Справа № 22 - 4360/08               

Головуючий в 1 інстанції - Трусова Т.О.

Доповідач - Дербенцева Т.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 квітня 2008 року     Колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду М.Києва в складі:

Головуючого - судді Дербенцевої Т.П. Суддів - Диби В.Г. Поліщук С.В. При секретарі Голуб К.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Сапсан» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 жовтня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Сапсан», ОСОБА_1 про стягнення боргу

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 жовтня 2005 року позов ОСОБА_2 до ЗАТ «Сапсан» задоволений», постановлено стягнути з відповідача - ЗАТ «Сапсан» на користь позивача 10574 гр.70 коп. В позові до ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ЗАТ «Сапсан» просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким відмовити позивачеві в позові.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дав невірну оцінку набутим доказам, не взяв до уваги, що позивач пропустив строк на звернення з позовом до суду і ухвалив незаконне рішення.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Встановлено, що між позивачем та відповідачем - колективним науково-виробничим підприємством «Сапсан» (зараз - ЗАТ «Сапсан») в лютому 1996 року був укладений договір, за яким позивач ОСОБА_2 надає підприємству юридичні послуги щодо стягнення боргу з Кролевецького МШБП -8 , а підприємство «Сапсан» після закінчення розгляду справи в арбітражному суді та одержання боргу, в строк один тиждень сплачує ОСОБА_2 за надані юридичні послуги 1000 доларів США. В день підписання договору та оформлення ОСОБА_2 претензії по боргу підприємство повинно сплатити ОСОБА_2 аванс 100 доларів США.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що належний відповідач в справі є ЗАТ «Сапсан», а тому в позові до ОСОБА_1 обґрунтовано відмовлено.

В решті рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в 1999 р. ОСОБА_2 звертався з позовом до суду за стягненням авансу за вказаним договором. Рішенням Московського районного суду м.Києва від 19 липня 1999 р. на користь позивача ОСОБА_2 за надання юридичних послуг був стягнутий аванс, передбачений договором .

З позовом про стягнення решти суми оплати за юридичні послуги за договором ОСОБА_2 звернувся лише в 2005 році.

Оскільки правовідносини між сторонами виникли в 1996 році, необхідно було застосувати Цивільний кодекс України 1963 p., судом помилково застосований кодекс 2004 року.

Згідно ст.71 Цивльного кодексу 1963 р. строк позовної давності встановлений три роки.

Позивач звернувся з позовом в даній справі в 2005 році, тобто-з пропуском передбаченого ст.71 Цивільного кодексу України 1963 р. трирічного строку позовної давності, який сплинув до прийняття нового Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив в додаткових позовних заявах в справі, про що він також пояснив в судовому засіданні Апеляційного суду м. Києва, що рішення Арбітражного суду, яким на користь підприємства «Сапсан» суд стягнув суму боргу, він вручив керівнику підприємства «Сапсан» в 1997 році разом з наказом Арбітражного суду на виконання рішення. Зазначена обставина підтверджена розписками, наявними в даній справі, де зазначено що наказ пред»являється на виконання в строк до 31 грудня 1997р.

Як пояснив позивач, рішення Арбітражного суду виконане частково лише з тих підстав, що підприємство «Сапсан» не пред»явило наказ до виконання, тобто строк пред»явлення товариством наказу до виконання сплинув.

Таким чином, право звернення з позовом про оплату юридичних послуг у позивача виникло з 31 грудня 1997 року, що підтвердив позивач в суді Апеляційного суду.

Звернувшись до суду з позовом в лютому 2005 року, тобто через 7 років, позивач пропустив строк звернення до суду, не надавши доказів про поважність причин пропуску строку на такий тривалий час.

З огляду на викладене, колегія вважає, що позивачу ОСОБА_2 необхідно відмовити в позові про стягнення з ЗAT «Сапсан» боргу за договором від 1996 року про оплату юридичних послуг з підстав пропуску строку.

Керуючись ст.ст. 303,307, 309 ЦПК України, ст.71 Цивільного кодексу України 1963 року колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Сапсан» задовольнити частково.

Скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 жовтня 2005 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ЗАТ «Сапсан» про стягнення боргу.

В цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту.

В позові ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Сапсан» про стягнення боргу відмовити.

В решті рішення Дарницького районного суду м.Києва від 12 жовтня 2005 року залишити без змін.

Рішення Апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набуття законної сили.