РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2008 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Мацунича М. В.
судців : Чужи Ю.Г., Куцина М. М. при секретарі: Довбака Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 в інтересах якої по довіреності діє ОСОБА_3 на рішення
Великоберезнянського районного суду від 14 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2
Івановича до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача :
Чорноголівська сільська рада Великоберезнянського району про встановлення земельного сервітуту на
право проходу через земельну ділянку , -
встановила:
У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд з вищезазначеною позовною вимогою. Як на підставу своїх позовних вимог посилався на те, що користується земельною ділянкою, яка знаходиться між земельними ділянками ОСОБА_1. . Доступ до його земельної ділянки можливий тільки через земельну ділянку ОСОБА_1. . Однак вона не дозволяє йому проходити до своєї ділянки через її, а тому й просить встановити земельний сервітут для проходу до своєї земельної ділянки. За таких обставин й просив суд задовольнивши позовні вимоги.
Рішенням Великоберезнянського районного суду від 14 травня 2008 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1. в інтересах якої по довіреності діє ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією про скасування згаданого рішення суду, а справу направити на новий розгляд, оскільки таке є незаконним і необґрунтованим. Вважає, що постановлено з порушенням норм процесуального права та при неправильнім застосуванні вимог матеріального законодавства.
В ході судового засідання апеляційної інстанції, апелянт ОСОБА_1. та її представник ОСОБА_3 підтримали вимоги апеляційної скарги і просили задовольнити її з наведених підстав.
Позивач ОСОБА_2 заперечив вимоги апеляційної скарги, оскільки на його думку рішення суду першої інстанції є законним.
Третя особа : Чорноголівська сільська рада Великоберезнянського району в особі представника Джупіної М. М. не погодилась з вимогами апеляційної скарги, оскільки позивач не має доступу до своєї земельної ділянки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що дана скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Справа № 22Ц -1124/08 Номер рядка статистичного звіту : 10
Головуючий у першій Інстанції: Животов Є.Г. Суддя - доповідач : Мацунич М. В.
2
Згідно з правилом ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. В той же час, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, оскільки є незаконним.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, які доводять перед судом їх переконливість.
За змістом ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. А земельний сервітут здійснюється способом найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Та згідно ч.2 ст. 100 ЗК України, земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.
В супереч вищезазначених правових норм, ОСОБА_2 не представив суду доказів того, що він є власником або землекористувачем земельної ділянки для якої просить встановити земельний сервітут. Не надав технічну документацію з відділу земельних ресурсів стосовно технічних характеристик земельних ділянок, який найменш обтяжливий спосіб для власника земельної ділянки слід обрати при встановленні земельного сервітуту. Та чи користування чужою земельною ділянкою буде платне чи безплатне і в яких розмірах.
Також відсутні дані про надання договору і на яких умовах про встановлення земельного сервітуту між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 просив надати йому дозвіл на безперешкодний доступ до його земельної ділянки через земельну ділянку ОСОБА_1. . Проте така вимога не відповідає змісту ст. 99 ЗК України.
В судовому засіданні апеляційної інстанції апелянт ствердила, що ОСОБА_2 має доступ до своєї земельної ділянки через її одну з ділянок, а також з боку інших ділянок. Зазначена обставина судом не перевірена та не спростована в судовому засіданні.
За встановлених обставин рішення суду першої інстанції є незаконним, а це у відповідності до вимог п. 2 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування даного рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимоги слід відмовити як такі, що недоведені.
Виходячи з вищезазначеного та керуючись вимогами статей 10, 60, 212, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд -,
рішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої по довіреності діє ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Великоберезнянського районного суду від 14 травня 2008 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача : Чорноголівська сільська рада Великоберезнянського району про встановлення земельного сервітуту на право проходу через земельну ділянку, відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.