Справа №22-10800                              Головуючий у 1 інстанції Лебеженко В,О.

Категорія    5                                                    Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2006 року                           Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів Санікової О.С, Дем'яносова М.В.

при секретарі Тума О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 3 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру шляхом виселення, -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Дружківського міського суду Донецької області від З жовтня 2006 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру, яка розташована за адресою; АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і стягненні витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги в сумі 200 грн., - та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на незастосування закону, що підлягав застосуванню І неправильне. тлумачення закону відповідно до обставин справи, оскільки відповідно до Закону України „Про власність він як власник квартири на свій розсуд має право володіти, користуватися І розпоряджатися своїм майном, але він цього не може зробити, тому що в квартирі прописаний і проживають його колишня дружина I дитина, проте суд першої інстанції без достатніх на те підстав послався на норми житлового законодавства.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились. Про час і місце розгляду

справи повідомлені належним чином.                                                          

Судом першої Інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 придбав та є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 5 березня 1996 року.

17 грудня 1999 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3, яка 4-січня 2000 року була прописана (зареєстрована) за зазначеною адресою.

18 грудня 2002 року у сторін народився син ОСОБА_4, який теж був прописаний за місцем проживання батьків.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 14 березня 2006 року шлюб між сторонами був розірваний, про що є актовий запис від 28 березня 2006 року; неповнолітнього сина залишено проживати з матір'ю.

Відповідно до розрахункових книжок витрати по оплаті за квартиру, комунальні та інші послуги несе позивач ОСОБА_1.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав,

Відповідно до вимог ст. 308 ч.1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно застосував норми ст.ст.9, 64, 156 ЖК України, відповідно до яких ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаченому законом; члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), до яких відносяться дружина, їх діти і батьки і які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням; припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням і дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на Законі.

Отже, при прийнятті рішення суд першої Інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних . правовідносин сторін норми матеріального права.

Рішення суду першої інстанції належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що при вирішенні даного спору суд мав керуватися

нормами цивільного законодавства і Законом України „Про власність", згідно якого

власник має право  вимагати  усунення  будь-яких перешкод порушення  його  права

  власності, є безпідставними, оскільки між сторонами виникли правовідносини з приводу

користування жилим приміщенням, які регулюються Житловим Кодексом України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції не допустив порушень при застосуванні норм матеріального права та вчиненні процесуальних дій, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315, апеляційний суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 3 жовтня 2006 року

залишити без змін.                                                                                        

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.