ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" лютого 2007 р. | Справа № 26/576-06-12975 |
За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю
„Черкаська енергетична компанія”
до відповідача : Одеська залізниця
до відповідача : Державного підприємства „Ровенькиантрацит”
про стягнення 1285 грн. 99 коп.
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : не з*явився;
від відповідача : Кірічек С.В. за довіреністю;
від відповідача : не з*явився;
Суть спору : позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідачів вартості нестачі вугілля.
Представник позивача вимоги підтримує, в судове засідання не з’явився, надав телеграму з проханням розглянути справу у його відсутність.
Представник залізниці з вимогами не згоден, про що зазначив у відзиву на позов.
Представник Державного підприємства „Ровенькиантрацит” в судове засідання не з’явився, був повідомлені належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про час та місце розглядання справи, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав, тому справа розглядаться згідно вимог ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника залізниці, господарський суд, -
у с т а н о в и в :
01.06.2006 р. по договору № 640520/05 від 20.05.2005 р. та договору № 1 від 25.05.2005 р., укладених між ТОВ „Донецьке вугільне паливо” та ТОВ „Черкаська енергетична компанія”, у вагоні № 67890319 по залізничній накладній № 48438307, яка є договором перевезення вантажу згідно ст. 6 статуту залізниць України, на адресу позвича по справі відвантажено вугілля у твердому та сухому стані вагою 69 тон. ( далі –Товар)
04.06.2006 р. на станції призначення ( Знаменка, Одеської залізниці), відповідно до до абзацу 6 статті 2 Статуту Залізниць, проведене перевантаження Товару, в результаті чого, згідно ст. 129 Статуту залізниць України, склоадені акти загальної форми №№ 3028 та 3034 та складений комерційний акт БК № 044062*589/4 від 1.02.2006 р.
Згідно цього акту вказаний вагон у технічному стані є несправним. Згідно акту № 451 від 4 червня 2006 р. у вказаному вагоні деформовані кришки 3 та 7 люків. Між кришкою 7 –го люку є зазор - 50 мм. по ширіні та на всі длину люка. Вказана несправність могла повлечь за собою втрату вантажу. Вказану несправність вантажовідправник до завантаження вантажу у вагон бачити міг. Тобто ця несправність не носила прихований характер.
Згідно вказаного комерційного акту у вказаному вагону виявлено течь вантажу та поглиблення розміром - длина/ширина/глибина, - 2000 мм., 1500 мм, 1500 мм. Втрата вантажу складає 9900 кг.
Згідно вимог ст.110 Статуту залізниця несе відповідальність за забереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачу одержувачу.
Проте, відповідно до п. „а” ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу за умови надходження його у непошкодженому вагоні з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Наявність поглиблень на вігуллі, на думку суду, є ознаками втрати.
Згідно вимог ст. 113 Статуту, - за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Зазначені статті Статуту кореспондуються з ч. 1 ст. 362 ЦК України, згідно з вимогами якої перевізник відповідає за втрату, нестачу і пошкоджєння прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
З вищеприведеного випливає, що оскільки вантаж прибув у технічно несправному вагоні, є ознаки втрати вантажу, вантажовідправник не відмовився від завантаження несправного вагону, тому господарський суд вважає, що в даному випадку є вина як залізниці так і вантажовідправника за нестачу вантажу. З цих обставин стягнення слід здійснити з обох віповідачів в рівних частинах.
Згідно вимог частини 1 статті 1190 Цивільного кодексу України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Керуючись статтями 44, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов - задовольнити.
Стягнути з Одеської залізниці ( 65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; р/р 26038200003 в Одеській філії АБ «Експрес-Банк»в м. Одесі, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаська енергетична компанія” ( 18000, м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 9; р/р 260083002396 ОПЕРВ облуправління Ощадбанка, МФО 354507, код 32584122) : 642 грн. 99 коп. –вартість нестачі вугілля, держмита в сумі 51 грн. та 59 грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Державного підприємства „Ровенькиантрацит” ( 94700, м.Ровеньки, Луганська область, вул.Комуністична, 6, р/р 26008301230607 в АК ПІБ м.Ровеньки, МФО 304502, код ЄДРПОУ 32320704) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаська енергетична компанія” (18000, м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 9; р/р 260083002396 ОПЕРВ облуправління Ощадбанка, МФО 354507, код 32584122) : 642 грн. 99 коп. –вартість нестачі вугілля, держмита в сумі 51 грн. та 59 грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Никифорчук М.І.