УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді: Головчук С.В.

суддів: Забродського М.І., Миніч Т.І., при секретарі судового засідання Прищепі О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 5 березня 2008 року,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи Бердичівської центральної міської лікарні про встановлення факту ушкодження здоров'я внаслідок неправомірних дій водія під час ДТП та внаслідок дій джерела підвищеної небезпеки, стягнення майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2007 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідачів та просив стягнути 12270 грн. 77 коп. майнової шкоди, кошти за надання йому юридичної допомоги та 10 тис. грн. моральної шкоди.

У судовому засіданні він неодноразово уточнював свої вимоги і просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку 49 грн. 71коп. витрат на придбання ліків, 118 грн. 87 коп. витрат на придбання ліків під час перебування на стаціонарному лікуванні, 406 грн. 18 коп. додаткових витрат на придбання дієтичного фруктово-вітамінного харчування, 31 512 грн. втраченого заробітку та 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що 3 грудня 2006 року о 3 годині 30 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем „Опель-Вектра" порушив Правила дорожнього руху та здійснив зіткнення з автомобілем „Форд-Таурус" пасажиром, якого був ОСОБА_1. Внаслідок Дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження та у зв'язку з цим проходив лікування.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 5 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача

Справа 22 ц/924

 Категорія 30

Головуючий у суді 1-ої інстанції Бабич В.І..

Суддя-доповідач Забродський М.І.

118 грн. 87 коп. витрат на придбання ліків, 1152 грн. втраченого заробітку, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 98 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким вимоги його задовольнити. Вважає, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, суд необґрунтовано відмовив у задоволенні вимог, щодо стягнення коштів у розмірі 49 грн. 71 коп. та 406 грн. 18 коп., які він витратив на придбання ліків та дієтичного харчування. Всупереч ст. 1190 ЦК України суд не застосував солідарну відповідальність за заподіяну шкоду до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та неправильно обрахував втрачений заробіток. Крім того справа розглянута у відсутність представника Бердичівської міської лікарні, який належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 3 грудня 2006 року о 3 годині 30 хвилин в смт. Гришківці Бердичівського району по вул. Леніна на 38 км. + 825 м. автодороги Житомир- М.Подільський ОСОБА_3, керуючи автомобілем „Опель-Вектра" номерний знак НОМЕР_1, виїхав на смугу зустрічного руху тав порушення п.п. 1.5; 2.1"а"; 2.3"б";10.1;11.2;11.3; і дорожніх знаків 1.39, 1.2, 1.4.1. Правил дорожнього руху здійснив зіткнення з автомобілем „Форд-Таурус" під керуванням ОСОБА_5(а.с.4).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних саднин голови, закритої травми грудної клітини та живота і знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Бердичівської ЦМЛ з 3 грудня 2006 року по 9 грудня 2006 року(а.с.78). За цих обставин суд правильно вважав, що позивачу у відповідності до ст.1160 ЦК України, слід відшкодувати витрати на придбання ліків у розмірі 118,87 грн., оскільки він придбавав їх за власні кошти і це підтверджується довідкою Бердичівської міської лікарні та епікризом (а.с.5,101). Через відсутність доказів, проте, що позивач придбав ліки на своє лікування у сумі 49,71 грн. суд правильно відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення вимог щодо стягнення втраченого заробітку, суд виходив з того, що позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу заподіяння тілесних ушкоджень з 3 по 9 грудня 2006 року, що підтверджується довідкою лікарні(а.с. 78) і у відповідності до ст. 1197 ЦК України провів правильний обрахунок розміру втраченого заробітку.

Доводи апеляційної скарги про те що на користь позивача слід стягнути 34 911 грн. втраченого заробітку починаючи з 5 грудня 2006 року по 1 лютого 2008 року є безпідставні. З матеріалів справи не вбачається, що

ОСОБА_1 знаходився у цей період на лікуванні з приводу заподіяних внаслідок цього ДТП тілесних ушкоджень.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги, щодо стягнення коштів на посилене дієтичне фруктово вітамінне харчування в розмірі 406 грн. 18 коп, оскільки воно призначається лікарем на конкретно визначений термін. Проте такі докази у матеріалах справи відсутні, а тому рішення суду, щодо відмови у задоволенні цих вимог, є обґрунтованим.

Вирішуючи питання щодо" відшкодування моральної шкоди- суд-правильно вважав, що ОСОБА_1 зазнав втрат немайнового характеру, оскільки внаслідок ДТП йому спричинено тілесні ушкодження, з цього приводу він переживав та було порушено життєві зв'язки. Визначений розмір відшкодування моральної шкоди судом відповідає засадам виваженості, розумності і справедливості і підстав для його зміни чи скасування не має.

Стягуючи заподіяну шкоду на користь позивача з ОСОБА_3 та відмовляючи у задоволенні позову до ОСОБА_2 суд виходив з того, що ОСОБА_3 неправомірно заволодів транспортним засобом і як особа, яка досягла повноліття відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Проте з таким висновком суду погодитись неможливо.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що власником автомобіля „Опель-Вектра", яким керував ОСОБА_3 є його батько ОСОБА_2. ОСОБА_3 керував зазначеним автомобілем без відповідної правової підставна саме в силу повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( довіреність, договору оренди тощо). ОСОБА_2 не вжив усіх необхідних заходів, щодо упередження можливості заволодіння транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, оскільки недбало поставився до свого обов'язку забезпечити належне зберігання автомобіля і унеможливити його використання неповнолітнім сином. У засіданні він не довів, що ОСОБА_3 неправомірно заволодів автомобілем, оскільки до органів міліції з цього приводу не звертався про що сам ствердив. За таких обставин, на нього і слід покласти обов'язок по відшкодуванню шкоди.

Враховуючи викладене , рішення суду підлягає скасуванню, по справі можливо ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, та стягнення майнової і моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції, з відповідача ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд покладає судові витрати на ОСОБА_2. у розмірі: 84 грн.50 коп.(51грн. +8,50 грн.+25 грн. судовий збір),  60  грн.  витрат     на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

справи, 200 грн. витрат на правову допомогу, оскільки з .матеріалів справи (а.с. 15) видно, що позивач сплатив ці кошти адвокату ОСОБА_5. В решті рішення суду Апеляційний суд залишає без змін. Керуючись    ст.  1187 ЦК України, ст.ст.  88, 209,304,307,309, 313, 314,316 ЦПК України, апеляційний суд-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 5 березня 2008 року, в частині задоволення позову до ОСОБА_3 та відмови у позові до ОСОБА_2, скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 118 грн. 87 коп. витрат на придбання ліків, 1152 грн. втраченого заробітку, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 84 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору, 60 грн. витрат по оплаті ІТЗ, 200 грн. витрат за надання правової допомоги.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.