Справа № 22ц-2986/08
Категорія ЦП:30
Головуючий у першій інстанції Лозун О.Ю.
Доповідач Варикаша О. Д
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О. Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В. А.
при секретарі - Сутула Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою військової частини А-3955 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3955, МО України про стягнення моральної шкоди та не отриманого доходу, -
встановила:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду до військової частини А-3955, МО України про стягнення моральної шкоди та не отриманого доходу, в якому просила стягнути на її користь суму упущеної вигоди в розмірі 1427, 38 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що наказом командира військової частини № 37 від 15.02.2001 року була звільнена з рядів Збройних Сил України. При звільненні із ЗС України їй не виплатили грошову компенсацію взамін речового майна у сумі 2386.96 грн., в зв'язку з чим нею була подана позовна заява до Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Згідно рішення суду від 02.12.2002 року її позовна заява була задоволена і виданий виконавчий лист, який вона передала на виконання у відділ державної виконавчої служби Білгород -Дністровського міського управління юстиції Одеської області, однак в стягненні з військової частини вказаної суми їй було відмовлено, в зв'язку з відсутністю грошових коштів на відповідному розрахунковому рахунку і повернутий виконавчий ли ст. В результаті чого вона понесла матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди, яка виразилася в тому, що при своєчасній виплаті грошової компенсації та перерахуванні її на депозитний рахунок ООКС «Витязь», при відсотках, нарахованих кредитним союзом, вона б отримала 1427, 38 грн. Крім того, їй було завдано моральної шкоди, яку вона оцінила в 2000 грн.
В судовому засіданні в суді першої інстанції представник позивачки позов підтримав, представник військової частини А-3955 заперечував проти його задоволення, представник МО України не був присутній в судовому засіданні.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з військової частини А-3955 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн. та на користь держави державне мито
в розмірі 17 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в розмірі 51 грн.
Не погодившись з рішенням суду, військова частина А-3955 подала апеляційну скаргу на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2008 року, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, на відсутність вини військової частини в неотриманні своєчасно позивачкою компенсації за не отримане речове майно та невиконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.12.2002 року щодо виплати позивачці грошової компенсації, а також на недоведеність позивачкою заподіяння їй моральної шкоди.
В судове засідання сторони не з'явилися про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачці, в частині стягнення матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно виходив з того, що позивачкою не надано доказів на підтвердження вказаних позовних вимог, зокрема, що в позивачки є такий рахунок в будь - якому банку, з якого б вона отримувала постійно відсоткові нарахування, а доводи позивачки та її представника, про те, що позивачка поклала б грошову компенсацію за не отримане речове майно на депозитний розрахунок в ООКС «Витязь» є тільки її припущеннями, які ні чим не підтверджені, в зв'язку з чим правильно, керуючись ст. ст. 10, 11 ЦПК України відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині. Разом з тим, судова колегія не погоджується з висновком суду, щодо задоволення позовних вимог, в частині стягнення з військової частини А-3955 моральної шкоди на користь позивачки та державного мита на користь держави.
Оскільки, задовольняючи позовні вимоги позивачки в цій частині суд першої інстанції виходив з того, що дійсно несвоєчасна виплата грошової компенсації привела до порушення її нормальних життєвих зв'язків, спричинила моральні страждання, внесла в її життя суттєвий дискомфорт.
Тому при таких обставинах суд вважав за необхідне позовні вимоги позивачки задовольнити частково, стягнути з військової частини А-3955 на її користь моральну шкоду у розмірі 2000 грн., в зв'язку з обгрунтованістю позовних вимог, щодо стягнення моральної шкоди, стягнути з військової частини А-3955 на користь держави державне мито у розмірі 17 грн.
Однак, суд першої інстанції прийшов до такого висновку без врахування вимоги ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Тобто, завдана позивачці моральна шкода підлягала стягненню при наявності вини військової частини А-3955.
Між тим, матеріали справи свідчать та встановлено в судовому засіданні, що позивачка не отримала своєчасно грошову компенсацію за невидане речове майно не з вини військової частини, а в зв'язку з відсутністю грошових коштів на дані видатки, які фінансуються з державного бюджету України, а військова частина, як і МО України є розпорядником бюджетних коштів в межах бюджетних асигнувань. Тому відсутня вина військової частини, як і МО України в заподіянні моральної шкоди позивачці.
Таким чином, на підставі викладеного, судова колегія вважає, що рішення суду, в частині стягнення з військової частини А-3955 моральної шкоди на користь позивачки в розмірі 2000 грн. та на користь держави державного мито у розмірі 17 грн. підлягає скасуванню з ухваленням, в цій частині нового рішення про відмову ОСОБА_1 в стягненні з військової частини А-3955 на її користь моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп., враховуючи, що позивачкою не сплачено судовий збір при подачі позовної заяви. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Крім того, з військової частини А-3955 на користь держави необхідно стягнути несплачену суму судового збору при поданні апеляційної скарги, в розмірі 29 грн. 75 коп. та необхідно стягнути несплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп., враховуючи оскарження рішення суду в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу військової частини А-3955 задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3955, МО України про стягнення моральної шкоди та не отриманого доходу - скасувати, в частині, стягнення з військової частини А-3955 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 2000 грн. та державного мита на користь держави в розмірі 17 грн., ухваливши в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в стягненні з військової частини А-3955 на її користь моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з військової частини А-3955 на користь держави судовий збір в розмірі 29 грн. 75 коп. та стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом^ двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.