Справа №22ц-20482/2008
Головуючий в 1 інстанції Дивляш О.В.
Категорія 26 (4)
Доповідач - Братіщева Л.А.
РІШЕННЯ
Іменем України
28 травня 2008 року колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Неклеси В.І.
Суддів: Братіщевої Л.А., Барильської А.П. при секретарі Чубіній А.ВІ.
за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, 3 особа - Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» - про перерахунок розміру сум страхових виплат відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Відділення фонду), 3 особа - Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» - про перерахунок розміру сум страхових виплат відшкодування шкоди і просив суд поновити строк позовної давностт\щодо перерахунку сум відшкодування шкоди, стягнути з Відділення фонду недоплату по щомісячним виплатам відшкодування шкоди з 01.04.2001р. та стягувати щомісячно, починаючи з 01.03.2007р. страхові виплати в сумі по 2656,65грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути з відповідача недоплату по щомісячним виплатам відшкодування шкоди за період з 01.12.2004р. по 01.12.2007р. в сумі 48987,87грн. і щомісяця стягувати по 2048,19грн., починаючи з 01.12.2007р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 до Відділення фонду задоволено. На його користь з відповідача стягнуто недоплату по щомісячним страховим виплатам відшкодування шкоди за період з 01.12.2004р. по 01.12.2007р. в сумі 48987,87грн. та щомісячні страхові виплати в сумі
2048,19грн. починаючи з 01.12.2007р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок розміру страхових виплат.
В апеляційній скарзі Відділення фонду просить рішення суду скасувати і справу направити на новий розгляд з тих підстав, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, а саме: суд керувався табуліграмами ВАТ «КЗРК», а не довідкою про середній заробіток відповідного працівника, що суперечить вимогам Постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997 року; не застосував строк позовної давності, суд першої інстанції безпідставно притягнув Фонд соціального страхування до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи; суд не дав належну правову оцінку економічному обґрунтуванню застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів та фактичної заробітної плат"- суд вернув уваги, що відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду соціального страхування на дату проведення перерахунку відповідно до п 3.7.2 Порядку № 83 «Про призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22.12.2005 року».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 працював з 1974р. підземним прохідником 6 розряду на ш. «Гвардійській» (правонаступником якої є ВАТ «КЗРК») у шкідливих умовах праці. Працюючи на шахті він отримав професійне захворювання і висновком МСЕК йому встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 50% з 10.01.1990р. При подальших переоглядах відсоток втрати професійної працездатності змінювався і з 01.03.2001р. - встановлена втрата працездатності в розмірі 60% безстроково. Виплати по відшкодуванню шкоди здоров'ю здійснювало ВАТ «КЗРК» до передачі справи до Відділення фонду в місяць по 131,03грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що починаючи з січня 1996 року ВАТ «КЗРК» не застосувало коефіцієнти підвищення тарифних ставок та невірно зробило розрахунок сум відшкодування шкоди ОСОБА_1, у зв'язку з чим вказані суми були незаконно занижені.
У подальшому підприємством також неправильно застосовувалися або ж взагалі не застосовувалися коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів.
.Після передачі товариством документів Відділенню Фонду з 01.04.2001р. останнє також неправильно виплачувало позивачеві суми відшкодування шкоди, а тому визначені судом суми з урахуванням коефіцієнтів підлягають стягненню з Відділення Фонду за час, що не перевищує трьох років.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна виходячи із наступного.
Відповідно до п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року в редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 18.07.1994 року, що діяла до 03.10.1997 року, перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводиться у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.
Положення про перерахунок сум відшкодування шкоди передбачено Галузевими угодами між Міністерством промислової політики України та добровільними об'єднаннями і ЦК профспілок на 1995 - 2000 pp., а саме: роботодавець проводить перерахунок відшкодування шкоди, пов'язаної з виконанням трудових обов'язків одночасно з підвищенням на підприємстві тарифних ставок та посадових окладів на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати за даною професією.
Таким чином, діючими на час виникнення спірних правовідносин нормативно -правовими актами визначено порядок нарахування та перерахунку сум відшкодування шкоди працівникові у зв'язку із ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Госпрозрахункові підприємства, виходячи із своїх фінансових можливостей, самостійно визначають зростання коефіцієнтів тарифних ставок (посадових окладів) та терміни їхнього запровадження.
Суд перерахував призначені підприємством суми відшкодування шкоди позивачеві, починаючи з 01.01.1996 року по 01.04.2001 року без урахування вищенаведеного і при відсутності доказів про фактичне підвищення заробітної плати за професією позивача в оспорювані періоди, а саме: на коефіцієнт 2, 5 з 01.01.1996 року, коефіцієнт 1, 25 з 01.06.1997 року, коефіцієнт 1, 3 з 01.01.1998 року, коефіцієнт 1, 265 з 01.07.1999 року, коефіцієнт 1,226 з 01.01.2000 року, коефіцієнт 1,217 з 01.05.2000 року.
ВАТ «КЗРК» в межах своїх повноважень та виходячи із фінансових можливостей визначив розмір коефіцієнтів зростання тарифних ставок і посадових окладів.
Так, згідно з Постановою адміністрації і профспілкових комітетів ВО «Кривбасруда» № 1\6 від 26.01.1996 року, на підприємстві тарифні ставки збільшені у 2,5 рази, а фактичний ріст заробітної плати складає 1,25 рази за рахунок перегляду структури заробітної плати.
З 01.06.1997 року відповідно до сумісної Постанови адміністрації і профспілкових комітетів ВО «Кривбасруда» від 21.05.1997 року № 3\91\06, тарифні ставки збільшені у 1,25 рази без збільшення заробітної плати працюючих.
З 01.01.1998 року відповідно до сумісної Постанови адміністрації і профспілкових комітетів ВО «Кривбасруда» від 25.12.1997 року № 6\195 «Про перегляд структури заробітної плати», тарифні ставки збільшені в 1, 3 рази без фактичного росту заробітної плати.
З 01.07.1999 року, 01.01.2000 року та з 01.05.2000 року підприємство перерахувало суми відшкодування шкоди відповідачу на коефіцієнти фактичного збільшення заробітної плати, відповідно на 1,15; 1,1; 1,193, що не суперечить закону, оскільки заробітна плата на підприємстві, у тому числі за професією позивача, збільшилася саме на такі коефіцієнти.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що підстав для перерахунку суми втраченого заробітку у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивачеві, починаючи з 01.01.1996 року, немає.
Оскільки на час передачі особової справи до Відділення Фонду ВАТ «КЗРК» правильно визначив розмір щомісячних регресних виплат, то у суду першої інстанції не було підстав для перерахунку страхових виплат з 01.04.2001 року та стягнення заборгованості.
Відділенням Фонду проводилися перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до постанов правління Фонду : від 25.07.2002 року ( коефіцієнт - 1, 193), від 01.03.2003 року (коефіцієнт 1,182), від 01.03.2004 року (коефіцієнт 1,152), від 01.03.2005 року ( коефіцієнт 1, 238), від 01.03.2006 року (коефіцієнт 1, 203), від 20.03.2007р. (коефіцієнт 1,183) і проведений перерахунок належних ОСОБА_1 страхових виплат грунтується на законі.
За таких обставин колегія дійшла висновку, що позивачем всупереч вимог ст. ст.10, 60 ЦПК України не надано суду жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог щодо фактичного підвищення заробітної плати за оспорюваний період, у зв'язку з чим у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, оскільки при вирішенні спору неправильно застосовані норми матеріального права та має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення -скасуванню з підстав, передбачених п.п.3, 4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, п.3, 4 ч.1 ст.309, 313-315, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 грудня 2007р. -скасувати. Ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 в його позовних вимогах до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, 3 особа - Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», про перерахунок розміру сум страхових виплат відшкодування шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.