Справа № 11-13/11 Головуючий у І інстанції Кочура О.О.

Категорія - ст.1971ч.1 КК Доповідач Трейтяк О. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

Суддів ОСЕДАЧА М.М., ОСОБА_2

з участю прокурора ХОМАЗЮКА О.В.

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, мешканець с. Мамекине, Новгород-Сіверського району Чернігівської області, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3/а, кімн.11,12 кв.6, раніше не судимий,

засуджений за ст.1971 ч.1 КК України до штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 3400 гривень.

Судом ОСОБА_3, засновник приватного підприємства « Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція», визнаний винним в тому, що з листопада 2008 року, достовірно знаючи, що земельна ділянка площею 141.8 га, в тому числі 106,0 га під ставком землі водного фонду, решта 35,8 га землі сільськогосподарського призначення, розташована на території Мамекинської сільської ради за межами с. Мамекино Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, відносяться до земель державної власності (землі запасу), самовільно зайняв її без відповідних дозвільних та правовстановлюючих документів для розведення та вирощування риби, чим порушив ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Відповідно до розрахунків розміру шкоди сума завданих державі збитків внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки склала 86384 гривні 70 коп.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок змінити та звільнити його від відбування покарання. Зазначає, що в судовому засіданні 26.10.2010 року вину визнав повністю, оскільки був доставлений з лікарні і знаходився під впливом медичних препаратів, а тому не міг в повній мірі відповідати та керувати ними.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію і просив задовольнити її з вказаних в ній підстав, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів і є обґрунтованим.

Сам засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе визнав повністю і докладно розповідав, що він дійсно з 2008 року користується самовільно захопленою земельною ділянкою в с. Мамекине Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Фактичні обставини справи, доведеність винності і кваліфікація дій ОСОБА_3 в судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі і підсудним, не оспорювались і згідно ст.299 КПК України не досліджувались.

Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України у випадку розгляду справи без дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, учасники судового розгляду позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Ці наслідки були роз’яснені всім учасникам судового розгляду, в тому числі і підсудному, і він добровільно погодився на скорочений порядок судового слідства.

          Оскільки ОСОБА_3В самовільно зайняв земельну ділянку, чим завдав значної шкоди її законному володільцю або власнику, його дії правильно кваліфіковані за ст.1971 ч. 1 КК України.

Призначаючи покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, що він має двох неповнолітніх дітей, його стан здоров’я на момент розгляду кримінальної справи, обставини, що пом’якшують покарання, а саме: щире каяття підсудного у вчиненні скоєного ним злочину, позитивну характеристику за місцем проживання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

          Доводи засудженого про те, що він в судове засідання був доставлений з лікарні і знаходився під впливом медичних препаратів, а тому не міг в повній мірі відповідати та керувати своїми діями, спростовуються повідомленням Новгород-Сіверської центральної районної лікарні про те, що за станом здоров’я ОСОБА_3 з урахуванням отримуваного медикаментозного лікування може приймати участь в судовому засіданні.

Постановлений судом щодо ОСОБА_3 вирок відповідає вимогам закону і підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_3 – без зміни.

СУДДІ:

ОСЕДАЧ М.М. ОСОБА_1 ОСОБА_2