Справа № 22-2443                                                           

Головючий у 1 інстанції - Супрун Г.Б.

Доповідач - Осипенко M.I.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого: Осипенко М.І.,

суддів: Шиманського В.Й., Лапчевської О.Ф.,

при секретарі: Ярошенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну З AT «Позняки-Жил-Буд» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до З AT «Позняки-Жил-Буд» про зобов'язання виконати договір та стягнення неустойки, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до З AT «Позняки-Жил-Буд» про стягнення неустойки суми 4200 гривень та про зобов'язання передати їй у власність по факту прийому-передачі місце №45 в блоці «А» підземної автостоянки по бул. Л.Українки, 23 в м. Києві і витрат по справі.

Вказувала, що 12.11.2002 року вона уклала з відповідачем угоду № 23-23 ЛУ-А про дольову участь у будівництві підземної автостоянки та доповнення до неї від 10.09.2003 року, згідно умов якої вона передала кошти на будівництво, а відповідач зобов'язався здійснити будівництво спірної автостоянки до 1 кварталу 2004 року і передати їй у власність по акту прийому-передачі місця на автостоянці.

Згідно умов угоди, відповідач також зобов'язався сплатити неустойку у розмірі 0,5% від суми перерахованих коштів за кожний місяць просрочки.

Проте, в порушення умов договору, відповідач не передав їй у власність місце на автостоянці, в зв'язку з чим просила задовольнити позов.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2007 року позов задоволено частково: було зобов'язано відповідача передати позивачці у власність по акту прийому-передачі місце №45 в блоці «А» на автостоянці по бул. Л.Українки, 23 в м. Києві. В задоволенні інших вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення в частині задоволення позову скасувати та постановити нове, яким відмовити в цій частині позову, посилаючись на неправильну оцінку судом зібраних по справі доказів.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач безпідставно не виконав умови Генеральної угоди від 12.11.2002 року та доповнення до неї від 10.09.2003 року в частині строків передати у власність позивачки місця на автостоянці.

Між тим, в своїх запереченнях відповідач посилався на те, що, незважаючи на закінчення будівництва, спірний об'єкт, по незалежних від нього причинах, в експлуатацію не зданий, а тому місце під стоянку поки-що позивачці у власність не може бути передане.

Ті обставини, що спірний об'єкт не здано в експлуатацію, ніким не оспорюються.

Відповідно до п. 6.1 Генеральної угоди про дольову участь у будівництві підземної автостоянки №23-23 ЛУ-А від 12.11.2002 року відповідач повинен передати позивачці у власність місце на підземній автостоянці по акту прийому-передачі лише після закінчення повного циклу будівельних робіт і прийому об'єкту в експлуатацію. Оскільки, в силу об'єктивних причин, спірний об'єкт в експлуатацію не зданий, в зв'язку з чим відповідач не може передати відповідно до умов договору у власність позивачки конкретне місце на автостоянці, то у позивачки не має права вимоги, а у суду не*було підстав задовольняти у цій частині позов.

За таких обставин справи рішення суду в частині задоволення позовних вимог не можна вважати законним та обґрунтованим і воно підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову у задоволенні позову про зобов'язання передати у власність позивача місця на автостоянці.

Керуючись ст. 307 ЦПК України, колегія судців -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу З AT «Позняки-Жил-Буд» задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2007 року в частині зобов'язання ЗАТ «Позняки-Жил-Буд» виконати умови генеральної угоди №23-23 ЛУ-А від 12.11.2002 року про дольову участь в будівництві і передати по акту прийому-передачі місця №45 в блоці «А» по бул. Л.Українки, 23 в м. Києві у власність ОСОБА_1 у порядку встановленому договором скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні у цій частині позовних вимог.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.