Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

м. Ужгород, вул. Загорська, 53, 88017, (0312) 64-05-44

1-339/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Сочки В.І.,

при секретарі - Головей Н.В.,

з участю прокурора - Яреми В.П.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, угорця, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово непрацюючого, одруженого, на утриманні 3 неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в період серпень-жовтень 2007 року з метою отримання кредиту в філії Закарпатського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», що розташована в м. Ужгороді, вул. Корзо, 15, склав фіктивну довідку №13 від 04.08.2007р. про те, що його дружина ОСОБА_3 працює на посаді продавця в МП «Єва» та її доходи в період з березня по серпень 2007 року становлять 7960,31 грн., хоча остання фактично на МП «Єва» у вказаний період не працювала і заробітної плати не отримувала.

В подальшому, 09.10.2007 року ОСОБА_2 підроблену довідку про отримання ним доходу на СП ТОВ «Коспа ЛТД» №147-д від 04.09.2007р., отриману у невстановлених слідством осіб, а також підроблену ним довідку №13 від 04.08.2007 року про отримання доходу його дружиною ОСОБА_3 на МП «Єва» використав шляхом подачі до ФЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України».

10.10.2007 року ОСОБА_2 з метою незаконного отримання кредиту, умисно, з корисливих спонукань, не маючи фактичної мети придбання об’єкту нерухомості, заключив зі своїм батьком ОСОБА_4 договір купівлі-продажу житлового будинку № 15 по вул. Терека у с. Чомонин Мукачівського району загальною площею 176,9 кв. м. та земельної ділянки площею 0,1664 га.

В послідуючому, надавши зазначений договір та підроблені довідки про отримання доходу своєю дружиною ОСОБА_3 до ФЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 заключив договір про іпотечний кредит № 70910 від 09.10.2007 року та іпотечний договір від 10.10.2007 року.

На підставі вищевказаних договорів ОСОБА_2 10.10.2007 року незаконно шляхом обману заволодів коштами в сумі 35 000 доларів США, що становить згідно офіційного курсу Національного банку України 176 750 грн., чим заподіяв шкоди ФЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» в особливо великих розмірах на вказану суму.

Підсудній ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що у 2007 році вирішив взяти кредит. Тоді пригадав, що декілька років тому назад в одному з барів м. Мукачево познайомився з чоловіком на ім’я ОСОБА_4, який обіцяв в разі потреби допомогти в отриманні

кредиту. Так як раніше на нього було зареєстровано МП «Єва», у ОСОБА_2 залишились бланки з відтисками його печатки. На одному з них виготовив довідку про те, що нібито його дружина ОСОБА_3 працює продавцем в МП «Єва» і вказав розмір її доходу. Насправді вона в той час не працювала, а МП «Єва» було закрито ще в 2003-2004 р.р. Знайомий на ім’я ОСОБА_4 з метою полегшення отримання кредиту порадив також оформити договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_5 нібито купує у свого батька ОСОБА_4 будинок та земельну ділянку, що розташовані в Мукачвському районі, с. Чомонин, вул. Терека, 15, що підсудним і було зроблено. Після чого, ОСОБА_5 написав заяву про отримання кредиту в філії Закарпатського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України». Всі інші документи в банк подав ОСОБА_4. Приблизно через тиждень дізнався від ОСОБА_4, що банк прийняв рішення про видачу кредиту. ОСОБА_5 з дружиною та батьком прийшов в банк, підписали необхідні документи і отримав кредит в розмірі 35 000 доларів США. Отримані гроші витратив на наступні потреби: на послуги нотаріуса по оформленню договорів купівлі- продажу; на послуги ОСОБА_4 в допомозі по отриманню кредиту; на придбання вікон і дверей для будинку, його штукатурку, бетонні роботи, а також для сплати першого внеску ЗФ АБ «Брокбізнесбанк» за придбання в кредит автомобіля «Пежо 407» та його постановку на облік. ОСОБА_2 заперечив подання в ФЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» довідки про отримання ним доходу на СП ТОВ «Коспа ЛТД», однак дані, що в ній вказані, не відповідають дійсності. Цивільний позов, пред’явлений ФЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк» на загальну суму 364 984, 54 грн. визнав повністю.

Не дивлячись, на часткове визнання ОСОБА_2 вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, така підтверджується наступними доказами.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що у вересні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до неї як до завідуючої сектору кредитної експертизи ФЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» з приводу отримання консультації по кредитуванню. Через деякий час ОСОБА_2 підійшов з оформленими документами, заповнив кредитну заявку і повідомлення про кредитування. Ним особисто був поданий пакет документів, в тому числі й довідки про місце роботи та доходи як ОСОБА_2, так і його дружини ОСОБА_3 В її обов’язки не входить перевірка поданих документів, вона тільки здійснювала прийом заяви і пакету документів. Свідок заперечила можливість подання яких-небудь документів для отримання кредиту не позичальником, а сторонньою особою.

З показань свідка ОСОБА_3 слідує, що у 2007 році її чоловік ОСОБА_2 вирішив отримати кредит. На той час вона не працювала. Але у чоловіка залишились бланки з відтисками печатки МП «Єва», на одному з яких він виготовив довідку про місце роботу і розмір доходу свідка на МП «Єва». Довідку про місце роботи та розмір доходу чоловіка дав йому знайомий з Мукачева на ім’я ОСОБА_4. Крім того, ОСОБА_4 порадив оформити договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки між чоловіком та його батьком, оскільки так буде легше отримати кредит. Отримані кошти в розмірі 35 000 доларів США використали на ремонт будинку, купівлю вікон, дверей, придбання автомобіля. Також частину віддали ОСОБА_4 за допомогу в отриманні кредиту.

Свідок ОСОБА_4, будучи допитаним в судовому засіданні показав, що, у 2007 році його син ОСОБА_2 вирішив взяти кредит. Знайомий на ім’я ОСОБА_4 порадив оформити між ними договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки. Насправді син не хотів купувати будинок та земельну ділянку. Це було однією з додаткових підстав для отримання кредиту. На скільки пам’ятає, син отримав 35 000 доларів США. Дані кошти витратив на ремонт будинку і придбання автомобіля.

Крім показань свідків вина ОСОБА_2 доведена дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінальної справи:

- довідкою ДПА у Закарпатській області № 1/35-30 від 30.01.2009 року про результати проведеного аналізу сумнівних операцій по отриманню кредитних коштів ОСОБА_2 за період 2007 р. (Т.1 а.с. 14-19);

-довідкою з центральної бази реєстру фізичних осіб ДПА України від 30.10.2008 року № 9396, згідно якої ОСОБА_2 доходів за період з 01.01.2007 р. по 30.09.2008 р. не отримував;

-довідкою Мукачівської ОДПІ № 2930/8/29-00 від 10.02.2009 р., згідно якої МП «Єва» знято з податкового обліку 12.12.2005 р. (Т. 1 а.с. 81-83);

-довідкою ДПА у м. Києві № 113/7/35-105 від 23.02.2009 р., згідно якої СП ТОВ «Коспа ЛТД» на податковому обліку в м. Києві не значиться (Т. 1 а.с. 96);

-протоколом огляду речових доказів - реєстраційної справи МПП «Єва» від 24.11.2009 р. (Т.2 а.с. 64-66);

-протоколом огляду речових доказів - кредитної справи ОСОБА_2 на отримання кредиту в ФЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» від 25.09.2009 р. (Т. 2 а.с. 184- 186).

Показання ОСОБА_2, в яких він не визнає вину у поданні до ФЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» довідки про отримання ним доходу на СП ТОВ «Коспа ЛТД» суд оцінює критично. Вказана версія ОСОБА_2 спростовується показаннями свідків ОСОБА_6, яка як завідуюча сектору кредитної експертизи банку заперечила можливість подання яких-небудь документів для отримання кредиту не позичальником, а сторонньою особою, а також показаннями свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що вказану довідку чоловік отримав від знайомого на ім’я ОСОБА_4.

Оцінюючи зібрані докази в сукупності суд, вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми по справі і кваліфікує дії підсудного:

за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією і який надає права або звільняє від обов’язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою;

за ч. 3 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документу;

за ч. 4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався також в тому, що він 10.10.2007р. на підставі договору про іпотечний кредит № 70910 від 09.10.2007 року та заявки на видачу готівки №417710_001 від 10.10.2007р. в касі ФЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», розташованого по вул. Корзо, 15 у м. Ужгороді, отримав кошти в сумі 35000 доларів США, що становить 176750 грн. на день отримання кредиту по курсу Національного банку України. Таким чином, ОСОБА_2 заволодів чужим майном шляхом обману, а саме коштами ФЗОУ «Державний ощадний банк України», вчинив фінансові операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню), а також вчинив дії, спрямовані на набуття, володіння та використання коштів, що передувало легалізації доходів, для задоволення власних потреб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

Згідно роз’яснень п. 10 постанови Пленуму Верхрвного Суду України від 15 квітня 2005 року №5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» не є предметом легалізації кошти, одержані як кредити внаслідок надання неправдивої інформації, хоча з такими коштами надалі і вчинювались діяння, перелічені у ст. 209 КК України, оскільки ці кошти одержувались офіційно (легально).

Встановлено, що ОСОБА_2 на підставі підроблених документів отримав у банківській установі кредит. Тому джерело його одержання не потребувало надання йому правомірного вигляду В подальшому ОСОБА_2 розпорядився даними коштами, використавши їх на загальні потреби.

Крім того, у пред’явленому органом досудового слідства ОСОБА_2. обвинуваченні відсутні відомості про вчинення ним з отриманими злочинним шляхом коштами будь-яких конкретних дій, спрямованих на їх легалізацію.

Таким чином, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, а тому він підлягає виправданню в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.

При обранні ОСОБА_2 виду і розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно (Т. 2 а.с. 129), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (Т. 2 а.с.138), має на утриманні 3 неповнолітніх дітей - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6

Обставин, що пом’якшують покарання, та обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що виправлення і перевиховання підсудного можливе без його ізоляції від суспільства й вважає за можливе призначити йому покарання із застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов філії Закарпатського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» підлягає до задоволення в повному обсязі.

Речові докази: первинні банківські документи (Т. 1 а.с. 184-186), юридична справа МП «Єва» (Т. 2 а.с. 41-63) підлягають зберіганню при матеріалах кримінальної справи.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні інкримінованих злочинів, та призначити покарання:

за ч. 1 ст. 358 КК України - у виді 2 р. обмеження волі,

за ч. 3 ст. 358 КК України - у виді 2 р. обмеження волі,

за ч. 4 ст. 190 КК України - у виді 5 р. позбавлення волі.

за ч. 1 ст. 209 КК України - виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи чи навчання, а також періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь філії Закарпатського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» 364 984, 54 грн.

Речові докази - первинні банківські документи (Т. 1 а.с. 184-186) та юридичну справу МП «Єва» (Т. 2 а.с. 41-63) зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

На вирок суду може бути подана апеляцій в апеляційний суд Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_10