Головуючий: РИМАР Є.П.
Доповідач: ДИМАРЕЦЬКИЙ В.М.
УХВАЛА №10-9-2008
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 квітня 2008 року м. Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону у складі:
Головуючого - полковника юстиції ГОВОРУХИ В.І.
Суддів: полковника юстиції ДИМАРЕЦЬКОГО В.М.
полковника юстиції ПОЛОСЕНКА B.C.
при секретарі Соколовій A.M.
з участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України старшого лейтенанта юстиції МИКОЛАЙЧУКА А.Б., захисника - адвоката ОСОБА_1, розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову військового суду Київського гарнізону від 27 березня 2008 року, -
ВСТАНОВИВ:
Як зазначено в постанові суду 1-ї інстанції, 29 лютого 2008 року заступник військового прокурора Київського гарнізону майор юстиції МОСКАЛЮК О.П. виніс постанову про порушення кримінальної справи за ознаками в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України.
Зазначена постанова в порядку, передбаченому ст. 236-7 КПК України була оскаржена ОСОБА_2. до військового місцевого суду Київського гарнізону.
Постановою військового суду Київського гарнізону від 27 березня 2008 року скарга ОСОБА_2 щодо оскарження ним постанови заступника прокурора військової прокуратури Київського гарнізону від 29 лютого 2008 року залишена без задоволення.
Приймаючи таке рішення суд у своїй постанові послався на наступне.
Як видно зі змісту оскаржуваної постанови і матеріалів перевірки, приводом для порушення кримінальної справи було виявлення безпосередньо прокурором під час прокурорської перевірки ознак злочину, який суд гарнізону розцінив як належний в контексті ст. 94 КПК України привід для порушення кримінальної справи.
Згідно з вимогами ст. 97, 98 КПК України прокурор зобов'язаний прийняти з цього приводу одне з рішень, передбачених ч. 2 ст. 97 КПК України.
За таких даних, судом 1-ї інстанції зроблений висновок що рішення заступника військового прокурора щодо порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2., прийнято на підставі належного процесуального приводу і в межах наданих повноважень.
Також судом зазначено, що ним не встановлено, а скаржником не наведено жодних достатніх доказів, які могли б безспірно підтвердити порушення прав і інтересів ОСОБА_2. при порушенні відносно нього кримінальної справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. ставить питання про скасування постанови військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 27 березня 2008 року та винесення апеляційним судом постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно нього за фактами вказаними у постанові. При цьому в якості підстав автор апеляції посилається на незаконність і необґрунтованість постанови суду 1-ї інстанції, а також на порушення суддею під час розгляду скарги кримінально-процесуального законодавства, зокрема у учасників процесу з'ясовувалось питання про те, чи не заперечують вони проти участі захисника. Крім того, судом було відхилено клопотання захисника щодо його можливості ознайомитись з матеріалами, які обґрунтовують порушення кримінальної справи. Також суддя в порушення порядку, встановленого ст. 236-8 КПК України, спочатку заслухав сторони по справі, а лише після цього оголосив матеріали надані прокурором. При цьому оголосив лише ті матеріали, які вважав за необхідне, а саме: заяви про злочин ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5 Апелянт також вважає, що кримінальна справа порушена відносно нього без наявності достатніх підстав, які б вказували на наявність ознак злочину, на що не звернув уваги суд 1-ї інстанції та виніс незаконну і необгрунтовану постанову.
Заслухавши доповідача, виступи: адвоката ОСОБА_1 в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який вважав необхідним постанову суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення, перевіривши витребувані матеріали, військовий апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з врахуванням наступного.
За змістом ст. 94 КПК України, приводами та підставами до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором ознак злочину при наявності достатніх даних про це.
Статтею 4 КПК України визначено, що прокурор зобов'язаний в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання.
Із матеріалів щодо порушеної відносно ОСОБА_2 кримінальної справи, у тому числі протоколів слідчих дій, вбачається наявність достатніх даних для її порушення відповідною компетентною особою.
Таким чином, в даному випадку, твердження суду 1-ї інстанції, що прийшов до висновку про правомірність дій заступника військового прокурора Київського гарнізону, який безпосередньо виявивши ознаки злочину порушив кримінальну справу стосовно солдата військової частини А 2084 ОСОБА_2, є обґрунтованими.
Порушень кримінально-процесуального законодавства, які є підставою для скасування прийнятого судом рішення, апеляційним судом регіону не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365 та 366 КПК України, військовий апеляційний суд регіону, -
УХВАЛИВ:
Постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 27 березня 2008 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_2 на постанову заступника військового прокурора Київського гарнізону майора юстиції
МОСКАЛЮІСА О.П. про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу останього - без задоволення.