Справа № 2а-69/09

ПОСТАНОВА

Іменем України

9 лютого 2009 року Путивльський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Толстого О.О., при секретарі – Фостовій М.М., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду м. Путивль справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Путивльському районі Сумської області(далі - УПФУ) про зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, який мотивувала тим, що має статус ”дитини війни” і у відповідності до ст. 6 Закону України Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак допомога в цьому розмірі протягом 2006-2008 рр. їй не надавалась, не зважаючи на те, що Конституційний суд України своїм рішенням № 6рп/2007 від 09.07.2007 р. визнав неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., яким зупинялась дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Посилаючись на преюдиціальне значення цього рішення, просила зобов’язати суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити їй як дитині війни щомісячну соціальну допомогу за період з січня 2006 по липень 2008 рр. у загальному розмірі 3400 грн. 30 коп., відповідно наведеного у позовній заяві розрахунку, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Також поновити строк звернення до адміністративного суду, оскільки право на отримання цієї соціальної допомоги було порушено шляхом прийняття ряду неконституційних нормативно-правових актів, про що вона дізналася лише на початку серпня 2007 р. після висвітлення в ЗМІ подій, пов’язаних з прийняттям КСУ вказаного рішення.

В судове засідання сторони не з’явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в позові слід відмовити позову з наступних міркувань.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача(а.с 9-11), він вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Посилається на те, що згідно зі ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України, кошти якого використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають в силу п. 9 Положення Про Пенсійний фонд України. Управління діяло у відповідності з положеннями ст.ст. 77,110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік ”, ст.ст. 71,111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, а рішення КСУ № 6-рп/2007 року від 09 липня 2007 року не має зворотної дії у часі. В 2008 році позивачу виплачувалась надбавка до пенсії в розмірі, передбаченому п. 41 розділу ІІ Закону України ”Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Існує законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, не може бути застосований в силу ч. 3 цієї статті. Також відповідач наголошує на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до суду, встановлених ч.1 ст. 100 КАС України, які позивачка пропустила без поважних причин.

Установлено судом та підтверджується матеріалами справи, що позивач має статус ”дитини війни”, отримує пенсію та перебуває на обліку в УПФУ(а.с 5-6,12), яке згідно ”Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2, є органом Фонду зі статусом юридичної особи, основним завданням якого є призначення(перерахунок) та виплата пенсій.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”(в редакції Закону 2195-ІV від 18.11.04 р.) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України(стаття 7 цього ж закону).

Згідно довідки Управління, позивачка підвищення до пенсії як дитина війни в 2006-2008 рр. не отримувала, на підставі письмової заяви за цей період їй виплачувалося підвищення до пенсії як члену сім’ї загиблого військослужбовця, відповідно до ст. 15 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”(а.с 12-14).

Пунктом 2 Розділу ІV ”Прикінцеві положення” Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” було визначено, що особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,6, пунктом 2 Розділу ІV ”Прикінцеві положення” Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 6-14, 71, 94, 122, 159-167, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Путивльському районі про зобов’язання вчинити дії – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України .

Постанова виготовлена у повному обсязі 13 лютого 2009 року.

Суддя

: підпис

Копія вірна:

Суддя

Путивльського районного суду           О.О.Толстой

Постанова не набрала законної сили.

Суддя

Путивльського районного суду           О.О.Толстой