Справа №11-135, 2009 року Головуючий в 1-й інстанції
Артемчук В.М.
Категорія ч.1 ст.125 КК України Доповідач Бережний С.Д.
В И Р О К
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
16 березня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Бережного С.Д.
суддів Суслова М.І., Козачка С.В.
при секретарі Інжиєвській Ю.А.
захисника ОСОБА_1
представника потерпілого ОСОБА_2
з участю педагога ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляційною скаргою законного представника потерпілого ОСОБА_4 на вирок Дунаєвецького районного суду від 24 грудня 2008 року.
Цим вироком ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вище - Ольчедаєв Мур - Куриловецького району Вінницької області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
виправдано за ч.1 ст. 125 КК України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Міра запобіжного заходу не обиралась.
Цивільний позов залишено без розгляду.
Передстаник потерпілого ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою приватного обвинувачення, у якій просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за те, що 20 травня 2008 року біля 18 години на АДРЕСА_2 хотів забрати пневматичну рушницю у неповнолітнього ОСОБА_6, який не віддавав її і тоді почав бити його, зігнув його і коліном вдарив в губу, розбивши її, вихватив рушницю та почав нею бити по плечах, шиї, спині, а потім штовхнув його і він впав на щебінь, побивши коліна, чим заподіяв синяки та садени, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження.
Не встановивши в діях ОСОБА_5 складу злочину, суд виправдав його за ч.1 ст. 125 КК України.
В апеляції представник потерпілого ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, при постановлені вироку допущено однобокість на користь виправданого ОСОБА_5 Стверджує, що ОСОБА_5 давав суду неправдиві покази з метою уникнути кримінальної відповідальності.
В заперечені на апеляцію захисник ОСОБА_1 в інтересах виправданого ОСОБА_5 просить апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без змін. Посилаючись на те, що потерпілий давав в суді непослідовні покази протягом усіх судових засідань та щоразу розповідав про різний механізм виникнення тілесних ушкоджень. Вважає, що суд дав належну оцінку показам всіх учасників процесу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 на підтримку апеляції, виправданого ОСОБА_5, який заперечував проти апеляції і просив залишити вирок без змін, провівши судове слідство по справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляції і скасування виправдувального вироку.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 367 КПК України, підставами для скасування вироку суду є невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи.
Згідно вимог ч.1 ст. 369 КПК України, вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні і коли суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Як встановлено під час судового слідства, в апеляційному суді ОСОБА_5 біля 18 години на вулиці Горького смт. Дунаївці Хмельницької області віднімаючи пневматичну рушницю у неповнолітнього ОСОБА_6, наніс останньому удари коліном в губу, розбивши її та ногою по нозі. Вихвативши рушницю ОСОБА_5 наніс нею удари потерпілому по ногах, кулаком по шиї, а потім штовхнув потерпілого на щебінь, від чого останній впав і побив собі коліна, та отримав синяки та зсадини. Внаслідок дій ОСОБА_5 неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 було заподіяні легкі тілесні ушкодження.
Виправдовуючи ОСОБА_5 районний суд зазначив. Що тілесні ушкодження були заподіянні потерпілому через необережність і викликані неправомірною поведінкою, останнього, який впирався і шарпався з підсуднім за рушницю.
Разом з тим даний висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, які були встановлені під час судового слідства.
Як вбачається з показів підсудного ОСОБА_5 в апеляційному суді, останній не визнав себе винним, в умисному заподіяні легких тілесних ушкоджень потерпілому. Вважає, що можливо останній їх отримав вдарившись об металевий приціл рушниці і при паданні на щебінь.
Проте, його показання, щодо нанесення не умисно тілесних ушкоджень потерпілому спростовуються наступними доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що 20 травня 2008 року стріляв з пневматичної рушниці по пляшках. Підійшов ОСОБА_5, зловив його і за плече притягнув до себе, вдарив ногою по нозі і притиснув до грудей. Коли видирався і нагнувся, ОСОБА_5 вдарив його коліном в губу зверху, а кулаком по шиї. Видерши рушницю вдарив нею кілька раз по бедрі і один раз нижче коліна. Впав на щебінь правим коліном.
Після побиття прийшов до дому і повідомив про це бабусю. Разом з нею звернулись до лікаря і до дільничного інспектора ОСОБА_7 міліції, якому розповіли про побиття його підсуднім.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що дійсно до нього приходив потерпілий ОСОБА_6 разом з бабусею. Бачив на обличчі та руці ОСОБА_6 тілесні ушкодження, які зі слів потерпілого наніс йому ОСОБА_5 Ці покази узгоджуються з показами свідка ОСОБА_9, яка знає про побиття внука зі слів останнього.
Об'єктивна вина підсудного у заподіянні потерпілому легких тілесних ушкоджень підтверджуються і висновком судово - медичного експерта на а.с. 47 - 48.
З даного висновку вбачається, що ОСОБА_6 отримав численні тілесні ушкодження в області нижньої губи, вушної раковини, рук, колінного суглоба, лівої та правої гомілки. Дані тілесні ушкодження не є характерними для виникнення при падінні з висоти власного зросту та удари об тупі предмети, по строку свого виникнення можуть відповідати 20 травня 2008 р.
Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду судово - медичний експерт ОСОБА_10 підтвердив, що ці численні ушкодження могли бути заподіянні за обставин вказаних потерпілим ОСОБА_6 і протиріччать механізму заподіяння тілесних ушкоджень зазначених підсуднім в суді.
Та обставина, що підсудній штовхнув, а потім вдарив потерпілого прикладом рушниці в стегно підтверджуються і показами свідка ОСОБА_11, яка була очевидцем конфлікту між потерпілим і підсуднім 20.05.08 р.
Той факт, що між підсуднім і потерпілим ОСОБА_6 був конфлікт під час якого Порчинський віднімав рушницю у потерпілого підтверджується і показами свідка ОСОБА_12, який бачив, як ОСОБА_6 падав на щебінь і не бачив, щоб ОСОБА_5 бив потерпілого.
Колегія суддів не бере до уваги ці покази свідка ОСОБА_12 і дружини підсудного ОСОБА_13 про те, що підсудній не бив потерпілого, оскільки вони протиріччать вище наведеним доказам по справі, зокрема, послідовним показам потерпілого і свідків ОСОБА_11, ОСОБА_9, висновку судово - медичної експертизи та показам у суді судово - медичного експерта ОСОБА_10.
Даних, які б свідчили про те, що потерпілий отримав дані тілесні ушкодження при інших фактичних обставинах колегією суддів не встановлено.
З урахуванням кількості і локалізації ушкоджень заподіяних потерпілому, колегія суддів критично оцінює покази підсудного, щодо того, що він не мав умислу заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_6, а останні виникли від випадкового падіння на щебінь потерпілого.
В зв'язку з наведеним, колегія суддів не може погодитися з висновком районного суду про закриття провадження по справі в частині обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.125 КК України на підставі ч.1 п.2 ст.6 КПК України за відсутності в діях останнього складу злочину.
Оцінивши наведені докази по справі, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування виправдувального вироку щодо ОСОБА_5
Згідно п.3 ч.1 ст.378 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадку скасування необґрунтованого виправдувального вироку першої інстанції.
Колегія суддів провівши судове слідство, під час якого був допитаний підсудній, потерпілий, свідки, заслуханий судово - медичний експерт, досліджені письмові матеріали справи приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 в умисному легкому тілесному ушкодженні заподіяному потерпілому ОСОБА_6, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Призначаючі покарання ОСОБА_5 колегія суддів відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, колегія суддів визнає позитивну характеристику підсудного.
Обставин, що обтяжують покарання, колегія суддів не вбачає.
Представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 заявлений цивільний позов по справі, про стягнення з підсудного 4000 грн. моральної шкоди.
Оскільки злочином потерпілому були заподіяні фізичні та душевні страждання, останній має право на відшкодування моральної шкоди.
Разом з тим, з врахуванням фактичних обставин справи та матеріального положення потерпілого, колегія судів вважає, що цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 378, 379 КПК України, колегія суддів, -
з а с у д и л а:
Апеляцію законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 задоволити.
Виправдувальний вирок Дунаєвецького районного суду від 24 грудня 2008 р. щодо ОСОБА_5 скасувати в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_5 винним за ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді 510 грн. штрафу в дохід держави.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 2 тис. гривень моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України через апеляційний суд Хмельницької області шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з моменту проголошення вироку.
Головуючий-суддя
Судді