ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.07 р. Справа № 26/389а
Постановлена у нарадчий кімнаті 31 січня 2007 р. о 17 год. 20хв.
По справі № 26/389а
Господарський суд Донецької області у складі судді Наумової К.Г.
При секретарі судового засідання – Митрофановій А.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” (м. Макіївка)
до відповідача Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції (м. Макіївка)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.11.2006 р. № 0000902330/0/8365
Закрите акціонерне товариство “Макіївський металургійний завод” (м. Макіївка) звернулось до господарського суду Донецької області з адміністративним позовом до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції (м. Макіївка), далі за текстом “ДПІ”, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.11.2006 р. № 0000902330/0/8365, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації за червень 2006 р. на 7092212 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
ДПІ зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування посилаючись на неможливість перевірки факту сплати до бюджету ПДВ у загальній сумі 7092212 грн. , яку позивачем віднесено до складу податкового кредиту у травні 2006 р. на підставі податкових накладних, які видані ТОВ компанія „Ресурс” за фактом придбання сировини, а також враховано при визначенні сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню у червні 2006 р. Такі висновки суперечать чинному законодавству, зокрема п.п 1.7, 1.8, ст.. 1, п.п. 7.2.6, 7.4.1, 7.5.1, 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Платнику податків надано право зменшувати податкове зобов’язання звітного періоду на суму податку нарахованого (сплаченого) ним у звітному періоді, зокрема у зв’язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, а в наступному податковому періоді отримати бюджетне відшкодування суми податку, визначеної з урахуванням податкового кредиту. Позивачем правомірно віднесено зазначену суму до податкового кредиту. Податковий кредит сформовано у зв’язку з придбанням товарів з метою їх використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності позивача, на підставі отриманих податкових накладних за фактом придбання товару. До податкового кредиту включені суми ПДВ нараховані (сплачені) позивачем за ставкою встановленою п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість”.
ДПІ проти позову заперечує посилаючись на наступне.
Перевіркою встановлено, що позивач у порушення вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту за травень 2006 р. на 7092212 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника за червень 2006 р. на 3374885 грн. Відповідно до п.п. 7.7.2 ст. 7 наведеного закону підлягає бюджетному відшкодуванню частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Формування податкового кредиту та, відповідно, відшкодування ПДВ пов’язано із попередньою фактичною сплатою відповідних сум до бюджету. П. 1.8 ст. 1 передбачено, що бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках встановлених цим законом. Відповідно дл п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит складається з податків, сплачених платником податку. П.п. 7.7.10 джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету України. Таким чином, законодавством передбачено, що однією з обов’язкових підстав включення ПДВ до податкового кредиту з ПДВ є фактична сплата цих сум до бюджету. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету , випливає з суті податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України, а також поняття платника податку, як особи, яка зобов’язана утримувати та вносити до бюджету податок, що сплачується покупцем. Наведеним законом встановлений прямий взаємозв’язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку, а потім включення відповідних сум до складу податкового кредиту та відшкодуванням ПДВ.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які затверджено наказом ДПА України від 18 серпня 2005 р. N 350, ДПІ був направлений запит на проведення зустрічної перевірки ТОВ компанія „Ресурс”, яке є постачальником позивача. Зазначене підприємство не надало документи для перевірки. Зазначене підприємство також не є виробником продукції. Скільки це підприємство відмовилось від надання документів на перевірку документів, що підтверджують фактичну сплату податку до бюджету, докази про надходження податку до бюджету відсутні. На підставі отриманих відповідей неможливо встановити повну схему фінансових взаємовідносин по всьому данцюгу СПД по конкретним фінансовим операціям позивача у зв’язку з неможливістю проведення зустрічних перевірок до кінцевого виробника або імпортера з причин неотримання інформації щодо підтвердження сум ПДВ по постачальнику ТОВ компанія „Ресурс”. Таким чином, неможливо підтвердження фактичної сплати ПДВ до державного бюджету у сумі 7092212 грн. віднесених позивачем до складу податкового кредиту у червні 2006 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство “Макіївський металургійний завод” (м. Макіївка) є суб’єктом підприємницької діяльності код ЕДРПОУ 33185989, зареєстровано виконкомом Макіївської міської ради Донецької області 24.12.2004 р. номер запису 1 273 107 0001 000190).
01.03.2005 р. між позивачем та ТОВ компанія „Ресурс” укладено договір поставки № 57/05 згідно якого ТОВ компанія „Ресурс” зобов’язалось поставляти позивачу агломерат залізорудний згідно специфікаціям. Згідно специфікації № 14 від 28.04.06 р. (строк поставки – травень 2006 р.) ТОВ компанія „Ресурс” зобов’язалась поставити агломерат залізорудний у кількості 120000 т. на суму 42177600 грн.
Позивачем у травні 2006 р. відображено у реєстрі отриманих податкових накладних наступні податкові накладні, які видані позивачу ТОВ компанія „Ресурс” на виконання зазначеного договору:
від 01.05.2006 р. № 2192, ПДВ у сумі 227841 грн. 05 коп.,
від 01.05.2006 р. № 2193, ПДВ у сумі 224947 грн. 20 коп.,
від 29.04.2006 р. № 2188, ПДВ у сумі 228575 грн. 93 коп.,
від 29.04.2006 р. № 2189, ПДВ у сумі 223694 грн. 80 коп.,
від 30.04.2006 р. № 2190, ПДВ у сумі 229237 грн. 68 коп.,
від 28.04.2006 р. № 2186, ПДВ у сумі 222376 грн. 95 коп.,
від 02.05.2006 р. № 2194, ПДВ у сумі 234237 грн. 99 коп.,
від 03.05.2006 р. № 2196, ПДВ у сумі 231162 грн. 54 коп.,
від 04.05.2006 р. № 2197, ПДВ у сумі 233089 грн. 82 коп.,
від 05.05.2006 р. № 2198, ПДВ у сумі 230887 грн. 21 коп.,
від 07.05.2006 р. № 2200, ПДВ у сумі 234981 грн. 95 коп.,
від 07.05.2006 р. № 2201, ПДВ у сумі 237295 грн. 86 коп.,
від 08.05.2006 р. № 2202, ПДВ у сумі 231994 грн. 37 коп.,
від 09.05.2006 р. № 2204, ПДВ у сумі 224724 грн. 60 коп.,
від 09.05.2006 р. № 2205, ПДВ у сумі 223892 грн. 76 коп.,
від 11.05.2006 р. № 2208, ПДВ у сумі 214361 грн. 79 коп.,
від 12.05.2006 р. № 2211, ПДВ у сумі 226353 грн. 12 коп.,
від 12.05.2006 р. № 2210, ПДВ у сумі 234741 грн. 78 коп.,
від 13.05.2006 р. № 2212, ПДВ у сумі 218233 грн. 93 коп.,
від 14.05.2006 р. № 2214, ПДВ у сумі 224361 грн. 40 коп.,
від 16.05.2006 р. № 2216, ПДВ у сумі 224472 грн. 70 коп.,
від 16.05.2006 р. № 2217, ПДВ у сумі 233810 грн. 35 коп.,
від 19.05.2006 р. № 2219, ПДВ у сумі 235878 грн. 23 коп.,
від 21.05.2006 р. № 2220, ПДВ у сумі 238807 грн. 23 коп.,
від 22.05.2006 р. № 2222, ПДВ у сумі 218813 грн. 87 коп.,
від 23.05.2006 р. № 2223, ПДВ у сумі 229100 грн. 52 коп.,
від 24.05.2006 р. № 2224, ПДВ у сумі 233025 грн. 38 коп.,
від 26.05.2006 р. № 2229, ПДВ у сумі 237278 грн. 29 коп.,
від 27.05.2006 р. № 2227, ПДВ у сумі 232269 грн. 70 коп.,
від 27.05.2006 р. № 2226, ПДВ у сумі 216857 грн. 30 коп.,
від 28.05.2006 р. № 2230, ПДВ у сумі 234905 грн. 80 коп.
Зазначені податкові накладні відповідають вимогам Закону України „Про податок на додану вартість”.
ПДВ по цих податкових накладних включені позивачем до податкового кредиту у травні 2006 р.
Згідно податкової декларації позивача з ПДВ за травень 2006 р. (подана до ДПІ 20.06.06 р. про що свідчить відповідна відмітка ДПІ), сума ПДВ має від’ємне значення і складає 20397632 грн.
Згідно податкової декларації позивача з ПДВ, за червень 2006 р. (подана до ДПІ 19.07.06 р. про що свідчить відповідна відмітка ДПІ), сума ПДВ має від’ємне значення і складає 4468278 грн. Згідно розрахунку бюджетного відшкодування доданому до даної декларації, сума бюджетного відшкодування складає 25730367 грн. (рядок 25 декларації).
ДПІ проведено виїзну позапланову перевірку позивача за наслідками якої складено Акт від 06.09.06 р. № 9/23-4/33185989 “Про результати виїзної позапланової документальної перевірки Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” (код ЄДРПОУ 33185989) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2006 р.”. У даному акті відображено, що позивачем включено до податкового кредиту у травні 2006 р. по податковим накладним виданим ТОВ компанія „Ресурс” 7092212 грн. Порушень вимог Закону України „Про податок на додану вартість” по формуванню податкового кредиту по даним операціям в акті не відображено. Згідно пояснень ДПІ, порушення встановлені під час даної перевірки не вплинули на визначення суми зменшення бюджетного відшкодування спірним рішенням.
ДПІ з 14.11.2006 р. по 16.11.2006 р. було також проведено позапланову невиїзну перевірку за наслідками якої складено акт від 16.11.2006 р. № 906/23-5/33185989 “Про результати невиїзної позапланової перевірки Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” код ЄДРПОУ 33185989 з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2006 р.”.
В даному акті відображено наступне. Згідно специфікації № 14 від 28.04.06 р. до договору № 57/05 від 01.03.2005 р. ТОВ компанія „Ресурс” поставила позивачу у травні 2006 р. продукцію на суму 30941633 грн. 25 коп. ПДВ 6188326 65 коп. та виписало податкові накладні на зазначену суму. Позивачем у травні 2006 р. віднесено до податкового кредиту по операціям з наведеним підприємством ПДВ у сумі 7092212 грн. Зазначене підприємство не є виробником продукції. Даним підприємством документів щодо постачальників товару для встановлення факту надмірної сплати ПДВ до бюджету до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську не надані. Враховуючи наведено з’ясовано, що неможливо встановити повну схему фінансових взаємовідносин по всьому ланцюгу СПД по конкретним фінансовим операціям по ЗАТ „ММЗ” у зв’язку із неможливістю проведення зустрічних перевірок до кінцевого виробника з причин неотримання інформації щодо підтвердження сум ПДВ по постачальнику ТОВ компанія „Ресурс”. Таким чином, у порушення п. 1.8 ст. , п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивачем віднесено до податкового кредиту у червні 2006 р. суми ПДВ фактично не сплачені до бюджету у розмірі 7092212 грн. Дане порушення призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень 2006 р. у розмірі 7092212 грн.
У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено, що позивачем завищено заявлену суму відшкодування на рахунок платника за червень 2006 р. на суму 3374885 грн. та завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень 2006 р. у розмірі 7092212 грн.
На підставі даного акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2006 р. № 0000902330/0/8365, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за червень 2006 р. на 7092212 грн.
Згідно пояснень ДПІ, сума 3374885 грн. визначена розрахунковим методом та не вплинула на суму зазначену у спірному повідомленні-рішенні.
Відповідно до інформаційної довідки СДПІ по роботі з великими платниками податку у м. Дніпропетровську від 24.07.2006 р. № 18225/7/08-02/3-15, ТОВ компанія „Ресурс” у декларації з ПДВ по операціям з позивачем у квітні 2006 р. відображено податкового зобов’язання з ПДВ 903885 грн., загальна сума податкового зобов’язання складає 21396427 грн., а у травні 2006 р. по операціям з позивачем відображено 6188326 грн.. загальна сума податкового зобов’язання 14427160 грн.
Листом СДПІ по роботі з великими платниками податку у м. Дніпропетровську від 20.09.2006 р. № 22339/7/08-02/3-15 підтверджено, що ПДВ по зазначеним вище податковим накладним виданим ТОВ компанія „Ресурс” у травні 2006 р. включено цим підприємством до податкового зобов’язання у травні 2006 р. Розрахунки між підприємствами у травні проведені у безготівковій формі у сумі 27750000 грн.
У даному листі також зазначено, що ТОВ компанія „Ресурс” не є виробником продукції, документи щодо постачальників товару підприємством для перевірки не надано.
Статтею 19 Конституції України, передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 1.8. ст.. 1 Закону України Про податок на додану вартість”, бюджетним відшкодуванням вважається - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом п. 7.7. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість”, у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV, передбачено наступне.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п7.7.1)
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п.7.7.2)
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. (п.п. 7.7.4)
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.(п.п. 7.7.5.)
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.(п.п. 7.7.6.)
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.(п.п. 7.7.7.).
П.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 також встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит Згідно з п. 7.5. ст.. 7 вважається:
7.5.1. дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Ст.. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” також встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). (п.п. 7.2.3.)
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.(п.п. 7.2.6.)
П. 1.3. ст.. 1 також визначено, що платником податку вважається особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 ст.. 2, платником податку є:
будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті, а також будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. П.п. 2.3 встановлені випадки у яких особа зобов’язана зареєструватися у якості платника ПДВ.
Відповідно до п. а) п.п 10.1. ст.. 10 цього закону, особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.
Згідно з п. 4.1. ст.. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Таким чином, Законом України “Про податок на додану вартість”, яким визначено ставки та механізм справляння ПДВ, обов’язок щодо визначення об’єкту оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильності обчислення ПДВ покладено на платника податку – продавця товару.
Обов’язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку – покупця.
Закон не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку – покупця товарів (послуг) за правильність визначення платником податку – продавцем товарів (послуг) об’єкту оподаткування та правильність відображення їх у податковому обліку платником податку – продавцем товарів (послуг).
До податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку придбав ці товари з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податків, який придбав товар, Законом України “Про податок на додану вартість” не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету. Ст.. 7 передбачено лише обов’язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товару на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларації, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем ПДВ у ціні товару.
Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету то, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку - покупця права на включення ПДВ до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування з ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З огляду на зазначене, ненадання до перевірки документів щодо постачальників товару контрагентом позивача не може бути підставою для виключення ПДВ з податкового кредиту та зменшення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування.
Перевірками позивача та під час судового розгляду підтверджено, що сума включена позивачем до податкового кредиту у травні 2006 р. по операціям з ТОВ компанія „Ресурс” підтверджена належним чином оформленими податковими накладними. Зустрічною перевіркою встановлено, що ТОВ компанія „Ресурс” включила до податкового зобов’язання ПДВ по виданим позивачу податковим накладним.
З матеріалів справи також вбачається. Що позивачем виконані всі умови, визначені ст.. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” для включення ПДВ у сумі 7092212 грн. до податкового кредиту та розрахунку бюджетного відшкодування, для отримання бюджетного відшкодування. У травні 2006 р. позивачем сплачено ТОВ компанія “Ресурс” 27750000 грн. по наведеному договору.
За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 20.11.2006 р. № 0000902330/0/8365, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за червень 2006 р. на 7092212 грн. не може вважатися обґрунтованим та законним та підлягає визнанню недійсним, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З огляду за зазначене, на користь позивачу підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.
Враховуючи викладене та, керуючись 19, 67 Конституції України, Законами України “Про податок на додану вартість”,
ст. ст. 2, 7 –12, 69-72, 94, 122-163, 254, та прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства, суд, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним повідомлення-рішення Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції (м. Макіївка) від 20.11.2006 р. № 0000902330/0/8365, яким Закритому акціонерному товариству “Макіївський металургійний завод” (м. Макіївка) зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за червень 2006 р. на 7092212 грн.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” (м. Макіївка) витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява та скарга подається на ім’я Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.
Постанову підписано 05 лютого 2007 р.
Суддя Наумова К Г.