справа № 2-а-5581/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Шинкар А.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з названим позовом, посилаючись на те, що має правовий статус особи особи евакуйованої із зони відчуження у 1986 році, категорія 2 і відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, їй повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, яка виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Однак щорічна допомога на оздоровлення за 2009-2010 роки йому виплачена в значно нижчому розмірі, ніж передбачено вищевказаним законом.

Тому просить визнати неправомірними дії управління ПСЗН щодо нарахування та виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2010 рр. з порушенням вимог ст. 48 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2009-2010 рр. відповідно до ст. 48 вищеназваного Закону.

Відповідач у запереченнях на позов зазначає, що щорічна допомога на оздоровлення позивачу нарахована згідно із Законом України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік та постановою Кабінету Міністрів України “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 562 від 12 липня 2005 року, що ґрунтується на положеннях ст. ст. 62, 63 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивачка має статус особи евакуйованої із зони відчуження у 1986 році, категорія 2, що підтверджується посвідчення серії Б № 067978.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції Закону № 230/96-ВР від 06 червня 1996 року), щорічна допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році виплачується в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності з 01 січня 2008 року, було внесено зміни до ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, текст ст. 48 цього Закону викладено в новій редакції, згідно з якою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з наведеного, з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008, тобто з 22 травня 2008 року, ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” діє в редакції Закону № 230/96-ВР від 06 червня 1996 року, тому позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Відповідач нараховує та виплачує позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 12 липня 2005 року № 562.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, вважаю, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягає ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно довідки управління ПСЗН, позивачка отримала щорічну допомогу на оздоровлення в сумі 75 грн. за 2009 рік - 15.10.2010 року, а за 2010 рік – 21.01.2011 року.

До суду з позовом позивачка звернулась 14.04.2011 року (відправлено поштою), тобто в межах строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, вимоги про перерахунок та виплату недоплаченої суми одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2010 роки підлягають задоволенню, оскільки заявлені в межах строку звернення до суду.

Беручи до уваги наведене, суд визнає неправомірними дії управління ПСЗН щодо відмови в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2010 рр. та зобов’язує його провести перерахунок та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2009-2010 рік, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з трьох мінімальних заробітних плат.

На підставі ст. ст. 48 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, керуючись ст. ст. 71, 86, 159 – 163, 183-2, 256 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2010 рр. відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009-2010 роки відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Шинкар А.О.