копія
Справа № 11-108, 2009 року Головуючий в 1-й інстанції Губіш О.А.
Категорія: постанова Доповідач Дуфнік Л.М.
У Х В А Л А
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2009 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Дуфнік Л.М.
суддів Лінника П.О., Цугеля І.М.
з участю прокурора Щербатюка О.Є.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи, на постанову Шепетівського районного суду Хмельницької області від 21 липня 2008 року.
Цією постановою задоволено подання начальника Шепетівської виправної колонії №98 про приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» № 270- VI від 15.04.2008 року вироків апеляційного суду м. Києва від 29 липня 2003 року, Рівненського міського суду від 01 квітня 2004 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Світловодськ Кіровоградської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України,
постановлено вважати останнього засудженим за:
- ст. 289 ч.3 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна,
- ст. 187 ч.4 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна,
- ст.ст.15 ч.2, 115ч.2 п. 6 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна,
- ст.ст.15 ч.2, 289 ч.3 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна,
- ст. 304 КК України до 4 років позбавлення волі,
на підставі ст. 70 ч.1 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна, і за ст.ст. 289 ч.3, 69 КК України до 5 років позбавлення волі, а на підставі ст.70 ч.4 КК України визначено остаточне покарання у вигляді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Як зазначено в постанові суду, вироком апеляційного суду м. Києва від 29 липня 2003 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 289 ч.3 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна, ст. 187 ч.4 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна, ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.6 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна, ст.ст.15 ч.2, 289 ч.3 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна, ст.304 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна. Вироком Рівненського міського суду від 01 квітня 2004 року ОСОБА_1 засуджений за ст.ст. 289 ч.3, 69 КК України до 5 років позбавлення волі. В силу ст.70 ч.4 КК України визначено остаточне покарання у вигляді 13 років позбавлення волі.
Суд, задовольняючи подання начальника Шепетівської виправної колонії №98, виходив з того, що згідно з абзацом 3 підпункту 11 пункту 1 розділу 1 Закону України № 270- VI від 15.04.2008 року „Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності”, строк або розмір покарання за вчинення замаху на злочин не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, в зв'язку з чим зменшив строк покарання за ст.ст.15 ч.2, 115ч.2 п. 6 КК України з 13 до 10 років позбавлення волі.
Як вбачається з апеляції прокурора, він просить постанову скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на те, що при приведенні вироку у відповідність до Закону України № 270-VІ від 15.04.2008 р. допущені порушення норм матеріального права. Прокурор вказує, що вимоги ст.68 ч.3 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_1 за ст.ст.15 ч.2, 115ч.2 п. 6 КК України не може застосовуватись, так як санкція вказаної статті крім позбавлення волі на певний строк передбачає і таке покарання як довічне позбавлення волі, від якого відрахування частини строку покарання неможливе.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню.
Встановлено, що вироком апеляційного суду м. Києва від 29 липня 2003 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 289 ч.3 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна, ст. 187 ч.4 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна, ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.6 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна, ст.ст.15 ч.2, 289 ч.3 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна, ст.304 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання у вигляді 13 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна. Вироком Рівненського міського суду від 01 квітня 2004 року ОСОБА_1 засуджений за ст.ст. 289 ч.3, 69 КК України до 5 років позбавлення волі. В силу ст.70 ч.4 КК України визначено остаточне покарання у вигляді 13 років позбавлення волі.
Задовольняючи подання начальника Шепетівської виправної колонії №98 про приведення вироку щодо засудженого ОСОБА_1 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 року, яким доповнено ст.68 КК України і встановлено, що розмір покарання за вчинення замаху не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, та зменшуючи строк покарання за ст.ст.15 ч.2, 115ч.2 п. 6 КК України з 13 до 10 років позбавлення волі, суд не взяв до уваги, що санкція ч.2 ст.115 КК України крім позбавлення волі на певний строк передбачає і таке покарання як довічне позбавлення волі, від якого відрахування частини строку відповідно до ст.68 ч.3 КК України неможливе.
За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 365, 366 ч.2 п.1, 382 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И ЛА :
Апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову Шепетівського міськрайонного суду від 21 липня 2008 року щодо ОСОБА_1, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Л.М.Дуфнік