Головуючий: СЛОБОДЯНЮК П.Л.

Доповідач: ЄЛФІМОВ О.В.

УХВАЛА №10-18-2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2008 року місто Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону України в складі:

головуючого - генерал-майора юстиції КУЗЬМІНА А.С.,

суддів - полковників юстиції ЄЛФІМОВА О.В. та ЗАГОРУЙКА В.В.,

за участю помічника та старшого помічника військового прокурора Чернігівського гарнізону капітана юстиції ВТОРИХ Р.І., майора юстиції ЄВСІЄНКА В.В. та захисника;адвоката ОСОБА_1., розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1., на постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 21 червня 2008 року, за якою стосовно підозрюваного військовослужбовця за контрактом прикордонної застави „Сопич" Сумського прикордонного загону

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шевченкове Глухівського району Сумської області, обрано міру запобіжного заходу - взяття під варту. -

ВСТАНОВИВ:

Старший помічник військового прокурора Чернігівського гарнізону майор юстиції ЄВСІЄНКО В.В., за згодою військового прокурора, звернувся до суду з поданням про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, яке було задоволено.

Адвокат ОСОБА_1, не погоджуючись з постановою суду, просить її скасувати. В обґрунтування цього він вказує, що суд, при прийнятті рішення, взяв до уваги лише аргументи старшого помічника військового прокурора що, знаходячись на волі, ОСОБА_2 може Справити негативний вплив на перебіг слідства та продовжити злочинну діяльність, а також послався на те, що останній 18 лютого 2008 року, прибувши за викликом до військової прокуратури Чернігівського гарнізону, самовільно покинув приміщення прокуратури. Крім того, через деякий час його представник - громадянин КОПИТНИК, повідомив слідчого по телефону, що більше з'являтися до прокуратури ОСОБА_2 не буде. На думку адвоката, неодноразові виклики його підзахисного до військової прокуратури - є спосіб психологічного тиску з метою змусити його дати „потрібні слідству покази", які б „свідчили" про порушення ОСОБА_2 правил прикордонної служби та сприянні в контрабандному переміщенні товарів до Російської Федерації.

Як стверджує далі в скарзі адвокат, при вирішенні питання про взяття під варту його підзахисного, суд не врахував вимоги ст.ст. 148 та 150 КПК України. Особливо те, що ОСОБА_2 молодий за віком, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно і ні яким чином не впливав на хід слідства по справі. До того ж, як аргумент скасування постанови суду, в скарзі наводиться і те, що сама

кримінальна справа, на думку адвоката, порушена не уповноваженою особою (старшим помічником військового прокурора) і без достатніх правових підстав.

Заслухавши доповідача, думку адвоката, який просив його скаргу задовольнити, та виступи помічника та старшого помічника військового прокурора Чернігівського гарнізону капітана юстиції ВТОРИХ Р.І., майора юстиції ЄВСІЄНКА В.В., які вважали за необхідне запобіжний захід залишити без змін, військовий апеляційний суд регіону, вивчивши матеріали справи, знаходить постанову законною та обґрунтованою, виходячи при цьому з наступного.

ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 28 вересня 2007 року в період з 18 до 00 годин він та військовослужбовець БОЛБОТ, будучи в складі прикордонного наряду „Чатовий кордону", за попередньою змовою, дозволили в районі несення служби (квадрат 8-А, „місток" 615 - інформаційний знак на ділянці прикордонної застави „Сопич") невстановленим особам, поза митним контролем, перемістити через державний та митний кордон України, за допомогою автомобіля „ГАЗ" без реєстраційних номерних знаків, в обхід пункту пропуску на територію РФ, товари народного вжитку на суму більш ніж 1200000 грн. Однак, в цей же день, зазначений вантаж було затримано на території Російської Федерації співробітниками прикордонної служби. Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні злочинів, передбачених ст. 419 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 201 КК України.

Обираючи міру запобіжного заходу - взяття під варту, суд 1-ї інстанції достатньо мотивував свої висновки, а саме що дійсно ОСОБА_2 18.02.2008 року викликався майором ОСОБА_3 для дачі показів. Однак, прибувши на допит, він без дозволу останнього, покинув приміщення військової прокуратури та через свого представника повідомив слідчого, що більше з'являтися за його викликом не буде. Крім того, як пояснив в ході судового засідання сам ЄВСІЕНКО, він неодноразово викликав ОСОБА_2 на допити і в подальшому, однак останній на це не реагував. Враховуючи вищевикладене, а також можливість підозрюваного при знаходженні на волі справити негативний вплив на перебіг слідства та продовження злочинної діяльності, військовий суд обґрунтовано задовольнив подання старшого помічника військового прокурора Чернігівського гарнізону та обрав стосовно ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, в зв'язку з чим підстав для зміни постанови апеляційний суд не знаходить. Були відомі суду при винесенні рішення і дані про сімейний стан підозрюваного, його позитивні характеристики, але це, рівно як і особиста точка зору захисника про нібито суттєві порушення закону, допущені при порушенні даної справи, також не впливають на обґрунтованість прийнятого рішення.

Керуючись ст.ст.165-2, 366, 377 та 382 КПК України, військовий апеляційний суд регіону, -

УХВАЛИВ:

Постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 21 червня 2008 року, відповідно до якої задоволено подання старшого помічника військового прокурора Чернігівського гарнізону майора юстиції ЄВСІЄНКА В.В. про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту -залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 - без задоволення