Судове рішення #4510866

                                                                                                                            Копія. Справа   № 2а-2437/08/1170

Категорія статобліку - 2.19.4

 

 

 

 

 

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

13 квітня 2009 року Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.

при секретарі: Трофімовій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовомОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області про перерахунок та призначення пенсії по інвалідності в мінімальному розмірі та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю ,-

 

в с т а н о в и в

  

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області по перерахунку та призначенні йому пенсії по інвалідності в мінімальному  розмірі та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати відповідача перерахувати та призначити йому пенсію по інвалідності в мінімальному розмірі та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області матеріальну шкоду від недоплати йому розміру пенсії по інвалідності у сумі 138 532,67 грн. за період з 01 січня 2004 року по 01 квітня 2009 року.

В обґрунтування даного позову зазначив, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 1. 30 січня 2006 року, ОСОБА_1, безстроково встановлено 2 групу інвалідності, пов'язану із виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з цим встановлено статус «інвалід війни» та видано відповідне посвідчення. Тому, просить призначити та проводити виплату пенсії згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 2 групи  в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з наступним перерахунком розміру пенсії в зв'язку із змінами розміру мінімальної пенсії  за віком.

В судовому засіданні представник позивача та  позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від нього надійшли письмові заперечення, в яких зазначив, що позов не визнає. Обґрунтував дану позицію тим, що згідно  з постановою  Верховної Ради України «Про порядок введення в дію статті 10, 33, 34 Закону України «Про оплату праці і встановлення мінімального розміру пенсії за віком» від 20.02.1996 року № 46/96, постанов Кабінету Міністрів України від 19.03.1996 року № 342, від 26.07.1996 року № 831, від 03.01.2002 року № 1, від 27.08.2003 року № 1350 мінімальну пенсію за віком було встановлено у розмірі 1500000 крб., з 1 серпня її розмір був збільшений в 1,08 раз і склав( після проведення грошової реформи і змінами карбованців на гривні) 16,62 грн., а з жовтня 2003 року розрахунок пенсій, виплачуваних відповідно до ч.4 ст.54 Закону і додаткових пенсій, передбачених вказаним Законом, здійснюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 19,91 грн., це відповідає також вимогам Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювань, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 р. № 523. Відповідно до вимог ч.1 та 3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом та застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Представник відповідача вважає, що вимоги позивача про те, що базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна визначатись згідно із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та про Державний бюджет на відповідний рік суперечить законодавству, а отже базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі ст. ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» становить 19,91 грн. Тому, як стверджує представник відповідача в задоволені позову необхідно відмовити.

Заслухавши позивача та дослідивши  матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 9 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, для встановлення пільг і компенсацій визначаються до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ОСОБА_1, являється постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 1. 30 січня 2006 року йому безстроково встановлено 2 групу інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У відповідності до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, особам, віднесеним до категорії 1 інвалідам II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч.3 ст. 54 даного Закону,  обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", закріплено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

В ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

У відповідності до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

В п. 2 підпункту а Постанови кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, закріплено, що розрахунок пенсій призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться, виходячи з розміру 19,91 грн. Вказане узгоджується з порядком обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Суд зазначає, що вказана норма передбачає обов'язковість підвищення розміру пенсії , визначеної відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішення Конституційного Суду від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 «У справі за конституційними поданнями верховного суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абз. 3,4 п. 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та офіційного тлумачення положення ч.3 ст.11 Закону

України «Про статус суддів» зазначає, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99, від 20 березня 2002 року N   5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004).

Ст. 19 Закону України «Про Державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» передбачено, що тільки законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком.

Згідно з положенням ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України , у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із приорітетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що нарахування та виплату пенсій позивачу відповідач повинен здійснювати, виходячи із розмірів, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Обов'язок по здійсненню перерахунку належних до виплати грошових сум законом покладено на управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області, у зв'язку із чим суд не може виконувати обов'язку суб'єктів владних повноважень, покладених на них законом. З цих підстав суд не може здійснювати перерахунок належного підвищення та відмовляє у задоволенні позову про стягнення з  відповідача  не доплачений розмір пенсії по інвалідності у певній сумі.

Керуючись ст.,ст.,162 , 163 КАС України, суд, -

 

п о с т а н о в и в

 

ПозовОСОБА_1задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплатиОСОБА_1 підвищення до  пенсії відповідно до у відповідності до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області здійснити  призначити та проводити виплати пенсіїОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

 В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя-підпис

з оригіналом згідно

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                                                         К.М. Притула

 

дата складання та підписання постанови в повному обсязі 17 квітня 2009 року

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація