11а-835/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

11 червня 2008 року                      Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого - судді - Бовтрук В.М.  суддів - Лагнюка М. М. ,  Верховець Т.М.  прокурора - Решетняк Н.О. захисника - ОСОБА_1  законного представника - ОСОБА_2 засуджених - ОСОБА_3,  ОСОБА_4

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 27 березня 2008 року,

 

встановила:

 

 Цим вироком

ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець м. Києва,  українець,  громадянин України,  з середньою освітою,  неодружений,  непрацюючий,  зареєстрований та проживаючий: АДРЕСА_1,  раніше не судимий,

засуджений за  ст. 190 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; за  ст.  186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за  ст. 304 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі  ст.  70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5  призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженець смт. Монастирище Черкаської області,

українець,  громадянин України,  з неповною

середньою освітою,  непрацюючий,  учень 9-го

класу гімназії,  зареєстрований: АДРЕСА_2,  проживаючий в

 

 

АДРЕСА_3,  раніше не судимий,

засуджений за  ст.  186 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі  ст.  ст. 75,  104 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням,  з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі  ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покладено обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  навчання,  роботи; періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  уродженець м. Києва,  українець,  громадянин України,  з неповною середньою освітою,  непрацюючий,  зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_4,  раніше не судимий,

засуджений за  ст.  186 ч.2 КК України із застосуванням  ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі  ст.  75,  104 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням,  з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі  ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_6 покладено обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи,  навчання; періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженець м. Щорс Чернігівської області,  українець,  громадянин України,  непрацюючий,  зареєстрований АДРЕСА_5,  проживаючий АДРЕСА_6,  раніше не судимий,

засуджений за  ст. 186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі; за  ст. 304 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі  ст.  70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_7 призначено покарання - 5 років позбавлення волі.

 

ОСОБА_8,  ІНФОРМАЦІЯ_5,  уродженець м. Міждуречінськ Кемерівської області,  українець,  громадянин України,  непрацюючий,  зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7,  проживаючий за адресою: АДРЕСА_8,  раніше судимий: 24.10.2006 р. Городнянським районним судом Чернігівської області за ч.3  ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі,  із застосуванням  ст. 75 КК України з випробуванням,  з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

засуджений за  ст. 186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі  ст.  71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання не відбуте за вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 24.10.2006 року і остаточно призначено ОСОБА_8  покарання - 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно з вироком суду визнані винними і засуджені: ОСОБА_5  за дії,  які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману,  за попередньою змовою групою осіб; за відкрите викрадення чужого майна,  вчинене повторно,  за попередньою змовою групою осіб; за втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність; ОСОБА_6 - за відкрите викрадення чужого майна,  вчинене за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_3 - за відкрите викрадення чужого майна,  поєднане з застосуванням насильства,  яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого,  та з погрозою застосування такого насильства,  вчинене повторно,  за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_7 - за вчинення грабежу,  поєднаного з застосуванням насильства,  яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого,  та з погрозою застосування такого насильства,  вчиненому повторно,  за попередньою змовою групою осіб,  та за втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність; ОСОБА_8  - за відкрите викрадення чужого майна,  поєднаного з насильством,  яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого,  та з погрозою застосування такого насильства,  вчиненого повторно,  за попередньою змовою групою осіб.

Як зазначено у вироку,  09.09.2006 р. приблизно о 13 год. 30 хв.,  неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_6,  знаходячись неподалік станції метро «Дарниця» по вул .Юності в м. Києві,  побачивши раніше їм незнайомих неповнолітніх ОСОБА_9 і ОСОБА_10,  вирішили відкрито викрасти належне їм майно. Зайшовши разом з ОСОБА_9  та ОСОБА_10 в парк,  який розташований біля магазину «Дитячий світ» по вул.  Малишка,  3 в м. Києві,  ОСОБА_3 та ОСОБА_6 обшукали неповнолітніх та викрали належне ОСОБА_10 майно,  загальною вартістю 960 грн.,  та належне ОСОБА_9  майно,  загальною вартістю 1140 грн.

18 лютого 2007 року приблизно о 17 годині ОСОБА_5 та неповнолітня

 

особа,  яка не досягла віку кримінальної відповідальності,  знаходячись на вул.  Щербакова в м. Києві,  біля ринку «Нивки»,  побачивши неповнолітнього ОСОБА_12,  вирішили заволодіти майном останнього шляхом обману,  після чого неповнолітня особа,  яка не досягла віку кримінальної відповідальності,  підійшла до ОСОБА_12,  попросила його пройти разом з нею до будинку №11 по вул. В.Піка в м. Києві під вигаданим приводом,  потім попросила мобільний телефон,  ніби-то для того,  щоб показати його своєму знайомому. ОСОБА_12,  будучи введеним в оману,  передав особі,  яка не досяга віку кримінальної відповідальності,  свій мобільний телефон,  а в подальшому ОСОБА_5 разом з особою,  яка не досягла віку кримінальної відповідальності,  заволоділи цим мобільним телефоном,  завдавши потерпілому матеріальної шкоди на суму 900 грн.

19 лютого 2007 року,  приблизно о 17 годині ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_3,  знаходячись біля кінотеатру «Київська Русь» на вул. Коперніка в м. Києві,  за попередньою змовою між собою відкрито викрали майно неповнолітнього ОСОБА_13 на загальну суму 759 грн.

05 травня 2007 року приблизно о 14 год. 35 хв. ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8  та неповнолітній ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою,  погрожуючи застосуванням насильства,  яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого,  відкрито викрали у неповнолітнього ОСОБА_14  майно,  яке належало його вітчиму - ОСОБА_15,  загальною вартістю 1055 грн.

09 травня 2007 року приблизно о 12 год. 30 хв.,  ОСОБА_7  та ОСОБА_8 ,  які перебували у стані алкогольного сп'яніння,  а також неповнолітній ОСОБА_3,  знаходячись на подвір»ї будинку №3 по вул. . Урицького в м. Києві,  застосовуючи до неповнолітніх ОСОБА_16,  ОСОБА_17,  ОСОБА_18 насильство,  що не є небезпечним для їх життя і здоров»я,  відкрито заволоділи майном неповнолітніх - ОСОБА_18 на загальну суму 400 грн.,  ОСОБА_17 на загальну суму 695 грн.,  ОСОБА_16 на загальну суму 725 грн.

09 травня 2007 року приблизно о 12 год. 35 хв. ОСОБА_8  та ОСОБА_7 ,  які перебували у стані алкогольного сп'яніння,  та неповнолітній ОСОБА_3 біля будинку №9 по вул. Урицького в м. Києві,  застосувавши фізичне насильство,  яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого в момент заподіяння,  відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_19,  загальною вартістю 4802 грн.

09 травня 2007 року приблизно о 13 год. 40 хв.,  перебуваючи по вул. Тургенівській,  82-а в м. Києві,  ОСОБА_8  та ОСОБА_7 ,  які перебували у стані алкогольного сп'яніння,  а також неповнолітній ОСОБА_3,  відкрито,  шляхом виривання із рук Люндішевої С,  викрали належний їй мобільний телефон,  загальною вартістю 1613 грн.

Крім того,  ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  будучи дорослими та достовірно знаючи,  що ОСОБА_3 є неповнолітнім,  втягнули його у злочинну діяльність. Своєю ініціативою,  поведінкою та авторитетом дорослого ОСОБА_5 та ОСОБА_7  викликали бажання у неповнолітнього ОСОБА_3 приймати участь у вчиненні Умисних злочинів,

 

після чого вони за попередньою змовою між собою вчинили ряд злочинів.

В апеляції прокурор,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  просить вирок суду щодо ОСОБА_3 скасувати,  постановити новий вирок,  яким призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. При цьому,  апеляція прокурора мотивована тим,  що з урахуванням тяжкості злочину,  його підвищеної суспільної небезпеки призначене судом покарання із застосуванням ct.ct.175,  104 КК України є надмірно м»яким.

В запереченні на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_1  просить вирок суду залишити без змін,  а апеляцію прокурора - без задоволення.

Вирок суду щодо засуджених ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7  не оскаржений

Заслухавши доповідь судді,  пояснення прокурора Решетняк Н.О.,  яка апеляцію прокурора,  що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  підтримала частково та просила вирок суду 1-ї інстанції в частині призначення покарання ОСОБА_ скасувати,  постановити новий вирок,  яким призначити ОСОБА_ за  ст.  186 ч.2 КК України покарання - 4 роки позбавлення волі,  захисника ОСОБА_1 ,  законного представника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3,  які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення,  а вирок суду без зміни,  провівши судові дебати,  заслухавши останнє слово засудженого,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає ,  що апеляція прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів,  за які його засуджено,  а також правильність кваліфікації його дій в апеляції не оспорюється.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_ суд першої інстанції врахував,  як зазначено у вироку,  ступінь тяжкості вчинених злочинів,  дані про особу винного,  фактичні обставини справи,  роль та участь його у вчинених злочинах та прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим,  приймаючи рішення про можливість звільнення ОСОБА_3

від відбування покарання з випробуванням на підставі  ст. 75,  104 КК України,

суд першої інстанції не дотримався вимог закону. Так,  суд вказав,  що

враховує характер вчиненого злочину,  конкретні обставини справи,  дані про

особу винного,  пом»якшуючі покарання обставини. Однак таке врахування є

формальним,  оскільки засудженим вчинено ряд умисних злочинів,  які

відповідно до  ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів. Крім того,

суд належним чином не врахував,  що ОСОБА_3 вчинив 6 ( шість) епізодів

відкритого викрадення чужого майна,  за попередньою змовою групою осіб,  в

тому числі ряд грабежів вчинено з застосуванням насильства,  яке не є

небезпечним для життя чи здоров»я потерпілих,  та з погрозою застосування

такого насильства,  що злочини скоював щодо неповнолітніх,  віком від 11 до

15 років,  що злочинною діяльністю займався протягом тривалого часу,  майже

     на протязі року.         

 

За таких обставин колегія суддів вважає,  що висновок суду першої інстанції про можливість виправлення засудженого без відбування покарання є таким,  що не ґрунтується на законі.

Відповідно,  наведені в апеляції прокурора доводи щодо призначення засудженому занадто м»якого покарання є обгрунтованими.

Разом з тим,  з урахуванням того,  що ОСОБА_3 є неповнолітнім,  що він повністю визнав свою вину та розкаявся,  що матір»ю засудженого матеріальна шкода потерпілим відшкодована,  колегія суддів вважає можливим призначити йому покарання в мінімальних межах санкції закон}-. тобто більш м»яке,  ніж запропонував прокурор в своїй апеляції.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366,  378 КПК України,  колегія суддів,  -

 

ЗАСУДИЛА:

 

Апеляцію прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м.  Києва від 27 березня 2008 року щодо ОСОБА_4 в частині призначення покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_4 за  ст.  186 ч.2 КК України - 4 роки позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на утримання під вартою в Київському СІЗО №13 Державного Департаменту України з питань виконання покарань.

Засудженого ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 11 червня 2008 року. Зарахувати в строк відбуття покарання час утримання його під вартою з 10 травня 2007 року по 27 березня 2008 року.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду України через Апеляційний суд м.  Києва учасниками судового розгляду протягом одного місяця з моменту його проголошення,  а засудженим ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.