2a-15/2008 p.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 березня 2008 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

головуючого судді     Пархоменко О.В.,

при секретарі     Максименко С. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,

встановив:

Позивачка звернулася до суду із даним позовом,  мотивуючи свої позовні вимоги тим,  що вона є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС та являється інвалідом III групи. Згідно ч.4  ст.  48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи'' вона має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. Однак за 2001-2007 роки вона отримала цю допомогу значно нижчу ніж це передбачено зазначеною вище нормою. Вказує,  що Ірпінське УПСЗН відмовило їй в перерахунку одноразової допомоги на оздоровлення.

Позивачка просить стягнути з УПСЗН Ірпінської міської ради недоплачені суми щорічної компенсації на оздоровлення за 2001-2007 роки в сумі 7398 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала,  підтвердила обставини,  викладені в позовній заяві,  просила позов задовольнити.

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області в судове засідання не з'явився,  про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,  надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у відсутність їх представника та надав письмові заперечення,  в яких вказує,  що ОСОБА_1 являється інвалідом III групи і через управління праці та соцзахисту населення отримує щорічну допомогу на оздоровлення. Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року встановлено такі розмірі щорічної допомоги на оздоровлення для осіб,  що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інвалідам І та II групи - 26, 70 грн.; інвалідам III групи - 21, 50 грн.,  дітям-інвалідам - 21, 50 грн.; учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії-26, 70 грн.,  З категорії!' - 15, 70 грн.,  евакуйованим із зони відчуження у 1986 році -15, 70 грн. Постановою № 562 від 12.07.2005 року Кабінет Міністрів України встановив нові розміри щорічної допомоги на оздоровлення,  а саме : інвалідам І та II групи - 120 грн.,  учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії - 100 грн.,  інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 грн.,  учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС З категорії,  кожній дитині,  яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків,  та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році,  включаючи дітей - 75 грн. Відповідно до  ст.  62 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' роз'яснення порядку застосування цього закону провадиться у порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів України,  рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України,  місцевими органами державної виконавчої влади,  всіма суб'єктами господарювання  незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Відповідно до  ст.  48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' інвалідам III групи має виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Відповідно до п.2  ст.  99 Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_1 пропустила річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав. На 2006 рік пунктом 37 статті 77 Закону України" Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія частини 4 статті 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' . Тому в 2006 році ОСОБА_1 допомога в розмірі 90, 0 грн. нарахована та виплачена 18.08.2006 року,  за 2007 рік - допомога в розмірі 90, 0 грн. нарахована та виплачена 18.05.2007 року. Враховуючи те,  що бюджетні призначення на виплату щорічної допомоги на оздоровлення не враховували їх виплату у розмірах,  встановлених Законом України " Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вважає,  що відсутні підстави для виплати допомоги у розмірі,  зазначеному у позовній заяві.

Суд,  заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1,  дослідивши письмові докази по справі,  вважає,  що позов підлягає частковому задоволенню,  виходячи із наступного.

Згідно  ст.  104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа,  яка вважає,  що порушено її права,  свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

В судовому засіданні встановлено,  що позивачка перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області як потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи,  є інвалідом III групи. Позивачці за 2003-2004 роки відповідачем щорічно виплачувалась допомога на оздоровлення в сумі 21, 50 грн.,  за 2005,  2006 p.,  2007 p. відповідачем щорічно виплачувалася зазначена допомога в розмірі 90 грн. відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 та від 12.07.2005 року № 562.

В судовому засіданні встановлено,  що позивачка 14.11.2007 року зверталась до відповідача із заявою про перерахунок та виплату їй допомоги на оздоровлення,  однак відповідач своїм листом від 16.11.2007 року № 6138-Ю відмовив у перерахунку та виплаті.

У відповідності до ч.4 та ч.7  ст.  48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам III групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення.

Таким чином позивачка має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат,  а тому виплата відповідачем щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 році у фіксованому розмірі 90 грн.,  тобто меншому ніж встановлено законом,  порушує права позивачки і такі дії слід визнати протиправними як такі,  що суперечать вимогам ч.4  ст.  48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.3  ст.  11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі,  якщо це необхідно для повного захисту прав,  свобод та інтересів сторін чи третіх осіб,  про захист яких вони просять.

Оскільки суд визнає неправомірними дії відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу в неповному розмірі допомоги на оздоровлення в 2007 році,  а також те,  що така виплата вираховується,  керуючись розміром мінімальної заробітної плати на момент виплати такої допомоги /тобто станом на 18.05.2007 року 420, 00грн./,  суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача суму недоплаченої грошової допомоги за 2007 рік в розмірі 1 590 грн. /4x420-90=1590 грн./

Суд вважає,  що вимоги позивачки про стягнення недоплачених коштів на оздоровлення за період за 2001-2005 роки не підлягають до задоволення,  оскільки відповідно до ч.2  ст.  99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав,  свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно  ст.  100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови,  якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною,  справа розглядається за правилами КАС України.

Враховуючи,  що позивачка пропустила річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права,  відсутні поважні причини пропуску цього строку,  які б позбавляли позивачку пред'явити позов до суду з 2001 року,  а також беручи до уваги, ,  що на цьому наполягає відповідач,  суд відмовляє в позові в частині стягнення недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2001-2005 роки у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача недоплачених сум допомоги на оздоровлення за 2006 рік,  то суд відмовляє в цій частині,  керуючись п. 37  ст.  77 Закону України " Про Державний бюджет України на 2006 рік",  згідно якого ла 2006 рік зупинена дія ч.4  ст.  48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і дана норма не скасована і не визнана неконституційною,  а тому підлягає до застосування.

Суд вважає,  що доводи відповідача про необхідність застосування постанов Кабінету Міністрів України для визначення розміру виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення не ґрунтуються на вимогах закону і суперечать ч.2  ст.  19 Конституції України,  згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та Законами України.

постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 та від 12.07.2005 року № 562 всупереч Закону України " Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи",  яким встановлено розмір щорічної допомоги як величину кратну мінімальній заробітній платі,  встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі.

Виходячи із засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами,  а також враховуючи,  що згідно  ст.  92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина та основи соціального захисту,  при вирішенні даного спору має застосовуватися  ст.  48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" та  ст.  83 Закону України " Про Державний бюджет України на 2006 рік",  якою встановлено розміри мінімального заробітку на час виплати позивачу допомоги на оздоровлення у 2006 році.

На підставі викладеного та  ст.  ст.  19, 92 Конституції України,   ст.  48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",   ст.  77 Закону України" Про Державний бюджет України на 2006 рік",  керуючись  ст.   ст.  2, 4, 11, 71, 86,  99, 100, 158-163,  167 КАС України,  суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі,  встановленому ч.4  ст.  48 Закону України" Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''.

Стягнути з Ірпінського управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 1 590 грн. /одна тисяча п'ятсот дев'яносто гривен/.

Стягнути з Ірпінського управління праці та соціального захисту населення на користь держави судовий збір у розмірі 15 грн. 90 коп.

В решті частині позову відмовити.

Копію постанови направити відповідачу для відома.

постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через

Ірпінський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів із

послідуючою подачею апеляційної скарги на протязі 20 днів або шляхом подачі апеляційної скарги на  протязі 10 днів.