УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/3516/14-ц Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А. О.

Категорія 50 Доповідач Жигановська О. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді                Жигановської О.С.

суддів                                   Коломієць О.С., Якухно О.М.          

при секретарі                             Добровольській Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Відділ державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 28 травня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

  У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в обгрунтування якого зазначила, що на підставі рішення Малинського районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2013 року відповідач зобов'язаний виплачувати аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 200 грн. щомісяця. Оскільки ОСОБА_2 неналежним чином виконує рішення суду, утворилась заборгованість по сплаті аліментів в сумі 4712,96 грн. Враховуючи наведене, просила стягнути з відповідача 10164,60 грн. неустойки /пені/ за прострочення сплати аліментів за період з 10.07.2013 року по 24.11.2014 року, а також понесені нею судові витрати.

  Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 28 травня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку /пеню/ за прострочення сплати аліментів в розмірі 3000 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 73,08 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду 1-ї інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить змінити рішення суду та стягнути з відповідача пеню в межах заявлених позовних вимог в сумі 10164, 60 грн., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, вказує, що судом неправильно обрахований розмір неустойки /пені/; відповідач є фізичною особою-підприємцем, працездатний, тому взмозі сплатити кошти, а висновки суду щодо його важкого матеріального стану ґрунтуються на припущеннях.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду 1-ї інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на те, що не працює, доходу від підприємцької діяльності не має, як і інших видів прибутків, заборгованість по сплаті аліментів погашена ним у повному обсязі. Однак, вказані обставини в повній мірі не прийняті судом до уваги при ухваленні рішення.

 Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст.196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Це пов’язано з тим, що відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а за положеннями ч.2 ст.550 ЦК України відсотки на неустойку (як повторна пеня) не нараховуються. У зв’язку з цим сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певну суму заборгованості. При цьому пеня нараховується з часу невиконання рішення суду, перебіг даного строку починається з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили.

Судом встановлено, що рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 28.10.2013 року з ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 300 грн. щомісяця, починаючи з 10.07.2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказане рішення набрало законної сили 08.11.2013 року (а.с.96-97).

Заборгованість зі сплати аліментів утворилась з 10.07.2013 року по 24.11.2014 року в сумі 3112,96 грн. (а.с.13).

Дійшовши правильного висновку про наявність підстав для стягнення неустойки /пені/ за прострочення сплати аліментів, суд 1-ї інстанції припустився помилки в обрахунку розміру цієї неустойки.

Так, аналізуючи встановлені обставини та зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів обчислюється з часу невиконання рішення суду, а саме з наступного дня після набрання чинності судовим рішенням, яким стягнуто аліменти з відповідача, тобто з 09.11.2013 року та до 24.11.2014 року, оскільки даний кінцевий термін визначила сама позивачка, а суд не може вийти за межі заявлених вимог /ч.1 ст.11 ЦПК/.

Отже, неустойка (пеня) обраховується за період, в який виникла заборгованість по аліментам - з 10.07.2013 року по 06.02.2012 року та на підставі довідки ВДВС Малинського РУЮ №6478/3-22/2 від 07.07.2015 року, а саме:

за липень 2013 року –853,97 грн. /(212,96 грн.х1%) х 401 день/

за серпень 2013 року – 1232,81 грн. /(300 грн.х1%) х 401 день; (212,96 грн.х1%)х14 днів/

за вересень 2013 року – 1245 грн. /(300 грн.х1%)х415 днів/

за жовтень 2013 року – 1277,50 грн. /(300 грн.х1%)х415 днів; (116,08х1%)х28 днів/

за листопад 2013 року – 1330,20 грн. /(300 грн.х1%)х443 дні; (120 грн.х1%)х1 день/

за грудень 2013 року -1176 грн. /(300 грн.х15)х392 дні

за січень 2014 року – 1085,61 грн. /(300 грн.х1%)х360 днів; (19,36 грн.х1%)х29 днів/

за березень 2014 року – 990 грн. /(300 грн.х1%)х330 днів/

за квітень 2014 року – 812,20 грн. /(300 грн.х1%)х269 днів; (20 грн.х1%)х26 днів/

за травень 2014 року – 885 грн. /(300 грн.х1%)х295 днів/

за червень 2014 року – 841,80 грн. /(300 грн.х1%)х265 днів; (120 грн.х1%)х39 днів/

за серпень 2014 року – 241 грн. /(100 грн.х1%)х241 день/

за вересень 2014 року – 211 грн. /(100 грн.х1%)х211 днів/, а всього 12182,09 грн.

Проте, колегія суддів вважає, що помилкове обчислення розміру неустойки /пені/ не впливає на правильність вирішення спору. Так, суд 1-ї інстанції прийняв до уваги матеріальний стан відповідача на підставі наданих ним доказів (а.с.55-56), та зменшив розмір пені до 3000 гривень відповідно до положень ч.2 ст.196 СК України. Колегія суддів погоджується із такими висновками місцевого суду, зважаючи, крім наведеного в судовому рішенні, і на те, що розмір стягнутої неустойки /пені/ фактично відповідає розміру заборгованості по аліментам, тобто є співмірним; станом на 01.05.2015 року заборгованість по сплаті аліментів погашена у повному обсязі, а поточні аліментні зобов’язання виконуються ОСОБА_2 належним чином (а.с.32).

Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 308, 313-315,  319 ЦПК України,  колегія суддів,-

                                                       у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 28 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                    Судді: