Справа № 2-274/2008р.
Рішення
іменем України
16 липня 2008 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої- судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Петрусенко Т.В., з участю:
позивачки ОСОБА_2, представника позивачки ОСОБА_3 , представника відповідача Рожко С. М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
УСТАНОВИВ:
10 квітня 2008 року до суду звернулася ОСОБА_2 з позовними вимогами до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", які в процесі розгляду доповнила та збільшила і просила поновити її на роботі на попередній посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 березня 2008 року по день ухвалення рішення суду та витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, в сумі 1000 гривень.
У судовому засіданні позивачка та її представник просили задовольнити позовні вимоги, пославшись на те, що відповідач безпідставно звільнив її за п.2 ст. 41 КЗпП України.
Представник відповідача позов не визнав в повному обсязі, пославшись на те, що позивачка, будучи матеріально-відповідальною собою, виконуючи функції по оформленню кредитних карток та встановлення на них кредитних лімітів, умисно порушила вимоги кредитних процедур встановивши кредитні ліміти на пластикові картки без особистого звернення та присутності позичальників.
Суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 - позивачка у справі, відповідно до наказу №3.CN-Kn-2007-315-K від 02 .04. 2007 року була прийнята на роботу в ЗАТКБ "Приватбанк" з 02.04.2007 року на посаду провідного менеджера по банківському обслуговуванню юридичних осіб у відділення "Славутич" Чернігівського Регіонального Управління, посадова підгрупа - провідний спеціаліст роздрібного корпоративного бізнесу відділення групи Б ( а.с. 50).
Наказом № Э.СИ-ПП-2007-523-к від 19.06.2007 року ОСОБА_2, позивачку у справі, було переведено з 20.06.2007 року на посаду провідного менеджера по банківському обслуговування фізичних осіб відділення "Славутич" Чернігівського РУ, посадова підгрупа - провідний спеціаліст по роздрібному обслуговуванню фізичних осіб відділення групи Б (а.с. 51).
Відповідно до наказу директора Чернігівського РУ ЗАТ КБ "ПриватБанку" № Э.CN.0.0.0.0/ 17-90 від 11.03.2008 року позивачка була звільнена з займаної посади провідного менеджера по банківському обслуговуванню фізичних осіб відділення групи Б "Славутич" Чернігівського РУ в зв'язку з втратою довір'я на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України(а.с. 52).
Відповідно до п.2 ст. 41 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Як видно із зазначеного наказу про звільнення, підставою розірвання трудового договору з позивачкою був наказ № ZAKL - 2008/1-963 від 07.03.2008 року "Про покарання ", зокрема, провідного спеціаліста по роздрібному обслуговуванню фізичних осіб ОСОБА_2 за халатне відношення до своїх службових обов"язків(а.с. 17-19).
Винесенню даного наказу передувало службове розслідування, проведене
управлінням безпеки по Чернігівському регіональному управлінню ЗАТ КБ
"ПриватБанк", в ході якого виявлено, зокрема, 2 факти оформлення і видачі шахрайських кредитів провідним спеціалістом по роздрібному обслуговуванню фізичних осіб відділення "Славутич" ОСОБА_2.
Як вбачається з висновку службового розслідування, ОСОБА_5, позивачка у справі, в порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями ПриватБанку, встановлених наказом № 1140 від 29.10.2007 року Про кредитні процедури Бізнесу "Роздрібне кредитування", порушуючи процедури кредитування, у відсутності позичальників у жовтні 2007 року, не перевіривши паспортних даних, зняла ксерокопії з наданих заступником керівника центру Головного Офісу ЗАТ КБ "ПриватБанку" по залученню клієнтів ОСОБА_6 документів на укладення за його проханням двох кредитних договорів та випуск кредитних карт "Універсальна" на ім'я Панчишка і Топоркова, чиї оригінали паспортів, заяви, довідки про доходи, фотографії він надав, завірила їх, зробила скан - копії фотографій і ввела їх в ПК "Приват-48", оформила дані кредити. Коли картки були готові, старший менеджер ОСОБА_7 видала їх ОСОБА_8, який поставив свій підпис за позичальників в Журналі видачі платіжних карт. Дані дії ОСОБА_2 дали підставу для втрати довір'я до неї з боку банку(а.с. 65-68).
Зазначені обставини підтверджені свідком ОСОБА_9.
Положенням про кредитні процедури Бізнесу "Роздрібне кредитування", затвердженого наказом № PR -2007-1140 від 29.10.2007 року, порушенням якого обгрунтовані винні дії позивачки, регулюються функції, повноваження, взаємодія працівників Бізнесу(а.с. 188-193).
В зазначеному Положенні не передбачено функції провідного менеджера по роздрібному обслуговуванню фізичних осіб, пов'язаних з оформленням та видачею кредитних карт, і його дія не поширюється на зазначених працівників, що представником відповідача не оспорюється.
Таким чином, посилання в наказі № ZAKL - 2008/1-963 від 07.03.2008 року на порушення позивачкою Положення про кредитні процедури Бізнесу "Роздрібне кредитування", затвердженого наказом № 1140 від 29.10.2007 року суд вважає неправомірним.
Порядок видачі кредитних карт клієнтам врегульовано Інструкцією про порядок ведення обліку пластикових карт ПриватБанка, затвердженою Наказом № 1825 від 08.12.2006 року, з якою позивачка була ознайомлена лише 3 грудня 2007 року, що підтверджено розпискою, копія якої долучена до матеріалів справи(а.с. 210).
Згідно вищевказаної Інструкції при видачі персоналізованих карт операціоніст заповнює Журнал видачі платіжних карт, пластикова карта видається клієнту при
пред'явленні документу з фото, що засвідчує особу, при цьому в Журналі клієнтом ставиться відмітка про одержання (підпис) (а.с. 216-236).
Як вбачається з пояснень позивачки, вона і раніше готувала пакети документів для видачі кредитних карток, наданих їй керівником відділення "Славутич" у відсутності позичальників, але повноважень щодо встановлення кредитних лімітів вона не мала, рішення про видачу кредитних лімітів та їх розмір приймав керівник відділення.
Зазначені обставини підтверджені показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12.
Доводи представника відповідача, зазначені в запереченнях про те, що позивачка, будучи матеріально-відповідальною особою, виконуючи функції по оформленню кредитних карток та встановлення на них кредитних лімітів, умисно порушила вимоги кредитних процедур, встановивши кредитні ліміти на пластикові картки без особистого звернення та присутності позичальників спростовуються внутрішньою довіреністю № CN - 4885-1 від 19.06.2008 року, якою визначені повноваження позивачки і її посадові обов'язки (а.с. 108-111).
Зазначеною довіреністю на позивачку покладено обов'язки щодо підготовки документів для надання кредитної картки, заведення договору у ПК Приват 48, ведення обліку кредитних карток, подача заявки на встановлення та зміну кредитних лімітів на кредитних картках, проведення поточного обслуговування кредитних карток.
Повноваження щодо прийняття рішень про видачу кредитів, про надання кредитної картки фізичній особі, встановлення та зміна розміру кредитного ліміту, надані внутрішньою довіреністю № CN-4969-1 керівнику відділення групи Б ЗАТ КБ „ПриватБанк"(а.с. 136-179).
Про те, що позивачка не була матеріально-відповідальною особою, свідчить той факт, що з нею не був укладений договір про повну матеріальну відповідальність при переведенні її на посаду провідного менеджера по банківському обслуговування фізичних осіб відділення "Славутич" Чернігівського РУ, посадова підгрупа - провідний спеціаліст по роздрібному обслуговуванню фізичних осіб відділення групи Б та посада, яку вона займала, не відноситься до Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженого постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР по праці та соціальним питанням і Секретаріату ВЦРПС № 447/24 від 28.12.1977 року(а.с. 100-102).
Посилання представника відповідача в судовому засіданні на те, що формування пакету документів для отримання кредитних карт, є безпосереднім обслуговуванням товарних та грошових цінностей, суд вважає необгрунтованими, оскільки в трудових функціях позивачки відсутні ознаки безпосереднього обслуговування грошових чи товарних цінностей.
Наведені докази свідчать про те, що відповідач не мав права звільняти позивачку з займаної посади згідно п.2 ст. 41 КЗпП України, оскільки в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт безпосереднього обслуговування позивачкою товарних та грошових цінностей, а тому з цієї підстави ОСОБА_2 підлягає поновленню на роботі.
Крім того, відповідачем порушені вимоги ч.3 ст. 184 КЗпП України, оскільки звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, позивачка у справі, на своєму утриманні має малолітню дитину ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого долучена до матеріалів справи,
та утримує і виховує її без батька, оскільки шлюб з батьком дитини був розірваний 20 липня 2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, проживають вони з батьком дитини окремо, допомоги на утримання дитини він не надає. Тому згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 „Про практику розгляду судами трудових спорів" позивачка є одинокою матір'ю.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Згідно довідки ЗАТ КБ "ПриватБанк" від 15.07.2008 року середньоденна заробітна плата позивачки, обчислена відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" становить 68, 93 гривні, середньомісячна заробітна плата - 1861, 09 гривень.
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить з 11 березня 2008 року по 16 липня 2008 року, тобто за 4 місяці 5 днів (4 х 1861, 09 + 68, 93х 5) становить 7789 гривень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає судовий збір на користь держави в розмірі, передбаченому ст. 3 Декрету КМУ „Про державне мито" №007-93 від 21.01.93 та відповідно до ст. 81 ЦПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заявлені вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача на її користь витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги фахівця в галузі права, не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
У матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що ОСОБА_3 , - юрист адвокатського об'єднання "ЮК Захист", яка приймала участь у розгляді справи в якості представника позивачки по довіреності, є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Крім того, відповідно до довіреності від 12 травня 2008 року позивачкою надано повноваження свого представника саме в такому процесуальному статусі і кошти в сумі 1000 гривень позивачкою були сплачені ЮК "Захист" за представництво інтересів в суді (а.с. 283)
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Поновити на роботі у Закритому акціонерному товаристві комерційному банку „ПриватБанк" ОСОБА_2 на попередній посаді - провідного менеджера по банківському обслуговуванню фізичних осіб відділення групи Б „Славутич" Чернігівського Регіонального управління.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 7789 гривень.
Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 77 гривень 89 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині поновлення на роботі.
Заява про апеляційне оскарження цього рішення може бути подана до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Славутицький міський суд.