Справа № 199/4710/15-ц

(2/199/2357/15)

У Х В А Л А

іменем України

16 липня 2015 року м. Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.

При секретарі Карабань А.Є.

За участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання договору дарування квартири недійсним,

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2015 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська відкрите провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсним договору дарування квартири за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Щербини, б. 19, кв. 3.

До початку судового розгляду від представника відповідачки ОСОБА_5 надійшла заява про передачу справи на розгляд до Індустріального районного суду за підсудністю, оскільки квартира, договір дарування якої оспорюється, знаходиться в Індустріальному районі м. Дніпропетровська.

Представник позивачки ОСОБА_1 заперечив проти задоволення заяви, оскільки, на його думку, до заявлених ними вимог застосовуються загальні правила підсудності за місцем реєстрації відповідачки.

Суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Квартира АДРЕСА_1 дійсно знаходиться на території Індустріального району м. Дніпропетровська, що визнано і представником позивачки.

Оскільки територіальна компетенція Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не поширюється на Індустріальний район міста Дніпропетровська, позовна заява не підсудна Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська і не може бути розглянута їм по суті.

Доводи представника позивачки щодо застосування до їх позову загальних правил підсудності за місцем реєстрації відповідачки ґрунтуються на хибному тлумаченні відповідних положень процесуального закону та судом відхиляються.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового засідання виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Оскільки після відкриття провадження у справі і до початку судового засідання виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил виключної підсудності, цивільну справу на підставі ч. 1 ст. 114, п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України слід передати до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю.

Керуючись ч. 1 ст. 114, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 116 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання договору дарування квартири недійсним передати на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий :

16.07.2015