Справа № 2-54/09    

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

              25  лютого 2009 року  Млинівський  районний суд  Рівненської  області

в  складі : головуючого судді Коваленко В.М.

при секретарі : Драган Л.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в смт.Млинів, Рівненської області, цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 Товмаси про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, та виселення відповідача, -

                                                                    В С Т А Н О В И В:

         закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось в Млинівський районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 Товмаси про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Позовну заяву підписано та надіслано до суду уповноваженим представником позивача ОСОБА_3 В судовому засіданні інтереси ЗАТ КБ «ПриватБанк» представляє за довіреністю № 10393 від 12.10.2007 року ОСОБА_4.                                                 Згідно позовної заяви, Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 Товмаси 10.08.2007 року уклали кредитний договір № RОМWGK00000221. Відповідно до п. 7.1 даного кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 58437,50 доларів США на наступні цілі: 50000,00 доларів США на придбання квартири, а також у розмірі 8437,50 доларів США на сплату страхових платежів, строком до 09.08.2022 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

    Відповідно до п.7.1 кредитного договору відповідач зобов'язався в період з 10 по 17 число щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості. У визначений період оплати відповідач зобов'язався щомісяця сплачувати банку 644,05 доларів США відповідно до графіка погашення кредиту для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісії, а також інших витрат банку відповідно до п.п. 2.2 кредитного договору. Згідно з п. 4.1 кредитного договору відповідач за порушення термінів оплати відсотків зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу.

    В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ЗАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач 10.08.2007 р. уклали договір іпотеки ROMWGK00000221. згідно з п.33.3 договору іпотеки, відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 341,30 кв.м., житлова площа 130,1 кв.м. розташований за адресою: Рівненська область, Млинівський район, с.Береги, вул.Молодіжна буд.№55. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Млинівського нотаріального округу Рідченко 10.08.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1823.

    Свої зобов'язання за кредитним договором Позивач виконав в повному обсязі надавши Відповідачу кредит в розмірі 58437,50 дол. США.

    Згідно зі статями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

    В порушення умов кредитного договору та ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідач свої зобов'язання виконав частково.

    Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення Відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

    З врахуванням викладеного, станом на 06.11.2008 року, тобто на час звернення

- 1 -

позивачем до суду, згідно позовної заяви заборгованість відповідача становить: 50350,40 доларів США, в тому числі основний борг - 49434,94 доларів США; відсотки за користування кредитом 801,78 доларів США, комісія 100,00 дол. США, пеня 13,68 доларів США.

    Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»  у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою   ч. 1   ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

    Згідно з ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК Украй звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщені підставою для виселення всіх мешканців. Таким чином, згідно позовної заяви ОСОБА_2 Товмаси підлягає виселенню з будинку який розташований за адресою: Рівненська обл, Млинівський район, с. Береги, вул. Молодіжна, буд.55.

    Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свобс пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або міс перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

    Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір міс проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

    Посилаючись на зазначені правові норми та викладені обставини, позивач заявляє в позовній заяві вимоги в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором  звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок, загальною площею  який розташований за адресою: Рівненська обл, Млинівський район, с.Береги, вул. Молодіжна, буд.55, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також виселити громадянина ОСОБА_2 Товмаси , який зареєстрований і проживає у будинку, який розташований за адресою: Рівненська обл, Млинівський район, с. Береги, вул. Молодіжна, буд.55, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у м. Млинів. Судові витрати у розмірі 1700 грн. судовий збір та 30,00 грн. витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду судового процесу та 8.50 грн. судового збору за виселення.

    В судовому засіданні представник ЗАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_4 заявлені позивачем вимоги підтримав в повному обсязі. Суду пояснив, що закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та відповідач у даній справі ОСОБА_2 Товмаси 10.08.2007 року уклали кредитний договір № RОМWGK00000221, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 58437,50 доларів США. Невід`ємною частиною даного договору є графік погашення кредитної заборгованості. Даний графік відповідачем дотримувався, однак станом на 06.11.2008 року, через недотримання відповідачем та в порушення умов кредитного договору виникла заборгованість яка становить 50350,40 доларів США, в тому числі основний борг - 49434,94 доларів США, та платежі, що нараховані за порушення умов договору: відсотки за

- 2 -

користування кредитом- 801,78 доларів США: комісія -100,00 доларів США, пеня -13,68

доларів США. На підставі цього просить звернути стягнення на погашення заборгованості за кредитним договором на будинок, належний відповідачу та зазначений в позовній заяві, на

підставі договору іпотеки, укладеного між позивачем та відповідачем 10.08.2007 року на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, в подальшому виселити відповідача з будинку, що є договором іпотеки.                                     В судовому засіданні від 25 лютого 2009 року представник позивача зазначив, що на даний час заборгованість, спричинена невчасним погашенням кредиту, з боку ОСОБА_5 усунута, відсутня заборгованість по простроченому кредиту, прострочених відсотках, простроченій комісії та пені. На прохання суду представником позивача надано розрахунок заборгованості згідно кредитного договору від 10.08.2007 року № RОМWGK00000221 по позичальнику ОСОБА_2 Поряд з цим, представник позивача наполягає на задоволення позовних вимог ЗАТ КБ «Приватбанк» посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

    Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог позивача заперечує, пояснив, що дійсно є позичальником за кредитним договором  № RОМWGK00000221 від 10.08.2007 року та надав в іпотеку нерухоме майно – належний йому житловий будинок, загальною площею 341,30 кв.м., житлова площа 130,1 кв.м. розташований за адресою: Рівненська область, Млинівський район, с. Береги, вул. Молодіжна буд.55, за договором іпотеки ROMWGK00000221 від 10.08.2007 року, укладеним між ним та позивачем на забезпечення виконання зобов`язання по кредитному договору. Приблизно рік з початку дії кредитного договору він вчасно та в повному обсязі сплачував кредитні платежі, відсотки за користування кредитом, комісію банку. Однак, в жовтні-листопаді у нього виникли певні фінансові труднощі, пов`язані в тому числі із нестабільним курсом української гривні по відношенню до валюти, в якій отримано кредит, високим рівнем інфляції, та тимчасовим зниженням доходів. Також пояснив що станом на 24.02.2009 року погасив всю прострочену заборгованість по кредитному договору, як по графіку сплати основного боргу згідно договору, так і по відсотках, комісії та пені і на даний час сплачує отриманий кредит в чіткій відповідності до графіку його погашення. Так, 19.02.2009 року ним, в рахунок погашення зобов`язання перед банком сплачено 800 доларів США, 24.02.2009 року сплачено 1000 доларів США. Дані обставини представником позивача не оспорюються. Звернення стягнення на його житловий будинок, як предмет іпотеки, відповідач вважає таким що суперечить його правам як власника, оскільки на даний час зобов`язання за кредитним договором ним виконано в повному обсязі, а тимчасове неповне виконання такого зобов`язання виникло з об`єктивних причин та повністю усунуто. Відповідач не бажає розривати правовідносин з позивачем за кредитним договором, зазничив, що надалі погашатиме кредит вчасно та в повному обсязі згідно договору. Також пояснив, що йому відомо про повідомлення в пресі про публічний продаж належного йому будинку, подані до засобів масової інформації позивачем. Такі оголошення вважає незаконними. Однак надати витяг з засобу масової інформації з таким оголошенням суду не зміг.

    Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає що позов закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 Товмаси про звернення стягнення на предмет іпотеки-житловий будинок в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення відповідача до задоволення не підлягає.

    При цьому суд виходив з наступного.

    Факт наявності, правової сили та юридичної значимості кредитного договору № RОМWGK00000221 від 10.08.2007 року та договору іпотеки № RОМWGK00000221 від 10.08.2007 року сторонами по справі не оспорюється.

    Позовні вимоги позивача ґрунтуються на невиконанні відповідачем умов кредитного договору, в частині неповного та невчасного виконання зобов`язання по погашенню кредиту згідно графіку, чим інтересам позивача заподіяно шкоду. Суд констатує такий факт. При цьому суд враховує, що частка заборгованості що виникла з вини відповідача на час звернення позивача до суду у грошовому виразі у валюті в якій отримано кредит становила 915,46 доларів США, 5330,17 гривень згідно курсу Національного Банку України, а у відсотковому виразі від основного боргу всього 1,85%, що суд не вважає істотним порушенням умов договору.

    Разом з цим, така шкода відповідачем позивачу відшкодована в повному обсягу, з урахуванням положень ст.533 ЦК України, шляхом сплати як самого простроченого кредиту,

- 3 -

так і нарахованих та прострочених відсотків, нарахованої та простроченої комісії, пені, в тому числі і за час перебування справи в провадженні суду, за рахунками та в розмірі, встановленому позивачем.

    Сторони дійшли згоди в тому, і з матеріалів справи очевидним є факт, що на момент розгляду справи судом, відповідач перед позивачем прострочених зобов`язань за кредитним договором не має. Даний факт підтверджується розрахунком заборгованості згідно договору № RОМWGK00000221 від 10.08.2007 року по позичальнику ОСОБА_2 Товмаси за період з 10.08.2007 року по 24.02.2009 року, наданим представником позивача. Сальдо простроченого кредиту, сальдо прострочених відсотків, сальдо простроченої комісії та пені дорівнює нулю. Загальна заборгованість станом на 24.02.2009 року становить 48098,17 доларів США, що відповідає графіку погашення кредиту ОСОБА_2 згідно кредитного договору.

    Крім того, виходячи із загальних засад цивільного судочинства, суті та змісту правовідносин між сторонами, суд не вважає звернення стягнення на предмет іпотеки – належний відповідачу житловий будинок вартістю 312 679 гривень, співмірним, належним та розумним засобом забезпечення виконання простроченого зобов`язання в розмірі 5330,17 гривень.

    Посилання позивача на ст.39 Закону України «Про іпотеку» суд у даній вважає такими, що не можуть бути застосовані у даному випадку, оскільки право продажу предмету іпотеки чи рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки у іпотекодержателя відсутні, що, згідно ст.ст.38,39 Закону України «Про іпотеку» виключає право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця у будь-який спосіб чи проводити дії по підготовці такого відчуження, в тому числі, шляхом публічних оголошень.  

      Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. На час розгляду справи невиконання боржником основного зобов`язання місця не має. В минулому боржником допущене часткове а не повне невиконання зобов`язання, яке усунуто. Дані обставини не є підставою до звернення стягннення на предмет зобов`язання.

    Відповідно до ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Законних підстав до застосування положень п.8 ч.1 ст.346 ЦК України, щодо припинення права власності у разі звернення на майно за зобов`язанням власника суд у даній справі не вбачає і з підстав відсутності такого зобов`язання на час розгляду справи.

    Виходячи з наведеного вище, позовна вимога про виселення ОСОБА_5 з належного йому будинку, яка перебуває у прямому причинному зв`язку з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, до задоволення не підлягає.

    Підстав для повернення судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи позивачу у даній справі суд, виходячи з положень ст.ст.83, 88 ЦПК України не знаходить.

    Правовідносини регулюються ст.ст. 321,346, 526, 533 ЦК України, ст.ст. 33, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку».

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 83,88, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

                                                                               Р І Ш И В :

    в позові закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», до ОСОБА_2 Товмаси про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок,  розташований за адресою: Рівненська область, Млинівський район, с.Береги, вулиця Молодіжна буд.№ 55, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, виселення відповідача та стягнення з нього судових витрат і задоволенні кожної з позовних вимог відмовити повністю за їх безпідставністю.

    Необхідності розподілу судових витрат у даній справі немає.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього

- 4 -

строку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення Млинівського районного суду Рівненської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області.

      С у д д я :                            /підпис/                                            ОСОБА_6

        З оригіналом вірно:

      Голова Млинівського районного суду                  ОСОБА_7

- 5 -