РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    3 квітня 2009 року Єнакіївський  міський суд Донецької області у складі:

    головуючого судді                 - Ариничевої С.А.

    при секретарі                     - Мец Д.О.

    розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Єнакієве цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до Єнакіївського  відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань    про  відшкодування моральної  шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач у лютому 2009 року звернувся з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я, яке він отримав,   працюючи на підприємствах вугільної промисловості, а саме: на  шахті  «Булавинська»  Державного підприємства  Орджонікідзевугілля" .  

 В судовому засіданні позивач підтримав заявлене та в обґрунтування  своїх вимог пояснив, що  він працював  на підприємствах  вугільної промисловості де отримав виробниче захворювання – деформований остеоартроз обох ліктьових суглобів,  внаслідок чого МСЄК від 9 січня 2003 року йому вперше і безстроково йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності. Внаслідок отриманих травм відчуває дискомфорт, порушений його звичний уклад життя, він відчуває біль, що призводить до моральних страждань, вимагає додаткових зусиль для організації життя. Через ушкодження здоров»я на виробництві йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює у 50000 грн. і яку просить стягнути з відповідача.    

    Представник відповідача позов  не визнав, пояснивши  суду, що  для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЕК про заподіяння такої шкоди, якого позивач не має. Крім того, згідно Закону України від 23 лютого 2007 року № 717-У абзац четвертий ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим) викладено у новій редакції, підпункт «е» п. 1 ч. 1 виключено, ч. 3 ст. 34 виключено. Тобто ст. Закону України « Про загальнобов»язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійних захворювань, які спричинила втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року, які передбачали право потерпілого на виробництві на відшкодування моральної шкоди, виключені.

Також, згідно підпункту 2 пункту 44 розділу 2 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про  внесення змін до деяких законодавчих  актів України " від 28.12. 2007р., відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної  шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.

Відповідач також вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 233 КЗпП України та ст. 257 ЦК України.

    Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив слідуючи фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, відповідно   копії трудової книжки,  позивач працював на підприємствах вугільної промисловості  ( а.с.3-5 )

Висновком МСЄК від 9 січня  2003 року вперше і безстроково йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності за виробничим захворюванням деформований остеоартроз обох ліктьових суглобів ( а.с.8,9)

Відповідно із ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає  у  фізичній болі та стражданнях, які фізична особа  отримала внаслідок  каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я.

Згідно із ст. 34 Закону України "  Про загальнобов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які  спричинили втрату працездатності", передбачено, що у разі  настання страхового випадку  Фонд соціального страхування у встановленому законом порядку зобов’язаний  виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду при наявності факту заподіяння йому такої шкоди.  Факт наявності  ушкодження здоров’я  позивача підтверджений  актом розслідування хронічного професійного захворювання,  висновком МСЕК  про  втрату  працездатності у зв’язку  із професійним захворюванням. Ніяких додаткових умов щодо  відшкодування моральної шкоди   зазначена норма закону немає, тому доводи  відповідача про те, що  наявність  моральної шкоди  позивачу нічим не підтверджена, суд вважає безпідставними.

Таким чином,  судом безперечно  встановлено, що внаслідок нещасних випадків на виробництві ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка  полягає у  моральних стражданнях у зв’язку з ушкодженням  здоров’я, що порушило його нормальні життєві стосунки,  які потребують від нього додаткових  зусиль для організації  свого життя -  необхідністю  звернення до лікарів, неможливість отримати  високооплачувану роботу та таке інше.

              Посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строки позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України та ст. 233 КЗпП України, суд вважає необґрунтованими, оскільки ст. 268 ЦК України встановлено, що позовна давність не застосовується до вимог про відшкодування шкоди, завданого каліцтвом або ушкодженням здоров»я або смертю.

             Необґрунтованим  є посилання представника відповідача на те, що згідно Закону України від 23 лютого 2007 року № 717-У абзац четвертий ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим) викладено у новій редакції, підпункт «е» п. 1 ч. 1 виключено, ч. 3 ст. 34 виключено, тобто статті Закону України « Про загальнобов»язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійних захворювань, які спричинила втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року, які передбачали право потерпілого на виробництві на відшкодування моральної шкоди, виключені, оскільки право потерпілого на відшкодування моральної шкоди настало до набрання цим законом законної сили.

Суд не приймає посилання представника  відповідача на те, що   згідно підпункту 2 пункту 44 розділу 2 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про  внесення змін до деяких законодавчих  актів України " від 28.12. 2007р., відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної  шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року із наступних підстав.

Норми Закону № 1105-Х 1У є спеціальними  і стосуються  прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки законом передбачено, що  укладаючи угоду про обов’язкове страхування від нещасного випадку страховик ( Фонд) тим самим бере на себе зобов’язання надати застрахованим  особам  всі передбачені ст. 21 Закону соціальні послуги та виплати.

За таких підстав позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають  частковому задоволенню.

             Вирішуючи питання про розмір відшкодування на користь позивача, суд  враховує  загальний ступінь втрати   позивачем  професійної працездатності, яка становить 50 %,   конкретні обставини справи,  стан здоров’я  позивача,  тривалість його роботи на підприємствах вугільної промисловості,   та з  урахування усіх обставин,   виходячи  із  принципу розумності та справедливості,  суд вважає, що заявлена позивачем сума  відшкодування у розмірі 100 000 грв. занадто велика,  тому  на  користь позивача повинно бути стягнуто моральна шкода у розмірі 15 000 грв.  

Керуючись ст.ст. 10,11,209 ЦПК України, ст. 21,28,34 Закону  України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”,  Законом  України „ Про  Держбюджет  на 2006 рік”, -

ВИРІШИВ:

      Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

            Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_4  моральну шкоду у сумі 15000 ( п»ятнадцять тисяча грн.).

    Рішення може бути оскаржено  в Апеляційний суд Донецької області через Єнакіївський міський суд Донецької області шляхом   подачі заяви про апеляційне оскарження  рішення протягом  десяти днів з  дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Єнакіївський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів  після подання заяви  про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             Ариничева С.А.