Справа № 2-а-17

2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2009 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., за участю прокурора Колісник І.А., представника УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області Тетері О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов прокурора Веселівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 до Онопрієнка В’ячеслава Степановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Веселівського району Запорізької області звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до інспектора роти дорожньої патрульної служби № 3 обслуговування доріг державного значення Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Запорізькій області Онопрієнка В.С., у якому просить суд скасувати його постанову від 26.12.2008 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав і просить суд позов задовольнити, так як інспектором були порушені вимоги ст. ст. 256 та 268 КпАП України.

Представник УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області Тетеря О.Г. та відповідач позов не визнали і просили суд у задоволенні позову відмовити, так як порушень вимог ст. ст. 256 та 268 КпАП України під час оформлення матеріалів інспектором не було допущено.

Вислухавши прокурора, ОСОБА_1, представника відповідача Тетерю О.Г. та Онопрієнка В.С., вивчивши та дослідивши матеріали справи, а також відповідно до ст. 280 КпАП України, з’ясувавши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню підлягає частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.

Судом встановлено, що 26.12.2008 р. інспектором роти дорожньої патрульної служби № 3 обслуговування доріг державного значення Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Запорізькій області Онопрієнко В.С. складено протокол серії АГ № 243423 про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що ОСОБА_1 порушив пункт 15.9 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., так як, керуючи автомобілем ЗАЗ-DAEWОО LANOS , номерний знак НОМЕР_1, на вул. Кірова у м. Мелітополь, Мелітопольського району, Запорізької області, здійснив зупинку в забороненій зоні до пішохідного переходу.

Того ж дня інспектор ДПС Онопрієнко В.С. виніс постанову АР 021862, у якій визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Згідно зі ст. 293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У судовому засіданні, прокурор та позивач , після дослідження та вивчення у судовому засіданні наданих відповідачем та його представником доказів – фотографій, змінили позовні вимоги і просили суд змінити стягнення у постанові, застосувавши вимоги ст. ст. 33, 22 КпАП України. ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, здійснивши зупинку в забороненій зоні, не створював перешкод іншим учасникам дорожнього руху, суспільно шкідливі наслідки вчиненого діяння відсутні, під час ознайомлення із доказами – фотографіями, щиро розкаявся.

При вирішенні питання про застосування положень статті 22 КпАП України, суд приймає до уваги Узагальнення практики розгляду судами справ про адміністративні правопорушення Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та Управління узагальнення судової практики Верховного Суду України, так як, відповідно до ст. 18 Закону України від 07.02.2002 р. № 3018-111 ,,Про судоустрій України”, забезпечення Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції – один із засобів забезпечення єдності системи судів загальної юрисдикції. Зважаючи на те, що системність судової влади - це необхідна умова її міцності та незалежності, то вжиття заходів для забезпечення однакового застосування судами законодавства виконуватиме системо утворюючу функцію для всієї судової системи, сприятиме її цілісності та розвитку. Неоднакове застосування судом закону аналогічних справ означатиме порушення зазначених вище конституційних засад. У зв’язку з цим однакове застосування законів виконує право забезпечувальну функцію. Основними засобами для утвердження однакового застосування судами законодавства в Україні можна вважати здійснення судочинства вищими судовими інстанціями України та закріплення у законодавстві спеціальних підстав для скасування судових рішень, які безпосередньо пов’язані з неоднаковим застосуванням судом положень законодавства. При підтвердженні судом вищої інстанції правильності прийнятого рішення або при використанні вищестоящим судом при розгляді аналогічної справи правила, створеного судом нижчої інстанції, авторитет цього правила підвищується, і воно стає орієнтиром для вирішення таких справ нижчестоящими судами.

Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України та Управління узагальнення судової практики Верховного Суду України Узагальнення практики розгляду судами справ про адміністративні правопорушення зазначила, що по суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння виходячи із засад гуманності, хоча саме по собі це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності, залишається правопорушенням. Законодавчо не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутності вказівки на його ознаки. У кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Встановлення зауваження, як засобу впливу, дає підстави говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, хоча це не є заходом державного примусу та адміністративним стягненням. Висновки щодо малозначності діяння обгрунтовуються наявністю пом’якшуючих обставин, зокрема, щирим каяттям винного, вчинення адміністративного правопорушення уперше, а також відсутністю суспільної шкідливості вчиненого діяння правопорушника та наявністю доказів, що підтверджують наведене.

На підставі ст. ст. 7, 288-293 КпАП України, ст. 17, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Веселівського району Запорізької області – задовольнити частково.

Змінити захід стягнення у постанові інспектора роти дорожньої патрульної служби № 3 обслуговування доріг державного значення Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Запорізькій області Онопрієнка В.С. від 26.12.2008 р., звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КпАП України, у зв’язку із малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Копію постанови направити прокурору Веселівського району Запорізької області, ОСОБА_1., начальнику УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області, підполковнику міліції Зозулі В.І. та начальнику відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області Вяткіну М.В.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

В разі неподання заяви про апеляційне оскарження постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.О. Нагорний