Номер провадження 2/2603/6953/11

Справа №2-5236/11

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2011 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Смирнової Є.П.

При секретарі Кузьменко А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві

Справу за позовом

ОСОБА_1 до

ПАТ КБ «ПриватБанк», -

про витребування майна та

зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», в якому просить витребувати у відповідача автомобіль марки AUDI A4, 2002 року випуску, № кузова/шасі WAUZZZ8E02A107772, реєстраційний номер НОМЕР_1, зобов’язавши ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути йому вказаний автомобіль, а також просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 20.000 грн.

При цьому позивач вказує на те, що 28.03.2008 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитно-заставний договір №К2S4АЕ00000040, відповідно до умов якого відповідач надав йому кредит для придбання автомобіля у розмірі 14 152,59 доларів США, що у гривневому еквіваленті на момент надання кредиту відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 28.03.2008 року становило 71.470 грн. 58 коп., зі сплатою 11,64 % річних, строком до 27.03.2013 року.

В якості забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору, ним (позивачем) було передано під заставу автомобіль марки AUDI А4, 2002 року випуску, № кузова/шасі WAUZZZ8E02A107772, реєстраційний номер: АА 8122 АН.

Як зазначає позивач, після отримання кредиту від відповідача він почав виконувати свої обов’язки та сплачувати відповідачу належні до сплати суми.

29.07.2010 року до нього зателефонував працівник ПАТ КБ “ПриватБанку” та попросив приїхати до Київської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» Розрахунковий центр з метою перевірки стану автомобіля. Приблизно о 14 годині 00 хвилин 30.07.2010 року він приїхав до вказаного відділення, після чого до нього підійшов працівник зазначеної філії – ОСОБА_2, та взяв свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також ключі від автомобіля, як він пояснив для перевірки. Після цього зазначений працівник попрохав його піднятися до кабінету, де повідомив, що для подальшого користування автомобілем він повинен підписати акт, який йому надав.

Як вказує ОСОБА_1, після підписання наданого акта, він попросив повернути йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля, але йому у цьому було відмовлено в категоричній формі. Коли він вийшов на вулицю, побачив, що його автомобіля не має. Як йому потім пояснили, автомобіль у нього вилучено в зв’язку з тим, що у нього є заборгованість зі сплати кредиту, проте пояснити, з чого вона складається і чому зазначені дії відбуваються через повідомлення неправдивої інформації та обману, працівник відповідача відмовився. В зв’язку з цими подіями він звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою, але 20.09.2010 року, листом №50/Х-2537, йому було повідомлено, що кримінального правопорушення в таких діях не вбачається, та рекомендовано вирішувати дане питання в судовому порядку.

Позивач вважає незаконними дії відповідача щодо вилучення в нього автомобіля, оскільки відповідач мотивував вилучення автомобіля наявністю в нього заборгованості зі сплати кредитних коштів, що відповідно до п.12.1 кредитно-заставного договору вважається подією дефолту.

При цьому, відповідно до п.12.2.1 вказаного кредитного договору, у випадку настання події дефолту банк повинен надати позивачу письмове повідомлення про подію дефолту.

Згідно п.12.2.5 кредитно-заставного договору, якщо протягом 30 днів з моменту отримання ним повідомлення банку про подію дефолту, він усуне зазначені в повідомленні події дефолту, то вимогу банку, зазначені в повідомленні, втрачають чинність.

Як зазначає ОСОБА_1, ніяких повідомлень відповідач на його адресу не направляв, а тому банк не виконав своїх зобов’язань, передбачених кредитно-заставним договором, та в односторонньому порядку, незаконно, вилучив в нього автомобіль.

Також позивач вказує на те, що своїми незаконними діями відповідач завдав йому моральну шкоду, яка полягає втому, що він не має можливості розпоряджатися своєю власністю, переніс нервовий стрес із-за противоправної поведінки відповідача, вимушений був звертатися до різних інстанцій, до міліції, суду з метою захисту своїх прав. Крім того, він вимушений сплачувати кошти за кредит та відсотки за користування ним, а автомобілем, який був придбаний на ці кошти, користуватись не може, так-як він безпідставно утримується відповідачем у себе. Завдану йому моральну шкоду він оцінює в 20 000 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити його вимоги.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог. Просить витребувати у відповідача автомобіль марки AUDI А4, 2002 року випуску, № кузова/шасі WAUZZZ8E02A107772, реєстраційний номер: АА 8122 АН від Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, зобов’язавши відповідача повернути йому вказаний автомобіль, а також, стягнути з відповідача понесені ним судові витрати (а.с. 53).

В судовому засіданні позивач і його представник ОСОБА_3 зменшені позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач не сплачував в повному обсязі кошти по кредитно-заставному договору, через що у нього станом на 30.07.2010 року виникла заборгованість по кредиту в сумі 11.175, 30 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30.07.2010 року складало 88.208 грн. 88 коп., а саме: заборгованість по кредиту, термін сплати якого ще не настав в сумі 9.0006,65 доларів США, сума простроченого кредиту в розмірі 1758,59 доларів США, нараховані відсотки в сумі 81,90 доларів США, прострочені відсотки в сумі 216,31 доларів США, прострочена комісія в сумі 15,75 доларів США, а також нарахована пеня в розмірі 96,10 доларів США.

Як вказує ОСОБА_4, відповідно до п.п. 12.2.2, 12.2.3 кредитного договору, позичальник про настанні події дефолту (існування простроченої заборгованості) зобов’язаний негайно усунути її або передати предмет застави у володіння Банку за актом приймання-передачі.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що лише після того, як ОСОБА_1 не було здійснено належним чином погашення заборгованості за кредитним договором, ПриватБанк скористався своїм правом та за актом прийму-передачі від 30.07.2010 року прийняв від позивача добровільно на зберігання заставлений автомобіль, представник відповідача просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 28.03.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитно-заставний договір № K2S4AE00000040 ( а.с. 6-15).

Згідно умов вказаного договору, ОСОБА_1 на придбання автомобіля було надано кредит в розмірі 14 152,59 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.03.2008 року складало 71.470 грн. 58 коп., зі сплатою за користування кредитним коштами 11,64 % річних, строком до 27.03.2013 року.

Крім того, в якості забезпечення виконання умов кредитного договору позивачем було передано під заставу автомобіль марки AUDI А4, 2002 року випуску, № кузова/шасі WAUZZZ8E02A107772, реєстраційний номер: АА 8122 АН.

Як вказує позивач, після отримання кредиту він належним чином виконував свої обов’язки та сплачувати належні до сплати суми. Ніяких повідомлень про наявність заборгованості за кредитним договором, тобто, події дефолту, він від банку не отримував, а тому відповідач не виконав своїх зобов’язань, передбачених кредитно-заставним договором, та в односторонньому порядку, незаконно, вилучив в нього автомобіль.

Вказані доводи позивача суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка

незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як вбачається з підпунктів 1,2 п. 12.1 Кредитно-заставного договору № K2S4AE00000040, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 28.03.2008 року, для цілей договору подією дефолту вважається: затримання сплати позичальником частини наданого Кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а також перевищення заборгованості більш як на 10 % суми наданого Кредиту.

Відповідно до п. 12.2.1 вказаного договору, у разі настання події дефолту банк надає позичальнику письмове повідомлення про настання події дефолту (надалі повідомлення про дефолт), зазначення якої вимагається законодавством, банк ставить вимогу про повернення наданої суми кредиту в повному обсязі виплати винагороди процентів за фактичний строк користування наданим кредитом, виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов’язань за договором.

Згідно п.12.2.2 Кредитного договору, позичальник зобов’язаний усунути подію дефолту негайно або передати предмет застави у володіння банку за актом приймання-передачі за адресою, що вказана у ст. 17.13 договору протягом 30 днів з моменту реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет застави у державному реєстрі.

Відповідно до п. 12.2.5 Кредитно-заставного договору, якщо протягом 30 календарних днів з моменту отримання позичальником повідомлення про Дефолт (або з моменту реєстрації у Державному реєстрі відомостей про звернення на предмет застави, якщо дата такої реєстрації буде пізнішою), позичальник усуне подію дефолту, вимоги банку, зазначені у повідомленні про дефолт втрачають чинність.

Згідно п.12.2.6 даного договору, якщо протягом строку. вказаного у ст. 12.2.5, позичальник не усунув подію дефолту, позичальник зобов’язаний негайно повернути суму кредиту в повному обсязі, виплатити винагороди, проценти за користування кредитом, виконати всі інші грошові зобов’язання за договором у повному обсязі, а банк має право, за своїм вибором, здійснити одну або декілька з наступних дій:

1)Згідно ст. 651 ЦК України, здійснити одностороннє розірвання Договору з надсиланням позичальникові відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену в повідомленні. Одностороннє розірвання договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов’язань.

2)Розірвати договір у судовому порядку.

3)Звернути стягнення на предмет Застави в порядку, встановленому у ст.13 Договору.

4)Застосувати будь-який спосіб захисту своїх прав, дозволений законодавством України.

Аналізуючи зібрані по справі доказі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що всупереч умов кредитно-заставного договору № K2S4AE00000040 від 28.03.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, відповідач 30.07.2010 року безпідставно, в односторонньому порядку, самовільно, без письмового повідомлення про подію дефолту, не зареєструвавши відомості про звернення стягнення на предмет застави у державному реєстрі, вилучив у позивача, який є власником автомобіля марки AUDI A4, 2002 року випуску, № кузова/шасі WAUZZZ8E02A107772, реєстраційний номер НОМЕР_1, вказаний транспортний засіб, який є предметом застави за вказаним кредитним договором.

При таких обставинах, суд вважає вимоги ОСОБА_1 про витребування у відповідача автомобіля марки AUDI A4, 2002 року випуску, № кузова/шасі WAUZZZ8E02A107772, реєстраційний номер НОМЕР_1, та зобов’язання ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути йому вказаний транспортний засіб, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги позивача, то відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в сумі 08 грн. 50 коп..

Кім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а також витрати на правову допомогу – 5.000 грн., всього – 5.120 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4,10, 57-60, 79, 88, 213-214, 218 ЦПК України, ст.ст. 386, 387 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 належне заставлене майно – легковий автомобіль марки AUDI A4, 2002 року випуску, № кузова/шасі WAUZZZ8E02A107772, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді - 120 грн., та витрати на правову допомогу – 5.000 грн., всього – 5.120 грн.

Стягнути з ПАТЬ КБ «ПриватБанк» судовий збір на користь держави в сумі 08 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: