Справа № 11-164/12 Головуючий у 1 інстанції: Стецик Я.Є.

Провадження № 11/783/11/13 Доповідач: Романюк М. Ф.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого Романюка М.Ф.

суддів Вовка А.С., Пешкова М.І.

при секретарі Кириченку О.М.

з участю прокурора Єсипчука С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора Єсипчука С.М. на вирок Мостиського районного суду Львівської області від 20 липня 2011 року, -

встановила :

цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ралівка, Самбірського району Львівської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, українця громадянина України, з незакінченою вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше судимого, -

засуджено за ч.2 ст.305, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 393, 70 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбуття основного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання та звільнено його з під варти в залі суду 20.07.2011 року.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 перебуваючи 02 червня 2011 року у с. Медика Республіки Польща у невстановленої слідством особи незаконно придбав - 150 таблеток "трамадолу" у п'ятнадцяти блістерах з написами "TRAMAL® Retard 100", які відносяться до наркотичних засобів, обіг яких на території України обмежено, з метою подальшого їх переміщення до місця постійного проживання в Україні для власного вжитку.

В подальшому ОСОБА_1 5 таблеток "трамадолу" вжив, а решту наркотичних засобів сховав. Зокрема 135 таблеток "трамадолу", що містилися у тринадцяти з половиною блістерах з написами "TRAMAL® Retard 100", помістив у пачку з-під чіпсів фірми "Top chips", яка була у білому поліетиленовому пакеті, та 10 таблеток, що містилися в одному блістері з написом "TRAMAL® Retard 100", - ручну наплічну сумку. Далі ОСОБА_1 перемістив вказані наркотичні засоби з с. Медика Республіки Польща до міжнародного автомобільного пункту пропуску "Шегині" митного поста "Мостиська" Львівської митниці, що на території Мостиського району Львівської області.

Прямуючи 02 червня 2011 року близько 10 год. 46 хв. з РП в Україну через піший перехід "Шегині" митного поста "Мостиська" Львівської митниці та перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 контрабандним способом, умисно, незаконно, з приховуванням від митного контролю, із застосуванням засобів, що утруднюють їх виявлення, перемістив через митний кордон України вищевказані наркотичні засоби, а саме 145 таблеток "трамадолу" (зберігаючи при собі: 10 таблеток - у ручній наплічній сумці з надписом "Ostin" та 135 таблеток - в пачці з-під чіпсів фірми "Top chips" у білому поліетиленовому пакеті з зеленими написами на польській мові).

3 червня 2011 року Галицьким районним судом м. Львова ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту з утриманням у Львівському СІЗО, про що йому було оголошено під розписку о 18 год. 00 хв., тобто ОСОБА_1 з вказаного часу перебував під вартою і на нього поширювались вимоги Закону "Про попереднє ув'язнення".

Цього ж дня біля 19 год. за вказівкою слідчого Барабаша Б.Я. підсудний ОСОБА_1 для проведення слідчих дій був доставлений конвойним нарядом РСВ УСБУ у Львівській області у приміщення слідчого відділу Управління, що по вул. С. Бандери, 1 у м. Львові. Під час вказаного конвоювання співробітниками УСБУ у Львівській області ОСОБА_1 по коридору третього поверху слідчого відділу, останній, усвідомлюючи неминучість відбування покарання за вчинені злочини, самовільно, з метою втечі, вирвався від них, підбіг до вікна, відчинив його та подолавши опір працівників правоохоронного органу, вистрибнув на прилеглу адміністративну територію, де відразу був затриманий.

На вирок суду прокурор Єсипчук С.М. подав апеляцію, в якій просить вирок районного суду від 20.07.2011 року скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочинів та особі засудженого, постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 305, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 393 КК України і засудити: ст. 305 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, які були предметом контрабанди та з конфіскацією майна; за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі ; за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 393 КК України до 3 років позбавлення волі; згідно з ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди та конфіскацією майна.

В зміні до апеляції просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочинів та особі засудженого, а справу скерувати на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі суду.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини засудженого у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, зібраним доказам, є обґрунтованим і в апеляції не оспорюється, як і питання кваліфікації дій засудженого за ст. ст. 305 ч.2, 309 ч.2, 15 ч.2 - 393 ч.1 КК України.

Обставини, які пом'якшують покарання, маючи відповідну систему, характеризують знижений ступінь суспільної небезпеки особи злочинця та вчиненого ним діяння, слугують критерієм індивідуалізації покарання.

Щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність.

Сприяння розкриттю злочину здійснюється добровільно у будь-якій формі: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів, іншої інформації про свою злочинну діяльність та/або таку діяльність інших осіб. Таке сприяння має бути активним, тобто певною мірою ініціативним та енергійним.

Як убачається з оскаржуваного вироку суду першої інстанції, при призначенні покарання суд визнав як пом'якшуючі покарання обставини щире каяття ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину, сприяння розкриттю злочинів, позитивну характеристику по місцю проживанню.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час досудового слідства намагався вчинити опір від органу розслідування, відтак ухилитись від кримінальної відповідальності та вину в цьому на досудовому слідстві не визнавав і давав неправдиві показання щодо наміру вчинити суїцид.

Окрім цього, суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_1 раніше судимий вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 10.09.2010р. за ч.1 ст.385 КК України до 850 грн. штрафу, а відтак є особою, схильною порушення закону та оскільки впродовж 1 року він вчинив новий злочин, відповідно до вимог п.5 ст.89 КК УКраїни попередня судимість є не погашеною та його дії становлять підвищену суспільну небезпеку.

Разом з тим, хоча суд першої інстанції у вироці зазначив, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий та злочин середньої тяжкості, однак при цьому не надав оцінку підвищеній суспільній небезпеці вчиненого.

Законом встановлено як пом'якшуючу покарання обставину -активне сприяння розкриттю злочину. Як одну з пом'якшуючих покарання обставин судом встановлено сприяння в розслідуванні злочину. Однак, така пом'якшуюча покарання обставина є надуманою і суд у своєму вироку не навів аргументів про таке сприяння ОСОБА_1 та в чому воно виражалось.

Визнаючи щире каяття ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, як обставину, що пом'якшує покарання, суд першої інстанції не врахував того, що щире каяття останнього було вимушеним в силу наявності об"єму беззаперечних доказів його вини.

Колегія суддів вважає, що покарання призначене ОСОБА_1 із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає вимогам ст. 65 КК України, не є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора необхідно задовольнити, оскаржуваний вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 362, 365 - 377 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію прокурора Єсипчука С.М. задоволити.

Вирок Мостиського районного суду Львівської області від 20 липня 2011 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд, в іншому складі суду.

Головуючий :

Судді :