АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-546/2010 Номер провадження 10/786/546/2010Головуючий у 1-й інстанції Омельченко І.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року м. Полтава

21 грудня 2010 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - Копитько Л.І.

суддів - Гонтар A.A., Захожая О.І.

з участю прокурора - Тітаренка С.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_1 на постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.12.2010 року

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.12.2010 року відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Дагестан, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, , працюючого механізатором у ПП ОСОБА_3, в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості

обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Приймаючи таке рішення, місцевий суд послався на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, з метою запобігання вчиненню інших злочинів, перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність, ухилитися від слідства та суду, а тому відносно нього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

У поданій апеляції, обвинувачений ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду та обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Вважає постанову суду передчасною та такою, що не відповідає вимогам ст. 148 КПК України. Посилається на те, що він дійсно в 2004 році будучи неповнолітнім здійснив крадіжку майна з приміщення Комендантівської школи на суму 280 грн., яке після бесіди з дільничним інспектором міліції одразу ж повернув. Від сорому за скоєне, він разом з батьками переїхав на постійне місце проживання з с. Комендантівка Кобеляцького району Полтавської області в с. Діденково Верхньодніпровського району Дніпропетровської області де проживає і понині разом з цивільною дружиною та однорічною донькою; працює; нових злочинів не скоїв. Про те, що відносно нього в 2004 році була порушена кримінальна справа та про те, що він оголошений в розшук - не знав. Готовий нести відповідальність за скоєне, однак вважає, що до кінця розслідування кримінальної справи достатньо запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_4, які уточнили апеляційні вимоги та просили змінити постанову суду, обравши ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд; думку прокурора Тітаренка С.О., який невбачає підстав для задоволення апеляції; перевіривши матеріали кримінальної справи та матеріали справи за поданням слідчого; доводи апеляції; колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів поданих слідчим, 09.02.2004 року порушена кримінальна справа за ч.3 ст. 185 КК України за фактом крадіжки майна з приміщення Комендантівської загальноосвітньої школи. 23.04.2004 року з підозрюваним ОСОБА_5 проведено відтворення обстановки події цього злочину. 25.03.2004 року ОСОБА_5 притягнутий та допитаний, як обвинувачений за ч.2,3 КК України ( а.с. 1,9-14).

11.05.2004 року ОСОБА_1 також притягнутий, як обвинувачений за ч.3 ст.185 КК України та цього ж дня оголошений в розшук, а матеріали кримінальної справи відносно нього виділені в окреме провадження (а.с.2,3,15). Даних про те, що до оголошення розшуку ОСОБА_1 було відомо про порушення відносно нього кримінальної справи, про проведення з ним будь-яких слідчих дій чи про ухиленню останнього від їх проведення - в справі немає.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що лише 02.09.2009 року слідчий звернувся до суду з поданням про дачу дозволу на затримання та доставку до суду для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_1 і постановою Кобеляцького районного суду від 04.09.2009 року такий дозвіл було надано (а.с.16,17).

01.12.2010 року ОСОБА_1 був затриманий та допитаний в якості обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України(а.с. 18-23).

03.12.2010 року слідчий звернувся до суду з поданням про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, обґрунтовуючи своє подання тим, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин; проживає в Дніпропетровській області; офіційно не працює; постійного джерела прибутку не має; перебуваючи на волі матиме можливість продовжувати займатися злочинною діяльністю та ухилятись від слідства та суду, а також може покинути межі України (а.с.30-31).

Погодившись з поданням, суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 визнає вину у вчиненому злочині, з дня вчинення якого пройшло більше шести років; надані суду матеріали не містять даних про те, що протягом такого значного періоду часу він продовжував займатися злочинною діяльністю. Натомість, ОСОБА_1 з 26.09.2005 року зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_6 де постійно проживає. З приєднаної до апеляції виробничої характеристики вбачається, що ОСОБА_1 працює механізатором у ПП ОСОБА_3 та позитивно характеризується.

З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в достатній мірі врахував вимоги ст.ст.148,150 КПК України, а тому прийняв передчасне рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, в той час, як для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 буде достатньо запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

За таких обставин, колегія суддів вважає апеляцію обґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити, а постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03.12.2010 р. про обрання запобіжного заходу змінити, обравши відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд та звільнивши його з під варти негайно з зали суду.

СУДДІ:

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9