Справа 10896 Голов. в 1 інстанц. Мітенко ГА.
Категорія 41 Доповідач Зубова Л..М.
Рішення
Іменем України
19 грудня 2006 року М.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі: головуюча суддя Зубова Л.М. судді Соломаха Л.І., Молчанов С.І. секретар Андрусішина М.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»
про стягнення розрахункових сум, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою відповідача
на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 травня 2006 року і додаткове рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 липня 2006 року .
Вислухавши доповідача, пояснення представника відповідача Гробовод О.Г., яка апеляційну скаргу підтримала, пояснення позивача, який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -
встановив:
У липні 2005 року позивач звернувся до відповідача з вказаним позовом і, вточнивши вимоги у ході розгляду справи, остаточно просив стягнути 118,20 грн. компенсації за невикористану відпустку, 401,88 грн. компенсації за не проведення розрахунку за невикористану відпустку, 2245, 80 грн. середнього заробітку за період затримки розрахунку до моменту працевлаштування позивача на іншу роботу - з 1.06.2005 по 31.08.2005 року. Позивач також просив відшкодувати моральну шкоду у сумі 4000 грн.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3.05.2006 року позов задоволено частково в частині відшкодування моральної шкоди - стягнуто 1500 грн. моральної шкоди, у решті вимоги задоволено у повному обсязі. Додатковим рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 липня 2006 року з відповідача на користь держави стягнуто державне мито у сумі 59,50 грн.
У апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, зазначив, що компенсація за невикористану відпустку позивача складає 73,91 грн., а суд не перевірив суму, заявлену позивачем до стягнення, стосовно компенсації 401,88 грн. вважав вимоги такими, що не ґрунтуються на законі, вважав безпідставним стягнення середнього заробітку на користь позивача за затримку розрахунку при звільненні, посилаючись на те, що при проведенні розрахунку спору про розмір розрахункових сум не виникало, лише у березні 2006 року було виявлено факт невиплати позивачеві компенсації за 4 дня невикористаної відпустки внаслідок бухгалтерської помилки . Стосовно моральної шкоди вважав вимоги безпідставними, посилаючись на те, що невиплата компенсації за невикористану відпустку була допущена внаслідок бухгалтерської помилки, а оскільки позивачеві було виплачено своєчасно заробітну плату, то його посилання на порушення трудових прав не заслуговують на увагу, а, крім того, позивач не надав доказів завдання йому моральної шкоди.
Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково за наступних підстав
Стягуючи з відповідача вказані суми, суд 1 інстанції дійшов підставних висновків про необхідність стягнення компенсації за невикористану відпустку , що відповідає вимогам ст. 24 Закону України « Про відпустки», одначе, при розрахунках виходив з доводів позовної заяви (а.с. 50) та доводів позивача про розмір компенсації, не перевіривши їх доказами.
Відповідач оспорював правильність визначеної позивачем суми, стверджував, що компенсація за невикористану відпустку складає 85,24 грн., надав розрахунки цій сумі, з якими позивач погодився у засіданні апеляційного суду та які підтверджено даними про тривалість днів відпустки та про середній заробіток позивача, тому в цій частині з рішенням суду погодитись неможливо , з відповідача слід стягнути на користь позивача 85,24 грн. компенсації за невикористану відпустку.
Стягуючи 401,88 грн. компенсації втрати компенсаційної суми за невикористану відпустку, суд виходив з позовної заяви і розрахунку, наданого позивачем, застосував індекс інфляції, не врахувавши що ці вимоги позивача не ґрунтуються на законі« Про оплату праці», зі змісту якого видно , що не передбачена можливість застосування компенсації до компенсаційних сум за невикористану відпустку.
Оскільки суд встановив, що в порушення ст. 116 КЗпП України відповідач не провів розрахунок при звільнені позивача по всіх належних працівникові виплатах, має заборгованість у сумі 85,24 грн., то у порядку ст.. 117 КЗпП України з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - з цим висновком суду 1 інстанції апеляційний суд погоджується.
Разом з тим, стягуючи 2245 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд 1 інстанції погодився з позовними вимогами та стягнув суму 2245 грн. за період з 1.06.2005 року по 31.08.2005 року (по день працевлаштування на нове місце роботи у відповідності до заявлених позовних вимог ), одначе не навів переконливих розрахунків.
Тому апеляційний суд вважає за необхідне стягнути середній заробіток в порядку ст. 117 КЗпП України, керуючись при розрахунках вимогами Постанови Кабінету Міністрів України № 100 « Порядок обчислення середньої заробітної плати» у сумі 2029„44 грн. та виходить при цьому з середньоденного заробітної плати позивача у сумі 31,71 грн. ( зарплата за квітень 2005 при кількості робочих днів 21, зарплата за травень 2005 року при кількості робочих днів 20) та кількості днів затримки 64.
Стягуючи моральну шкоду у сумі 1500 грн. суд 1 інстанції підставно керувався ст. 237-1 КЗпП України, одначе не навів переконливих мотивів прийнятому рішенню . Апеляційний суд вважає, що слід врахувати, що відповідач порушив трудові права позивача, одначе сума заборгованості незначна, це порушення не потягло тяжких наслідків, тому з урахуванням це обставин розмір завданої моральної шкоди суд визначає 200 грн.
У відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
Керуючись ст. ст.. 303,309 ЦПК України, апеляційн суд
вирішив:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 травня 2006 року скасувати.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю « Арсенал-Центр» на користь ОСОБА_1:
компенсацію за невикористану відпустку у сумі 85,24 грн. ( вісімдесят п'ять грн. 24 коп.),
середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 2029,44 ( дві тисячі двадцять дев'ять грн.. 44 коп. ),
моральну шкоду у сумі 200 (двісті грн..)
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю « Арсенал-Центр» про стягненн компенсації за несвоєчасно виплачену компенсацію за невикористану відпустку у сумі 401,88 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю « Арсенал-Центр» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 ( тридцять ) грн. на розрахунковий рахунок 35228011000992 код ОКП 02891428, МФО 834016 в УДК Донецької області, отримувач платежу апеляційний суд Донецької області.
Додаткове рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 липня 2006 року залишити без зміни.
Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з
моменту проголошення.