№ 2-3614/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

30 вересня 2008 року                                                                                                  м.Запоріжжя

            Шевченківський районний суд  м. Запоріжжя у складі:

            головуючого судді               Дмитрюк О.В.

            при секретарі                        Прохорові Р.С.

            розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні  цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» (ВАТ «ВіЕйБі Банк») в особі Запорізької філії ВАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 банк до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -  

В С Т А Н О В И В:

             ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» (ВАТ «ВіЕйБі Банк») в особі Запорізької філії ВАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 банк звернулося  до суду з  позовом до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості. В позові зазначає, що 20.12.2007 р. відповідач уклав з ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» (ВАТ «ВіЕйБі Банк») в особі Запорізької філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» кредитний договір № КФ 505-07/Б,  відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 8 800 грн. на споживчі потреби терміном по 17.12.2010 р.

            Відповідно до п.1.4 договору плата за користування кредитними коштами складає 24 % річних від суми виданого кредиту.

            Згідно з п.2.4.1 договору позичальник зобов»язався щомісячно до дати, встановленої в графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів, встановлених графіком.

             П.4.3 договору передбачено, що  відповідач у разі несвоєчасного повного чи часткового повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів, строк сплати яких настав.

             Відповідно до графіку ОСОБА_2 зобов»язався, починаючи з 20.01.2008 р. по 17.12.2010 р. щомісячно повертати грошові кошти в розмірі 345 грн.

             Не зважаючи на умови кредитного договору, відповідач не виконує взятих на себе зобов»язань, на вимоги банку про погашення кредиту не реагує.

             Станом на 26.05.2008 р. борг ОСОБА_2 складає 12 346,22 грн., з них прострочена заборгованість за основною сумою боргу – 8 631 грн., прострочена заборгованість за відсотками по кредиту – 1 128,38 грн., сума штрафу – 2 439,85 грн., строкові відсотки – 146,99 грн.    

             Позивач просить розірвати кредитний договір та стягнути заборгованість, судові витрати  з відповідача в примусовому порядку.  

             В судовому засіданні представник позивача на позові наполягає, просить його задовольнити.

            Відповідач  в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

            Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

            Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнані позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.        

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд приходить до висновку,  що позовні вимоги ВАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Запорізької філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» підлягають задоволенню в повному обсязі.

           Як встановлено в судовому засіданні, 20.12.2007 р. відповідач уклав з ВАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Запорізької філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» кредитний договір № КФ 505-07/Б,  відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 8 800 грн. на споживчі потреби терміном по 17.12.2010 р.

            Відповідно до п.1.4 договору плата за користування кредитними коштами складає 24 % річних від суми виданого кредиту.

            Згідно з п.2.4.1 договору позичальник зобов»язався щомісячно до дати, встановленої в графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів, встановлених графіком.

             П.4.3 договору передбачено, що  відповідач у разі несвоєчасного повного чи часткового повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів, строк сплати яких настав.

             Відповідно до графіку ОСОБА_2 зобов»язався, починаючи з 20.01.2008 р. по 17.12.2010 р. щомісячно повертати грошові кошти в розмірі 345 грн.

             Не зважаючи на умови кредитного договору, відповідач не виконує взятих на себе зобов»язань, на вимоги банку про погашення кредиту не реагує, у зв»язку з чим  станом на 26.05.2008 р. борг відповідача складає 12 346,22 грн., з них: прострочена заборгованість за основною сумою боргу – 8 631 грн., прострочена заборгованість за відсотками по кредиту – 1 128,38 грн., сума штрафу – 2 439,85 грн., строкові відсотки – 146,99 грн.    

            Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

            Згідно ст..1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

           Ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання.

           Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

           Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає можливим стягнути з відповідача судовий збір у сумі 123,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

             Керуючись ст.3, 10, 11, 88, 130, 174, 208, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 549-551, 610-612, 651, 1050, 1054  ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

           Позов Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» (ВАТ «ВіЕйБі Банк») в особі Запорізької філії ВАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 банк до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості - задовольнити.

Розірвати кредитний договір № КФ 505-07/Б від 20.12.2007 р., укладений 20.12.2007 р. між ВАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Запорізької філії ВАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 банк та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Запорізької філії ВАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 банк суму заборгованості за кредитним договором № 505-07/Б від 20.12.2007 р. в розмірі 12 346,22 грн.    

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Запорізької філії ВАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 банк судовий збір  в розмірі 123,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

      Суддя                                                                                                           О.В.Дмитрюк