Справа № 1-339/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2008 року     м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі: головуючого - судді Гулак Н. А. секретар Сокульська О. В. з участю прокурора Слівінського О.О. з участю захисника- адвоката ОСОБА_1 розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні в  м.   Житомирі  кримінальну  справу  по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, військовозобов'язаний, офіційно не працює, навчається в Харківській НАМГ, раніше не судимий в скоєнні злочину, передбаченого статтею 186 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.02.2008 року близько 8 години перебуваючи поблизу Центрального автовокзалу м. Житомира, що по вул. Київська, 93 в м. Житомирі, ОСОБА_2 познайомився з раніше невідомими йому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Під чає розмови з останніми, він запропонував спільно розпити придбану ним пляшку наливки, на що останні погодились та всі втрьох пройшли за будинок № 89 по вулиці Київській у м. Житомирі. Під час розпивання наливки, ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_3 його мобільний телефон для того, щоб зателефонувати, на що останній погодився та надав йому свій мобільний телефон марки «Нокіа 6111» вартістю 350 гра, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 18 грн. В цей момент у ОСОБА_2 виник умисел на заволодіння даним мобільним телефоном в будь-який спосіб. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння даним мобільним телефоном, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, яке виразилось в тому, що він наніс один удар своєю рукою ОСОБА_3 в область носа, від якого останній впав на землю та підійшовши до лежачого на землі потерпілого ОСОБА_3А наніс ще декілька ударів своїми ногами по тулубу останньому, при цьому мобільний телефон потерпілого залишався у ОСОБА_2 в руках Після чого ОСОБА_2 розвернувся та пішов, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 393 грн., а також фізичний біль і легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я, а саме садно на спинці носа та садно в лівій тім'яній частині. Після цього в цей же день, час та місці ОСОБА_2, пересуваючи в стані алкогольного сп'яніння, побачив в руках ОСОБА_4 мобільний телефон останнього, який той тримав в своїх руках, і яким вирішив також заволодіти. Таким чином у ОСОБА_2 виник умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна, яке належить гр. ОСОБА_4 З цією метою, він підійшов до ОСОБА_4 та евоєю рукою вихопив з рук останнього мобільний телефон, а саме «Нокіа 1112» вартістю 150 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «Діджус» вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходились кошти в сумі 8 грн., тобто повторно відкрито викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_4, чим заподіяв потерпілому матеріального збитку на загальну суму 188 грн.

2

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині визнав повністю. Пояснив, що він зранку йшов на зустріч з знайомими біля автовокзалу. Впевнившись у тому, що його мобільний етефлн не працює, так як розрядився. Біля магазину побачив потерпілого ОСОБА_4 Попросив у нього телефон, щоб передзвонити, той погодився, передзвонивши він віддав телефон потерпілому та запропонував відшкодувати витрати. Проте потерпілий не погодився, тоді він запропонував його вжити разом спиртні напої, на цю пропозицію потерпілий погодився та покликав свого знайомого ОСОБА_3 Вони втрьох зайшли за будинок та почали там розпивати спиртні напої, йому не сподобалося розповідь ОСОБА_3 щодо його служби у військовій частині, після нанесення удару в обличчя останнього, від якого той впав на землю, побачив телефон, який випав з кишені потерпілого, забрав його та наніс ще удари ногою. На віддалі до трьох метрів від них стояв ОСОБА_4 з телефоном у руці, вихопивши телефон з його рук пішов. Вчинив злочин, так як був у стані сп'яніння, у скоєному розкаюється. Цивільний позов визнає.

У зв'язку з не оспорюванням підсудним фактичних обставин справи за згодою учасників процесу, постановою суду було встановлено скорочений порядок розгляду справи.

Вина підсудного у скоєнні злочину підтверджується доказами, які були дослідженні в судовому засіданні: даними протоколу огляду місця пригоди (ас. 5), під час якого було встановлено місце скоєння злочину; протоколів огляду місця пригоди від 12.02.2008 року та 16.02.2008 року (ас. 29, 31), під час якого було вилучено викрадені телефони; протоколом огляде' речових доказів - телефонів (ас. 39), протоколами пред'явлення особи для впізнання від 28.02.2008 року, згідно з яким потерпілий ОСОБА_3 впізнав підсудного, як особу, що заволоділа його мобільним телефоном та телефоном його знайомого ОСОБА_4 (ас. 57), даними протоколів відтворення обстановки та обставин подій з участю потерпілих та підсудного щодо обставин скоєння злочину (ас. 132, 138). Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 480 від 13.03.2008 року, згідно якої у ОСОБА_3А було виявлено садно на спинці носу та садно в лівій потиличній області які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.

Виходячи з наведеного суд вважає вину підсудного доведеною та кваліфікує умисні дії за ст. 186 ч. 2 КК України, так як він вчини відкрите заволодіння чужим майном, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

Обираючи підсудному вид та міру покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання

Обтяжуючою обставиною є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Пом'якшуючими обставинами суд вважає щире каяття у скоєному, явку з повинною, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди.

Крім того, суд враховує, що підсудний скоїв злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, характеризується з місця проживання та місця роботи позитивно, навчається, вперше вчинив злочин, на обліку як особа схильна до вчинення правопорушень не перебував, від дій підсудного по справі тяжких наслідків не настало, а тому суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання підсудного не потребує ізоляції від суспільства і застосовує ст. 75 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 у розмірі 188 грн. підлягає до задоволення, оскільки телефон не повернуто.

3

Речові докази - мобільний телефон (марки "Нокіа 611", сім-картка мобільного оператора "Діджус") - повернуті потерпілому.

Судові витрат и в розмірі 150 грн. 24 (ас. 44) за проведення товарознавчої експертизи підлягають стягненню з підсудного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину за ст. 186 ч. 2 КК України та призначити покарання - 4 роки позбавлення волі.

На підставі статей 75 КК України та 76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 1 рік 6 місяців не вчинять нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-вйконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Речові докази повернуті потерпіло му.

Стягнути з засудженого судові витрати в розмірі 150 грн. 24 коп. за проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту оголошення.