АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-238/2008 p.                                       Головуючий в 1-й інстанції

Категорія ст. 185 ч.2                                                Суддя Нощенко І.С.

КК України                                                              Доповідач Кузьменко В.М.

УХВАЛА

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2008 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:

головуючого - судді Живоглядової І.К. суддів: Кузьменко В.М., Ферафонтова В.Ю.

за участю прокурора Грамма О.А.

адвоката ОСОБА_1

законного представника ОСОБА_2

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 і інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2007 року.

Цим вироком засуджені:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.  Дніпропетровська,  громадянин України, освіта неповна середня, не працюючий, раніше не судимий,

за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі,

за ст.. 304 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст.. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 1 рік позбавлення волі,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженець  м.  Дніпропетровська, громадянин України, освіта неповна середня, який є учнем 8-го класу СШ № 1, раніше судимий:

18.05.2007 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 185-3 ч.3, 76, 104 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст..  71   КК України за сукупністю вироків частково приєднане не відбуте покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2007 року у вигляді 1 року 6 місяців і остаточно до відбуття призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

Стягнено солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3047 грн., а на випадок неможливості стягнення заподіяної шкоди з неповнолітнього ОСОБА_3 вказану шкоду стягнути з законного представника ОСОБА_2

ОСОБА_4 засуджено за те, що 23.06.2007 року близько 4 години ранку, втягуючи неповнолітнього ОСОБА_3 в злочинну діяльність, запропонував останньому вчинити крадіжку чужого майна. Після цього, біля під'їзду АДРЕСА_1 вчинили крадіжку майна у потерпілого ОСОБА_5, загальною вартістю 3797 грн.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить змінити вирок щодо засудженого ОСОБА_3, перекваліфікувати його дії на ст.. 198 КК України і призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, посилаючись на те, що засуджений ОСОБА_3 не знав про наміри засудженого ОСОБА_4 вчинити крадіжку майна. ОСОБА_4 про крадіжку йому розповів вже після її вчинення і запропонував ОСОБА_3 придбати в нього викрадене майно, на що останній погодився. Отже засуджений ОСОБА_3 тільки придбав майно завідомо добуте злочинним шляхом. ОСОБА_3 є неповнолітнім, має постійне місце проживання, характеризується позитивно і йому, на думку адвоката, можна призначити покарання без позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення адвоката ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, пояснення законного представника ОСОБА_2, яка підтримала апеляцію адвоката, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції адвоката не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у вчинені злочину, за який їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і грунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, а саме на показаннях самих засуджених під час досудового слідства, де вони визнавали себе винними. Суд обґрунтовано ці показання засуджених положив в основу обвинувального вироку, оскільки вони підтверджуються іншими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вина засуджених підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_6, свідка ОСОБА_7, який придбав викрадений мобільний телефон у ОСОБА_4, протоколом вилучення у свідка ОСОБА_8 і огляду мобільного телефону, явками з повинною ОСОБА_4 і ОСОБА_3

Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого ОСОБА_4 за ст. 304 КК України, а також ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 2 КК України кваліфікував вірно.

Доводи адвоката ОСОБА_1 про неправильну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_3 і про суворість покарання безпідставні і спростовуються вище наведеними і вказаними у вироку доказами. Зміну показань засуджених в частині того, що ОСОБА_3 не причетний до крадіжки суд правильно розцінив, як намагання допомогти останньому пом'якшити відповідальність, оскільки той вчинив злочин під час іспитового строку, призначеного за попереднім вироком.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що міру покарання він повинен відбувати у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.

Суд також правильно призначив ОСОБА_3 покарання за правилами ст.. 71 КК України, оскільки він вчинив новий злочин протягом іспитового строку, призначеного за попереднім вироком.

Доводи адвоката ОСОБА_1 про суворість покарання безпідставні.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення матеріальної шкоди з засуджених на користь потерпілого, суд помилково вказав про стягнення шкоди з законного представника ОСОБА_2 на загальних підставах, якщо у неповнолітнього ОСОБА_3 буде відсутнє майно або заробіток, достатній для відшкодування шкоди, оскільки відповідно до постанови ППВС України від 16.04.2004 року в цьому випадку законні представники неповнолітній несуть матеріальну відповідальність в дольовому порядку.

Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2007 року щодо ОСОБА_3 змінити в частині стягнення матеріальної шкоди, вказавши, що при неможливості стягнути з неповнолітнього ОСОБА_3 на загальних підставах матеріальну шкоду через відсутність майна чи заробітку, достатнього для відшкодування шкоди, стягнути заподіяну шкоду в сумі 1523 грн. 50 коп. з його законного представника ОСОБА_2

В решті вирок залишити без зміни.