ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.01.07 р.                                                                               Справа № 10/384                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

                  від позивача  - Лагунова Т. І,  – довіреність;

                  від відповідача –  Гладких О. М. - довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом  Донецького комунального автотранспортного підприємства 052801 м. Донецьк  

до комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №4 Ленінського району                м. Донецька” м. Донецьк   

про стягнення заборгованості в сумі 19 388,02грн., -

В С Т А Н О В И В :

           До господарського суду звернувся позивач - Донецьке комунальне автотранспортне підприємство 052801 м. Донецьк (далі - АТП), з позовом до комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора № 4 Ленінського району м. Донецька” м. Донецьк (далі – ЖЕК) про стягнення заборгованості в сумі 19 388,02грн. за договором б/н від 01.01.2006р. на надання послуг по вивозу побутових відходів (далі - договір).

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір б/н від 01.01.2006р. на надання послуг по вивозу побутових відходів, Акти  виконання об’ємів, розрахунок  заборгованості,  невиконання  відповідачем  зобов’язань  за  договором.

Представник  відповідача  у   відзиві  на  позовну  заяву  №590  від  25.12.2006р.  та  в  судових  засіданнях  позовні  вимоги  не  визнав. Вважає,  що  заборгованість,  яку  вимагає  сплатити  позивач,  склалась  в  результаті  завищення  позивачем  норм  по  вивезенню  сміття,  фактично збільшення  норм  накопичення  сміття  стало  наслідком  діяльності    інших  юридичних  осіб - орендарів   і  ніяким  чином  не  стосується  діяльності  ЖЕКу.

          Відповідно  до  положень  ст.69 Господарського  процесуального  кодексу  України  розгляд  справи  було  продовжено  на 1 місяць.

          Розглянув  матеріали справи, додатково представлені  документи,  заслухав  пояснення сторін, оцінив  докази за своїм внутрішнім  переконанням,  суд  вважає, що  позов  підлягає задоволенню  з  наступних  підстав.

         Судом  встановлено,  що  між позивачем ( підрядчик)  та  відповідачем (замовник)   був  укладений  договір  на  вивіз твердих  побутових  відходів б/н від 01.01.2006р.

         За  умовами  вказаного  договору,  позивач  прийняв  на  себе  зобов’язання з   надання  послуг   по  вивезенню  твердих  побутових  відходів.

         Порядок  розрахунків  сторони  передбачили  у  Розділі 5  договору.

         Термін  дії  встановили  до  31.12.2006 р.

         Обґрунтовуючи  позовні  вимоги,  позивач  посилається  на  ті  обставини,   що  відповідач  протягом  третього  кварталу,  а  саме  з  липня  2006р. по  вересень 2006р.  не в  повному  обсязі  здійснював оплату  наданих  послуг,  у зв’язку з  чим  утворилась  заборгованість  у  розмірі  19 388,02 грн.

         Приймаючи  рішення,  суд  виходить  з  наступного.

         Відповідно  до  ст.12  Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарським  судам  підвідомчі  справи  у  спорах,  які  виникають при  укладанні,  зміні,  розірванні і  виконанні господарських договорів.

         Як  убачається  з  умов  договору б/н  від 01.01.2006 р.,  сторони  домовились  вчинити  певні  дії,   підрядчик  (позивач)  виконати  послуги по вивезенню  сміття,   замовник (відповідач) сплатити вказані  послуги.

    Положеннями  ст.638  Цивільного  кодексу  України  визначено,  що  договір  є  укладеним,  якщо  сторони  в  належній  формі  досягли  згоди  з  усіх  істотних  умов  договору.

     Відповідно  до  ст.181  Господарського   кодексу  України,   господарський  договір  за  загальними  правилами  викладається  у  формі  єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого  печатками.

     Дослідив  представлений  договір б/н  від 01.01.2006 р.,  суд  встановив,  що  сторони  досягли  згоди  при  його  укладання  з  усіх  істотних  умов,  підписали  угоду,  яку  скріпили  печатками.  

      Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов’язання,  що  виникає  між  суб’єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб’єкт (зобов’язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов’язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб’єкта (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб’єкт (управнена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов’язаної  сторони  виконання  її  обов’язку.

     Як  передбачено  у  статті 174  Господарського  кодексу  України,  підставами  виникнення  господарських  зобов’язань  є,   у  тому  числі,   господарські договори  та  інші  угоди,  передбачені  законом.

      Таким чином,  за  умовами  договору  б/н  від 01.01.2006 р.  у  сторін виникли  певні  зобов’язання  при  його виконанні.

      Відповідно  до  умов  договору (п.п.4.1, 4.2, 5.1),  сторони  домовились,  що  вивіз сміття  здійснюється за погодинним графіком та по затвердженій схемі, норма накопичення  сміття  населення  на  місяць  складає  1232,86 куб.м.,  на прибиральну територію -  асфальтове  покриття – 0,012 кв.м., не асфальтове – 0,02  кв.м.

      Таким чином, загальний об’єм  накопичення  сміття  складає  1232,86 куб.м., тариф 13грн./куб.м., оплата за місяць послуг 16026,38грн.

      Відповідно  до  пункту 5.3. сторони  передбачили,  що  оплата  за  вивід  ТБО  здійснюється  до 5  числа  наступного  за  звітним  місяцем,  що  підтверджується  в  установленому  порядку  об’ємом  та  графіком вивезення.

      Статтею  193  Господарського  кодексу  України  встановлено,  що  кожна  сторона  повинна  вжити усіх  заходів,  необхідних  для  належного  виконання нею  зобов’язання,  враховуючи  інтереси  другої  сторони.

      У пункті 4.3. договору сторони  передбачили, що у випадку виникнення  розбіжностей  відносно  об’ємів накопичення  сміття, вказаних у п.4.2.,  сторони здійснюють  контрольний  замір,  який оформлюють у  двосторонньому  акті. Як  свідчать  надані  до  суду  акти   за  заявлений  період  сторони  встановили  об’єм  накопичення сміття:  

            - у липні 2006р.: з 01-10 число - 470куб.м., з 11-20 число - 518куб.м., з 21-31 число 500куб.м.;  

            - у серпні 2006р.: з 01-10 число – 650куб.м., з 11-20 число  -  453куб.м., з 21-31 число –  740куб.м.;  

            - за вересень  2006р.: з 01-10 число – 460куб.м.,  11- 20 число -546куб.м.,  21-31 число – 593куб.м.;

      Таким  чином,  відповідно  до  наданого  розрахунку  позивачем  було  виконано  робіт  за  результатами  накопичення  сміття  по  вивезенню  ТБО  на  суму 64088,02 рн. Проти  нарахування  вказаної  суми  не  заперечував відповідач,  що  підтверджується  у  його  відзиві   № 590  від 25.12.2006р.  та  у  Акті  звірки,  який  сторони  надали  до  суду  31.07.2007 р.

      

      В  той   же  час,  відповідач  посилається  на  завищені норми  ТБО позивачем,  та  можливість  утворення   вказаний об’ємів    від  діяльності  орендних  підприємств,  у  підтвердження  свої  доводів  надав до  суду   перелік  підприємств,  які   орендують   нежитлові  приміщення  що  розташовані  на  території  що  обслуговує  ЖЕК № 4.      

      Однак,  вказані  заперечення  суд  вважає  юридично  неспроможні  з  наступних  підстав.

По-перше:  у  пункті   4.3  угоди  сторони   передбачили  складання  актів,  для  встановлення  фактичних  об’ємів  сміття,  вказаний  пункт  договору  не  змінювався,  в  установленому  порядку  недійсним  визнаний  не  був.

По-друге: як  убачається з  актів  наданих  до  суду  вони  містять  підписи  представників  сторін  та   печатки  підприємств.

По-третє: як  убачається  з  пояснень  наданих  представником  відповідача  в  судових  засіданнях фактично  він  не  оспорює  об’ємів  накопичення  ТБО, а  лише  посилається,  що   перевищення  об’ємів  сміття  утворилась  в  наслідку  діяльності  інших  підприємств.

      Враховуючи  викладене,  суд  приходить  до  висновку,  про  правильне нарахування  послуг  позивачем  на  суму 64 088,02грн.

      Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб’єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов’язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

      У  частині  сьомій  вказаної статті  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов’язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається

      Як  убачається  з  наданих  до  суду  копій  платіжних  доручень, копій  банківських  виписок, розрахунків  сторін  та  Акту  звірки, відповідачем  за  період  з  липня  по вересень  2006 р.  було  сплачено  44 700грн. Проти  отримання  вказаної  суми  від відповідача,  позивач  не  заперечував.

       Таким  чином,  несплачена  сума  отриманих  послуг  складає 19 388,02грн.

    Враховуючи  викладене,  суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги  обґрунтовані  належним  чином  і  підлягають  задоволенню.        

     Враховуючи  викладене,  судові   витрати   підлягають   віднесенню  у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

     Керуючись ст.ст. 11, 181,  638 Цивільного  кодексу  України, ст.ст.173,  193 Господарського  кодексу  України,  керуючись ст.ст. 12, 22,  33,  43,   49,  69,  82,  84,  85   Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

   

В И Р І Ш И В :

         Задовольнити  позовні  вимоги  Донецького комунального автотранспортного підприємства 052801 м. Донецьк до комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №4 Ленінського району м. Донецька” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 19 388,02грн. за договором б/н від 01.01.2006р. на надання послуг по вивозу побутових відходів.  

        Стягнути   з  Комунального  підприємства  „Житлово-експлуатаційна контора №4 Ленінського району м. Донецька” (83016, м. Донецьк, вул. Пухова, 8, ЄДРПОУ 30962099) на  користь  Донецького  комунального  автотранспортного  підприємства  052801 (83023, м. Донецьк, вул. Лабутенко, 14, ЄДРПОУ 05448886) заборгованість у сумі 19 388,02грн. за договором б/н від 01.01.2006р. на надання послуг по вивозу побутових відходів.

Стягнути   з Комунального  підприємства  „Житлово-експлуатаційна контора №4 Ленінського району м. Донецька” (83016, м. Донецьк, вул. Пухова, 8, ЄДРПОУ 30962099) на  користь  Донецького  комунального  автотранспортного  підприємства  052801 (83023, м. Донецьк, вул. Лабутенко, 14, ЄДРПОУ 05448886)  витрати по сплаті державного мита в сумі 193,88грн. та витрати по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу і сумі 118грн.

   

        У  судовому  засіданні  за  згодою  сторін  оголошено вступну  та  резолютивну  частини  рішення. Повний  текст  рішення підписано 08.02.2007р.

          

Суддя                                                                         Приходько І.В.                               

Пом. с.: Давидовська Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.