Справа № 2-1993/12

РІШЕННЯ

іменем України

04.04.2012

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Смирнової Є.П.,

при секретарі Грей О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві

справу за позовом

                    ОСОБА_1 до

                                                                      ОСОБА_2, -

                    Про стягнення пені за прострочення

сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів в сумі 41.835 грн. 50 коп.

При цьому позивачка вказує на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 27.08.1999 року до 14.03.2006 року. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу з відповідачем залишився проживати з нею та знаходиться на її утриманні.

ОСОБА_1 також зазначає, що за рішенням Ленінського районного суду міста Вінниця від 02.03.2006 року з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_3 стягуються аліменти в розмірі 350 грн. щомісячно, починаючи з 17.01.2006 року.

          На виконання вказаного рішення суду Замостянським ВДВС Вінницького міського управління юстиції було порушено виконавче провадження.

          Ухвалою Замостянського районного суду Вінницької області від 04.06.2010 року ОСОБА_2, як боржника, було оголошено у розшук. При виконання даної ухвали суду було встановлено, що відповідач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Після визначення місця проживання відповідача, справу було направлено до ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві та 21.01.2011 року було відкрито виконавче провадження.

Як зазначає ОСОБА_1, відповідач достеменно знаючи про рішення суду, яке набрало законної сили, умисно і злісно тривалий час ухиляється він його виконання, приховує місце своєї роботи та свої доходи, будь-якої матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Внаслідок цього станом на 11.11.2011 року у ОСОБА_2 утворилася заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 8.369 грн. 35 клоп, яку він частково погасив. Станом на 07.12.2011 року заборгованість відповідача по аліментам складає 2.169 грн. 35 коп., що підтверджується розрахунком державного виконавця.

Посилаючись на викладені обставина та вимоги ст. 196 Сімейного Кодексу України, ОСОБА_1 просить задовольнити її вимоги та стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів за період з січня 2009 року по 01.12.2011 року в сумі 41.835 грн. 50 коп. та судові витрати по справі.

В подальшому ОСОБА_1 надіслала до суду заяву від 15.03.2012 року, в який просить розглядати справу без її присутності за участю її представника ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 за угодою – ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечує. При цьому в своїх запереченнях ОСОБА_2 вказує на те, що він ніколи не ухилявся від сплати аліментів. Заборгованість, яка мала місце певний період часу, виникла не з його вини, а з об’єктивних причин, та на час подання позовної заяви заборгованість по аліментам повністю погашена (а.с. 25-26).

          Як вказує відповідач, у зв’язку з одруженням 10.12.2009 року з ОСОБА_5, він змінив місце проживання та переїхав до м. Києва. Намагаючись віднайти кваліфіковану роботу, він з 21 січня по 07 травня 2010 року проходив навчання у навчальному центрі «Успіх», тому цей час він не працював та не мав змоги сплачували аліменти. Після навчання, через відсутність роботи та за станом здоров’я він тимчасово не мав можливості працювати.

          ОСОБА_2 зазначає, що він абсолютно не приховував місця свого проживання та роботи, і тільки у нього з’явилася можливість, він відразу відновив виплату аліментів та, згодом, погасив заборгованість.

          Крім того, відповідач вказує на те, що він весь час підтримував зв’язок з колишньою дружиною та повідомляв її в телефонних розмовах про його місце проживання та про причини тимчасових несплат аліментів. Той факт, що він був оголошений у розшук за заявою ОСОБА_1 свідчить тільки про її упереджене ставлення.

          Також ОСОБА_2 зазначає, що його син ОСОБА_6 перебуває на державному утриманні у Крищинецькій спеціальній школі-інтернаті для розумово-відсталих дітей. Знаючи про державне утримання дитини, він вважав, що тимчасові, з поважних причин, несплати аліментів, не принесуть шкоди його дитині.

          Посилаючись на викладені обставини, відповідач ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з 27.08.1999 року по 14.03.2006 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3, 4).

За рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 02.03.2006 року з відповідача стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 350 грн. щомісячно, починаючи з 17.01.2006 року і до повнолітня дитини (а.с. 7).

Позивачка просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.01. 2009 року по 01.12.2011 року в сумі 41.835 грн. 50 коп.

Суд вважає вимоги позивачки обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 02.03.2006 року з відповідача стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 350 грн. щомісячно.

На виконання вказаного рішення суду Замостянським ВДВС Вінницького міського управління юстиції було відкритого виконавче провадження, яке закінчено 04.11.2010 року.

          Ухвалою Замостянського районного суду Вінницької області від 04.06.2010 року ОСОБА_2, як неплатника аліментів, було оголошено у розшук. При виконання даної ухвали суду було встановлено, що відповідач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

Після визначення місця проживання ОСОБА_2, матеріали виконавчого провадження були направлені до ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві. При цьому як вбачається з відмітки на виконавчому листі, заборгованість відповідача по аліментах станом на 01.11.2010 року становила більше 20.000 грн. (а.с.7).

Постановою державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві від 21.01.2011 року було відкрито виконавче провадження та як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментах, визначеного державним виконавцем Данилюк Р.В., розмір заборгованості ОСОБА_2 станом на 01.11.2011 року становив 8.369 грн. 35 коп. (а.с. 11,12).

Станом на 07.12.2011 року за ОСОБА_2 рахувалась заборгованість по сплаті аліментів в сумі 2.169 грн. 35 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві за № 1195/6 від 07.12.2011 року (а.с. 13).

При цьому як вбачається з даного розрахунку, відповідач з січня 2010 року по липень 2011 року байдуже ставився до своїх обов»язків по сплаті аліментів на утримання дитини, аліменти на утримання сина ОСОБА_6 не сплачував взагалі.

Таку поведінку відповідача суд розцінює, як навмисне ухилення від сплати аліментів на утримання сина, тому вважає, що є підстави для стягнення з відповідача неустойки (пені) за вказаний період відповідно до вимог ч.1 ст.196 СК України.

При цьому при визначенні розміру неустойки (пені) суд враховує, що під час розгляду справи в суді сторони дійшли згоди стосовно періоду, за який нараховується пеня за несплату аліментів, а саме: з січня 2010 року по липень 2011 року, а також погодили розмір вказаної пені в сумі 25.952 грн. 50 коп., яку представник позивачки просить стягнути з відповідача.

Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то згідно ст.88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених вимог, стягує з відповідача на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору в сумі 259 грн. 53 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,10,57,60,79,213,214 ЦПК України, ст. 196 Сімейного Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, пеню за прострочення сплати аліментів за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 02.03.2006 року, за період з 01.01.2010 року по 01.07.2011 року в сумі 25.952 грн. 50 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 259 грн. 53 коп., всього – 26.212 грн. 03 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: