Судове рішення #45094
12/168/06-АП

         

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області


ПОСТАНОВА

Іменем України


              09.06.06                                                                             №   12/168/06-АП


суддя     Проценко О.А.

09 червня 2006року.


За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Реклама Сервіс-Україна», м.Запоріжжя

до відповідача: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, м.Запоріжжя

                                                              Суддя  О.А.Проценко

Представники:

від позивача: Грибова І.В. –довір.№1 від 07.02.2006р.,

                           Согорін А.А.  –довір. №2 від 07.02.2006р.

від відповідача: Гошко А.С. –довір.№01-17/701 від 18.05.2006р.


Заявлені вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.03.2005р. №110/1 «Про затвердження концептуальної схеми розміщення наземних рекламних конструкцій форматом 3,0х6,0 м  і більше в м.Запоріжжі”.

Ухвалою суду від 13.04.2006р. відкрито провадження у адміністративній справі № 12/168/06-АП.  Попереднє судове засідання призначено на 18.05.2006р. Про дату, час і місце проведення засідання сторони повідомлені належним чином. В зв’язку з тим, що заяв про примирення сторін до суду не надійшло, призначено судовий розгляд, засідання відбулося 09.06.2006р.

Позивач підтримує позовні вимоги. Вважає, що спірне рішення не відповідає Законам України „Про рекламу”, „Про місцеве самоврядування”, „Про засади регуляторної політики в сфері господарської діяльності”, а також „Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами”, затвердженим Постановою КМ України №2067 від 29.12.03р., Постанові Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994р. „Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил  користування ними та охорони”, „Порядку розміщення об’єктів зовнішньої реклами в м.Запоріжжі”, затвердженому Рішенням комітету Запорізької міської ради №149 від 22.04.04р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірне рішення прийнято у відповідності до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлених ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Затверджена рішенням Концептуальна схема розроблена на підставі будівельних норм та правил з урахуванням існуючих архітектурних та функціонально-планувальних факторів, відповідає п.4 «Типових правил розміщення зовнішньої реклами», затверджених Постановою КМ України від 29.12.2003р. №2067.

Матеріалами справи встановлено:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Реклама Сервіс-Україна»- зареєстрований як суб’єкт господарювання у грудні 2002 р. Згідно із статутними документами одним із видів діяльності позивача є реклама. Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та  споживання реклами регулюються Законом України „Про рекламу”.  Ст.16 Закону  України „Про рекламу”  передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах  провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами міських, селищних, міських рад, та в порядку встановленому цими органами на підставі  типових правил, що затверджуються Кабінетом міністрів України.

Розміщення об’єктів зовнішньої реклами в м.Запоріжжя, правові відносини між органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами незалежно від форм власності, що виникають в процесі розміщення зовнішньої реклами в м.Запоріжжі, порядок видачі дозволів на розміщення такої реклами визначені  „Порядком розміщення об’єктів зовнішньої реклами в м.Запоріжжі” ,затвердженим Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №149 від 22.04.04р. „Про затвердження Порядку розміщення, експлуатації та демонтажу рекламних засобів в м.Запоріжжі”.

У відповідності до п.3.2. даного Порядку регулювання діяльності по розміщенню зовнішньої реклами в м.Запоріжжя виконує Головне управління архітектури та містобудування міської ради (далі –робочий орган). Згідно з п.4.1 до повноважень робочого органу входить розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої  реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії. У розділі 6 врегульовано порядок надання заявок на встановлення пріоритетів,  строки встановлення пріоритетів, погодження  дозволів та інше, встановлений порядок надання дозволів на розміщення об’єктів зовнішньої реклами.

Здійснюючи свою діяльність, позивачем 27.09.05р. були підготовлені 25 пакетів документів заявок на надання дозволу на розміщення зовнішньої  реклами, які надіслані до робочого органу  - Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради (далі ГУАтаМ). У своєму зверненні позивач просив встановити пріоритети на встановлення рекламних носіїв розміром 2950х5950мм  по вказаним  у заявах  адресам.

          20.10.05р. позивачем отримано висновок про розміщення рекламних конструкцій форматом 3,0х6,0 м” за №8581 від 14.10.2005р. У  висновку ГУАтаМ відмовило ТОВ „Реклама Сервіс-Україна” у встановленні пріоритетів на заявлені  місця розташування зовнішньої реклами з посиланням на „Концептуальну схему розміщення наземних рекламних конструкцій форматом 3,0х6,0 м  і більше в м.Запоріжжі”, затверджену рішенням Запорізького міськвиконкому від 29.03.2005р. №110/1. Дане рішення забороняє розміщення наземних рекламних конструкцій форматом 3,0х6,0 м та більше в місцях, які не відповідають „Концептуальній схемі”.

Відносини, що виникають у зв’язку з розміщенням зовнішньої реклами в населених пунктах, та порядок надання дозволів на розміщення такої реклами регулюються „Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами”, затвердженими Постановою КМ України від 29.12.03р. за №2067.

Аналіз наданих до суду документів показав, що вищезазначене рішення суперечить  Закону України „Про рекламу” та „Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами”,  а також Постанові КМ України №198 від 30 березня 1994р. (зі змінами та доповненнями, в т.ч. від 08.10.2004р.) „Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил  користування ними та охорони”.

В п.3 Постанови Кабінету міністрів України №2067 від 29.12.03р. зазначено, що центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування у місячний строк повинні привести власні нормативно правові акти у відповідність з цією постановою.

Відповідно  до п.п.5,6 „Типових правил” до повноважень створеного робочого органу належать, зокрема, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу; прийняття рішення про встановлення пріоритетів; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради.

Спірним рішенням «Про затвердження Концептуальної схеми розміщення наземних рекламних конструкцій форматом 3,0х6,0 м  і більше в м.Запоріжжі”   фактично  змінюється порядок розгляду заявок на видачу дозволів,  затверджений  Рішенням виконкому Запорізької міської ради  №149 від 22.04.04р.

При розгляді заявок Головне управління архітектури та містобудування, як робочий орган, користується двома рішеннями ЗМВК:  „Порядком розміщення об’єктів зовнішньої реклами в м.Запоріжжя” (Рішення  виконкому Запорізької міської ради  №149 від 22.04.2004р.) та „Концептуальною схемою розміщення наземних рекламних конструкцій форматом 3,0х6,0 м  і більше в м.Запоріжжі” (Рішення ЗМВК №110/1 від 29.03.2005р.)

Як вбачається зі змісту „Концептуальної схеми розміщення наземних рекламних конструкцій форматом 3,0х6,0 м  і більше в м.Запоріжжі”, цей документ регулює господарські відносини у сфері реклами, тобто є регуляторним актом. Виконавчий  комітет Запорізької міської ради при підготовці та прийнятті рішень, які є регуляторними актами, повинен дотримуватись вимог Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

Згідно  до визначення Закону України „Про засади  державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” регуляторний акт це акт, прийнятий  уповноваженим регуляторним органом, і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарський відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними  органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання; це прийнятий уповноваженим регуляторним органом офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарський відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ  відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Згідно зі ст.36 Закону України  „Про засади держаної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:  

-          відсутній аналіз регуляторного  впливу;

-     проект регуляторного акту не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями”.

Проект Рішення ЗМВК №110/1 від 29.03.05р. не був опублікований  згідно до ст.9 Закону  України „Про засади держаної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Рішення ЗМВК №110/1 від 29.03.05р. не було опубліковано  також і після його прийняття згідно до ст.12 Закону  України „Про засади держаної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

При прийнятті рішень Виконавчий Комітет Запорізької міської ради мав би керуватись Конституцією України та Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Ст.144 Конституції України  зазначає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення , які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування по мотивам їх невідповідності Конституції або законом України призупиняються у встановленому законом порядку з одночасним  зверненням до суду.

В п.13 ст.30 Закону України „Про місцеве самоврядування” вказано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: надання дозволу в порядку, встановленому законодавством на розміщення реклами.  Це означає, що виконавчі комітети при прийнятті рішень, які стосуються питань  надання дозволу на рекламу керуються тільки порядком, встановленим Законом України „Про рекламу”, який регулює засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

В ч.2 ст.16 Закону України „Про рекламу” зазначено, що зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:

- розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

- освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири будинків;

-          фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;

-          опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену  світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

- нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен  розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні у місцях, де проїжджа частина  вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Згідно з ч.3 ст.16 зазначеного Закону забороняється  розташовувати засоби зовнішньої реклами:

-          на пішохідних доріжках та алеях;

-          у населених пунктах на висоті менш  ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини;

-          поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

За правилами ч.4 ст.16 Закону розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках  та в межах зон охорони пам’яток національного або місцевого значення, в межах об’єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з центральними або місцевими органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

У ч.5 зазначено, що перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої  реклами, встановлений цим Законом є вичерпним.


Крім того, у п.п. 34-37 „Типових правил розміщення зовнішньої реклами”, затверджених Постановою КМУ №2067 від 29.12.03р. вказано, що  (п.34) зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:

-          розміщуватися  із дотриманням вимог техніки безпеки, зазначених у пунктах 38-41  цих Правил;

-          розміщуватися із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

-          освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири будинків;

-          фундамент наземної зовнішньої реклами, що виступає над поверхнею землі, може бути декоративно оформлений;

-          на опорах наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, за вимогою Державтоінспекції наноситься вертикальна дорожня розмітка із  світлоповертаючих матеріалів заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

-          нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен  розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

-           у місцях, де проїжджа частина  вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.


          Згідно з п.35 забороняється  розташовувати рекламні засоби:

-          на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів;

-у населених пунктах на висоті менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини.


У відповідності до п.36 Типових правил розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках історії та архітектури і в  межах зон охорони таких пам’яток, в межах об’єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об’єктів природно-заповідного фонду.

П.37 зазначає, що реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під  якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, не повинна розміщуватися на рекламних засобах ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років.

Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений пунктами 34-37 цих Правил, є вичерпним.


Постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994р. „Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил  користування ними та охорони” визначено, що  розміщення  зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку, встановленому цими органами, згідно з „Типовими правилами розміщення  зовнішньої реклами”, затвердженими  Кабінетом Міністрів України (п.36-1).

Згідно з п.36-2 розміщення зовнішньої реклами на територіях  та об’єктах поза населеними пунктами в межах смуг відчуження автомобільних (позаміських) доріг та залізничних переїздів провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з дотриманням таких вимог:

-          необхідність дотримання техніки безпеки;

-          забезпечення видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, залізничних переїздів, зупинок транспорту загального користування;

-          заборона відтворення зображення дорожніх знаків;

-          освітлення зовнішньої реклами не повинне засліплювати учасників дорожнього руху;

-          фундамент наземної  зовнішньої реклами, що виступає над поверхнею землі, може бути декоративно оформлений;

-          опори наземної зовнішньої реклами, розміщеної вздовж проїжджої частини доріг, повинні мати вертикальну дорожню  розмітку, нанесену  світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

-          нижній край зовнішньої реклами, розміщеної над проїжджою частиною доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен бути на висоті не менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття.

Забороняється  розташовувати рекламні засоби:          

          - на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджаю вільному руху пішоходів;

 - на висоті менше  ніж 5 метрів від  краю проїжджої частини.

На вимогу власника території та об’єкта  або уповноваженого ним органу (особи) питання розміщення зовнішньої реклами погоджується з Державтоінспекцією –у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів, залізничних переїздів та зупинок транспорту загального користування; відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об’єктів природно-заповідного фонду –у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках історії та архітектури, в межах зон охорони таких пам’яток і в межах об’єктів природно-заповідного фонду; утримувачем інженерних комунікацій  - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій.

Погодження питання розміщення зовнішньої реклами здійснюється зазначеними органами протягом п’яти робочих днів після звернення розповсюджувача зовнішньої реклами. При цьому зазначено, що перелік  вимог щодо розміщення зовнішньої реклами є вичерпним.  


Таким чином, суд погоджується з думкою позивача, що спірне рішення не відповідає вищезазначеним нормативно-правовим актам, в зв’язку з чим має бути визнане нечинним.

В решти вимог позов відхиляється, оскільки скасування нечинного акту неможливе.

                    


Керуючись ст. ст.160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд     

                                                         

                                                             ПОСТАНОВИВ :


Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним рішення Запорізького міськвиконкому №110/1 від 29.03.05р.”Про затвердження концептуальної схеми розміщення наземних рекламних конструкцій форматом 3,0х6,0м і більше в м.Запоріжжі”.

В іншій частині позову відмовити.


Суддя                                                                    О.А. Проценко


Постанова підписана:__12.07.06_

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація