№ 2-A-33/2007
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.,
при секретарі - Неголюк Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, третя особа - Міністерство оборони України про визнання рішення щодо відмови у встановленні статусу учасника бойових дій неправомірним та його скасування, зобов'язання видати посвідчення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом вказуючи на те, що 25.11.2006 року комісія Київського міського військового комісаріату з розгляду питань із встановлення статусу ветерана війни (учасника бойових дій) прийняла рішення щодо відсутності підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій, мотивуючи рішення тим, що жодний архівний документ не розкриває безпосередньої участі останнього у бойових діях на території ЧССР. 12.08.2006 року позивач звернувся до Міністра оборони України з проханням перевірити правильність такого рішення. Листом від 19.09.2006 року було підтверджено правильність рішення комісії Київського міського військового комісаріату з розгляду питань із встановлення статусу ветерана війни. Позивач зазначає про те, що 21.08.1968 року по 08.09.1968 року перебував у складі військової частини № 11793, а з 09.09.1968 року по жовтень 1968 року у складі №258 спец, групи зв'язку, сформованої із військовослужбовців військової частини - польова пошта 32101 -С в ЧССР, де в цей час велися бойові дії, а тому позивач особисто брав участь в них. ОСОБА_1 вважає, що під час розгляду питання комісією Київського міського військового комісаріату про призначення йому статусу ветерана війни була порушена процедура прийняття рішення, а саме: дана комісія працювала не в повному складі. У зв'язку із цим, дане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлений позов та просить суд його задовольнити. В ході судового розгляду позивач доповнив свої позовні вимоги, а саме: просить суд зобов'язати Київський міський військовий комісаріат видати йому заслужене в період бойових дій у Чехословаччині у складі бойових частин військ СРСР, за рішенням Уряду СРСР, посвідчення "учасника бойових дій".
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав заявлений позов та просить суд відмовити в його задоволенні. При цьому посилався на те, що частина 2 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»," яка встановлювала, що учасниками бойових дій на території інших країн визнаються також військовослужбовці Радянської Армії, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів) - виключена згідно із Законом України від 16.12.2004 року №2256-JV. Оскільки документи підтверджуючі безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях на території ЧССР відсутні, комісія правомірно відмовила у встановленні відповідного статусу.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази у справі, суд встановив наступне.
25.11.2006 року комісія Київського міського військового комісаріату з розгляду питань із встановлення статусу ветерана війни (учасника бойових дій) прийняла рішення щодо відсутності підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій, мотивуючи рішення тим, що жодний архівний документ не розкриває безпосередньої участі останнього у бойових діях на території ЧССР.
Судом встановлено, що комісія Київського міського військового комісаріату з розгляду питань із встановлення статусу ветерана війни (учасника бойових дій) діє у складі голови комісії та п'яти її членів.
Згідно долученої до матеріалів справи копії протоколу НОМЕР_1 вбачається, що Комісія 25.11.2006 року при розгляді матеріалів ОСОБА_1 діяла у складі п'яти її членів та секретаря комісії, при цьому рішення про відсутність підстав у встановленні статусу учасника бойових дій на території ЧССР прийнято одноголосно. Даний протокол складений належним чином та підписаний членами комісії згідно Положення "Про Комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 року №16.
Відповідно до п. 5 зазначеного Положення, рішення Комісії вважається правомочним, тоді, коли за нього проголосували не менше половини її членів.
Таким чином, з огляду на зазначене, твердження позивача про прийняття рішення 25.11.2006 року комісією Київського міського військового комісаріату з розгляду питань із встановлення статусу ветерана війни у неповному складі меншістю голосів, не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.
ОСОБА_1 як однією з підстав своїх вимог посилається на частину 2 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", однак згідно із Законом України від 16.12.2004 року №2256-IV зазначену норму Закону виключено.
Зі змісту Положення "Про Комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій" вбачається, що посвідчення учасника бойових дій видається на підставі рішення відповідної Комісії при встановленні факту безпосередньої участі у бойових діях.
За п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 року №5 (із змінами та доповненнями) судами не можуть розглядатися заяви про встановлення фактів належності до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті.
Таким чином, суд не може встановити факт участі ОСОБА_1 у бойових діях на території ЧССР і зобов'язати видати посвідчення "учасника бойових дій".
Враховуючи зазначене, відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що Комісія з розгляду питань із встановлення статусу ветерана війни (учасника бойових дій) діяла відповідно до норм чинного законодавства та не порушила процедури розгляду питання з приводу встановлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
На підставі вищевикладеного, та керуючись Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ст.ст. 9, 11, 128, 159, 161-163 КАС України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені позову ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, третя особа: Міністерство оборони України про визнання рішення щодо відмови у встановленні статусу учасника бойових дій неправомірними та його скасування, зобов'язання видати посвідчення - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано потягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.