкладу в розмірі 50 000грн., суму відсотків за кожен день просрочки виплати основної суми та спричинену моральну шкоду в розмірі 5000грн.    

В судовому засіданні позивач  підтримав  позовні вимоги  на підставах зазначених в позові. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача за дорученням Калюжний О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що заява  позивача про повернення йому суми вкладу на даний час знаходиться на розгляді в головному офісу Акціонерного комерційного банку „Транс банк ”в м.Київ. Поки звідти не надійшло відповіді, ОСОБА_1 . було запропоновано розстрочити видачу вкладу, від чого  він відмовився. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі за необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягаючим  задоволенню частково з наступних підстав.

Так, згідно договору № 587-4 від 05.01.2009 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком „Трансбанк”  в особі   заступника директора філії „Херсон-Трансбанк” та ОСОБА_1 , останній вніс на рахунок банку 50 000грн., про що також свідчить квитанція № 159_447.  Днем повернення грошових коштів є 06.02.2009р. (п.1.2Договору) Відповідно до вказаного договору, даний вклад являється депозитним, процентна ставка за депозитом становить 23 відсотки річних.

Відповідно до заяви ОСОБА_1  останній 06.02.2009р. звернувся до директора Херсонського філіалу АБ „Херсон-Трансбанк” з проханням повернути вклад в розмірі 50000грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу по теперішній час так і не  повернуто суму вкладу, лише видано суму відсотків за договором, яка становить 976,71грн., що підтверджується квитанцією на видачу готівки №20_77 від 06.02.2009р.

П. 2.8 зазначеного депозитного договору №587-4 від 05.01.2009р., зазначає, що по закінченню строку розміщення вкладу та відсутності зобов’язань перед „Банком” за іншими пов’язаними з цим Договором договорами, „Банк” повертає „Вкладнику” суму вкладу і нараховані проценти.  

Так само, відповідно до вимог ст.. 1068 ч.3 ЦК України, банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або  перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного документа.

 З ст..1060 ч.2 ЦК України також вбачається, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які  встановлені договором.

Суд не приймає до уваги, посилання представника відповідача на той факт, що заява позивача по поверненню йому суми вкладу по спливу строку знаходиться на розгляді в Акціонерному комерційному банку „Транс банк” в м.Київі, оскільки перш за все строк договору закінчився, ніяких вагомих обставин чи нормативно-правових актів, які б забороняли видачу банкам грошових вкладів по закінченню строку  судом не виявлено. Крім того вказану заяву позивач писав на ім’я директора Херсонського філіалу АБ „Херсон-Трансбанк”, так само як і договір укладався саме в філії „Херсон-Трансбанк”

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо неповернення позивачу депозитного вкладу є неправомірними та такими що порушують його права.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди нічим не підтверджені, тому суд вважає їх та такими що не підлягають задоволенню.

Вимог позивача про стягнення відсотків за кожний день просрочки виплати основної суми, також не підлягає задоволенню, оскільки  строк дії договору припинився, крім того даним договором передбачено сплату відсотків щомісячно, в останній робочий день місяця, який  на час ухвалення рішення ще не закінчився, та лише 06.02.2009р. ОСОБА_1 . отримав належні йому відсотки.

Керуючись ст. 1058,1060,1061,1068, 1075 ЦК України, ст..ст. 10,60,212-215,224 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

                    Позов ОСОБА_1 –  задовольнити частково.

        Стягнути з Акціонерного комерційного банку „Транбанк” на користь ОСОБА_1  суму вкладу згідно депозитного договору №587-4 від 05.01.2009р. у розмірі 50 000грн.

         В задоволенні інших позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.  

         Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Херсонської області через Суворовський райсуд м. Херсона.

                    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, зазначений вище, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:     Т.Є. Колєсніченко